Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/16319/25

Справа № 750/16319/25 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т. С. Провадження № 33/4823/470/26 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 травня 2026 року місто Чернігів Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гусач О.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кашуби М. О., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 квітня 2026 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору. Як установив місцевий суд, 15 листопада 2025 року, о 09 год. 37 хв., ОСОБА_1 по вул. Шевченка, 116 А, у м. Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, у місцевому суді, він, у судовому засіданні з протоколом про адміністративне правопорушення не погодився. Пояснював, що 15.11.2025 він дійсно керував автомобілем Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 , їхав із дружиною та дитиною. Його зупинили працівники поліції, забажали, щоб він пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на що він погодився. Результат приладу виявився позитивний - 1,36 проміле, такого не могло бути, так як він до дев`ятої вечора перед цим випив пива і шампанського і до ранку почував себе повністю тверезим. Зазначає, він боявся, що у нього заберуть автомобіль і тому підписав все, що пропонували йому поліцейські. Отже, він спочатку сказав, що з результатом Драгера не згодний, в подальшому із результатом Драгера погодився, щоб у нього не відібрали автомобіль, роздруківку підписав, але не писав слова «згоден», з поліцейськими їхати до лікаря для проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння він не планував, а хотів поїхати до лікаря самостійно і пройти такий огляд, але цього не вчинив, бо на той час, як він міг поїхати до лікаря, пройшло вже дві години. Звертає увагу суду на те, що відповідно до відеозапису, який був досліджений у судовому засіданні місцевого суду, він був не згоден з результатами приладу Драгер та відмовився від поїздки до лікаря нарколога. Саме з цих підстав, постановою місцевого суду від 18.02.2026, протокол про адміністративне правопорушення було направлено на доопрацювання. Натомість без будь яких виправлень протокол було повернуто до суду для подальшого розгляду справи та в подальшому суд притягнув його до відповідальності за керування у стані алкогольного сп`яніння. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кашуба М. О. підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її з викладених у ній підстав. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , аргументи захисника адвоката Кашуби М. О., переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 513620 від 15 листопада 2026 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою з приладу Drager ALCOTEST 7510, прилад № ARLM-0324, результат продуття зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,36 проміле; інформацією, яка розміщена на CD диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану сп`яніння та його проходження /посилання на вказаний відеозапис міститься в протоколі/. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, доданому працівниками поліції до протоколу серії ЕПР1 №513620 від 15.11.2025 вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , було порушення вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а саме водій не пристебнутий паском безпеки, про що повідомлено поліцейським під відеозапис. Після спілкування з водієм, працівником патрульної поліції виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому ОСОБА_1 зізнався, що вживав напередодні пиво. Працівником поліції запропоновано водію пройти огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 добровільно погодився. Результат позитивний 1, 36 проміле. Впродовж усього відеозапису однозначної незгоди із результатом огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер не висловлював. Про бажання поїхати на огляд у лікарню із поліцейськими також не повідомляв. В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в графі «з результатами згоден» поставив свій підпис. За вказаних обставин місцевий суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду на стан сп`яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, хоч і повідомив, що цього дня алкоголю не вживав, а тільки на передодні. Особі що притягається до адміністративної відповідальності також було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наслідки відмови від такого огляду, можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Крім того, водієві було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП. Отже, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку його оформлення, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. Твердження апелянта про те, що під час розгляду даної справи судом не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не доводять наявність в його діях складу вчиненого правопорушення, повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Твердження ОСОБА_1 про те, що він розгубився, хвилювався за те, щоб у нього не забрали автомобіль, тому і погодився підписати всі документи - не спростовують його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступеня його вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. М. Гусач Чернігівського апеляційного суду