Постанова Чернівецький апеляційний суд № 715/2874/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 року м. Чернівці справа № 715/2874/25 провадження 822/669/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», відповідач ОСОБА_1 , апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2025 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Маковійчук Ю.В., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТзОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Посилалося на те, що 30 грудня 2020 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №114470414. Заборгованість за таким договором становить 26743 гривні 30 копійок, з яких 7000 гривень основна сума боргу; 19743 гривні 30 копійок сума заборгованості за відсотками. 28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому, до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 128 від 06 квітня 2021 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 05 серпня 2020 року між ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01. ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 04 червня 2025 року а договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26 743 гривень 30 копійок. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №114470414в розмірі 26743 гривні 30 копійок. Вирішити питання про судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем повністю виконано зобов`язання за кредитним договором перед первісним кредитором, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ТзОВ «ФК «Юніт Капітал» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у задоволенні позову. Посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норма матеріального права, а також неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ТзОВ «Юніт Капітал» вважає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Апелянт наводить обставини, викладені в позовній заяві, а також вказує на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відсутності заборгованості відповідача, адже розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами в сукупності з платіжним дорученням й листом - підтвердженням перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що аргументи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними. Позиція апеляційного суду Обставини справи, встановлені судом 30 грудня 2020 року укладено кредитний договір №114470414 від 30 грудня 2020 року. Відповідно до умов вказаного договору кредитор надав позичальнику кредит в сумі 7000 гривень. 28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому, до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 128 від 06 квітня 2021 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 05 серпня 2020 року між ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01. ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 04 червня 2025 року, а договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26 743 гривень 30 копійок. Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним дозором № 114470414 від 30 грудня 2020 року (а.с. 42, 43-44) нараховане тіло та відсотки сплачено, зокрема, із розрахунку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» встановлено, що відповідач здійснювала оплату первісному кредитору 29 січня 2021 року 588,00 гривень, 09 березня 2021 року 1200 гривень та 06 квітня 2021 року 11334,90 гривень. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Як убачається з матеріалів справи, 30 грудня 2020 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 114470414. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV62PZ9. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Умови кредитування: - загальна сума кредиту 7000,00 гривень, - строк кредитування - 30 днів, - процентна ставка річних 102,48 %, - загальні витрати за кредитом 588 гривень, - орієнтована загальна вартість кредиту 7 588 гривень. На виконання умов договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перераховано 7 000,00 гривень 30 грудня 2020 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заяві при укладенні кредитного договору. У відзиві на позовну заяву факт отримання кредитних коштів відповідач фактично не заперечувала, не погоджувалась із нарахуванням їй відсотків після спливу строку кредиту. З розрахунку заборгованості, вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість за кредитним договором № 114470414 від 30 грудня 2020 року у розмірі 26743 гривень 30 копійок. Так, згідно із пунктом 1.2. договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період). Пунктом 1.3 договору визначено, що сторони погодили можливість продовження позичальником встановленого в п.1.2. договору строк дисконтного періоду шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Сторонами також обумовлено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п.1.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 102,48 процентів річних, що становить 0,28 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 572,18 процентів річних, що становить 1,56 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідно до пункту 4.2. строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п. 1.3. та п. 1.7. договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 було внесено 29 січня 2021 року 588,00 гривень, 09 березня 2021 року 1200 гривень та 06 квітня 2021 року 11334,90 гривню, однак жодних доказів того, що відповідач просила кредитодавця про продовження строку кредитування та відповідно до п.1.3 договору в своєму особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активувала функцію продовження строку дисконтного періоду, ТОВ «Юніт Капітал» ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав. Таким чином, станом на 30 січня 2020 року ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити кредитору 7000 гривень тіла кредиту і 588 гривень процентів за користування кредитом за ставками, визначеними у п. 1.4.1. (0,28 % від суми Кредиту за кожний день користування ним) з 30 грудня 2020 по 29 січня 2021 року. Так, згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідачем було сплачено 13122 гривень 90 копійок, що спростовує доводи апелянта про те, що відповідачем сплачено лише 1 788 гривень. Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що обумовлений сторонами в кредитному договорі строк кредитування тривалістю 30 днів було продовжено, а тому суд правильно взяв до уваги при нарахуванні процентів за користування кредитом саме дисконтний період і стягнув відповідно проценти лише за вказаний період, а в решті відмовив , оскільки подальшої пролонгації за умовами договору не відбувалося. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно із ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК). Оскільки, позивачем не надано доказів здійснення відповідачем активації функції продовження строку кредитування, тому суд першої інстанції правильно вирішив справу в оскаржуваній частині. Таким чином, як убачається з досліджених судом доказів, позичальник має сплачувати кредитодавцю визначені у договорі відсотки за користування кредитом, відповідно до умов укладеного кредитного договору з урахуванням визначеного строку дії кредитування. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач сплатила відсотки за користування кредитом та тіло кредиту. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» залишити без задоволення. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту судового рішення - 06 травня 2026 року. Головуючий М.І. Кулянда Судді: О.О. Одинак Н.К. Височанська