Постанова 4816 № 591/14726/25

Справа №591/14726/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В. Номер провадження 33/816/1019/26 Суддя-доповідач Басова В. І. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 01 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І., з участю секретаря судового засідання Вербицької Д.А., захисника Босої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Босої Оксани Олександрівни на постанову судді Зарічного районного суду м.Суми від 12.02.2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп. встановила: Постановою судді Зарічного районного суду м.Суми від 12.02.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що 14 грудня 2025 року о 22 год. 17 хв. він керував транспортним засобом- автомобілем Mitsubishi L200, н.з. НОМЕР_1 в м.Суми по вул. Харківська, 31 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатор алкотест «Drager» 6820, показник 1,77% проміле, з результатом згоден, чим порушив п. 2.9.а ПДР України. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Боса О.О. в інтересах ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою та просила скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у діях її підзахисного. В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи і має бути скасована. Суд першої інстанції визнав винним ОСОБА_1 , посилаючись на протокол про адміністративне правопорушення від 14.12.2025 року серії ЕПР №540986, висновок приладу газоаналізатора «Drager», акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд. Однак зазначені документи фактично є нечитабельними, що унеможливлює встановлення їх змісту та належності до відповідного протоколу та не можуть вважатися належними та допустимими доказами . Апелянт зазначає, що судом не враховано порушення спеціального порядку огляду військовослужбовців. Огляд ОСОБА_1 , який є діючим військовослужбовцем, був ініційований працівниками поліції без участі посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого створеного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а тому відповідно до ч.8 ст.266-1 КУпАП огляд, проведений з порушенням встановлених вимог, вважається недійсним. Також, матеріали справи не підтверджують наявності у ОСОБА_1 об`єктивних ознак сп`яніння, передбачених Інструкцією МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015. Із відеозапису не вбачається, що поліцейський встановлював такі ознаки або повідомляв про них особу. Крім того, направлення на огляд та акт огляду є нечитабельними, що унеможливлює перевірку підстав для проведення огляду. Апелянт стверджує, що було порушено процедуру проведення огляду. Після тестування за допомогою приладу «Drager» (результат 1,77‰) працівники поліції не з`ясували, чи погоджується водій із результатами та чи бажає пройти повторний огляд у медичному закладі, що є обов`язковою процесуальною дією. Окрім того, чек з приладу «Drager» також є нечитабельним, що виключає можливість перевірки правильності вимірювання, даних про калібрування приладу та інших технічних параметрів. 16.03.2026 року захисник Боса О.О. звернулась до суду з клопотаннями про визнання процедури огляду на встановлення стану сп`яніння такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а її результатів - недійсними; про визнання доказів неналежними та недопустимими. В судовому засіданні захисник Боса О.О. апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній. Просила скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у діях її підзахисного . Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасниці та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як убачається з матеріалів справи, постановою Зарічного районного суду м.Суми від 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних і допустимих доказах, яким суд надав оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП. Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 540986 від 14.12.2025 року у якому зафіксовано, що 14 грудня 2025 року о 22 год. 17 хв. в м.Суми по вул. Харківська, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi L200, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 прилад ARHK 0128, що підтверджується тестом 2101 від 14.12.2025 , результат огляду становить 1,77 проміле, з результатом згоден. Дана подія фільмувалася на службовий персональний відеореєстратор Motorola solution VB 400 471949, 4717802; - тестом № 2101 спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, результат тесту 1,77 проміле, з яким ОСОБА_1 згоден. Роздруківка з технічного пристрою «Drager Alcotest 6820» підписана ОСОБА_1 без зауважень; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, млява мови, порушення координації рухів, за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, проба позитивна 1,77 проміле, з результатом огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 згоден; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.12.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 на огляд у заклад охорони здоров`я не доставлявся; - відеозаписами з автомобіля патрульної машини та нагрудної камери поліцейського, переглянутими й апеляційним судом, з яких убачається, що поліцейські зупинили автомобіль Mitsubishi L200, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки було порушення Правил дорожнього руху - проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Під час спілкування з водієм працівники поліції помітили ознаки можливого алкогольного сп`яніння. На запитання поліцейського щодо вживання алкоголю ОСОБА_1 відповів ствердно «так». Поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу «Драгер». ОСОБА_1 погодився на проведення огляду. Перед тестуванням працівник поліції продемонстрував водію герметично запакований мундштук, після чого встановив його у прилад. Водій здійснив видих у мундштук відповідно до інструкції - до звукового сигналу приладу. Під час обробки результату ОСОБА_1 припустив, що показник може становити близько 1,4 проміле, на що поліцейський зазначив, що результат може бути як меншим, так і більшим (навіть понад 2,0 проміле). За результатами огляду прилад «Драгер» показав 1,77 проміле алкоголю в крові. Поліцейський оголосив цей результат та продемонстрував його водію. ОСОБА_1 відреагував, що майже вгадав показник. При цьому він не висловлював жодних заперечень щодо справності приладу або достовірності результатів огляду. Працівники поліції роз`яснили водію його процесуальні права та повідомили про правові наслідки вчиненого правопорушення. Також його було поінформовано, що розгляд справи відбудеться в Зарічному районному суді м. Суми, із застереженням, що дата судового засідання є попередньою і буде уточнена додатково за вказаним у протоколі номером телефону. За результатами події складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння). ОСОБА_1 отримав копію матеріалів справи. Відеозапис із нагрудних камер інспекторів поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст.251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з нього достатньо повно убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, що цілком підставно було ураховано суддею першої інстанції при розгляді справи. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу постанови документи, які є нібито нечитабельними та не можуть вважатися належними і допустимими доказами, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке. Із матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу, актом огляду та направленням на медичний огляд. Посилання апелянта на нечитабельність зазначених документів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду. Матеріали справи містять документи, які дозволяють встановити їх зміст, реквізити, а також ідентифікувати особу правопорушника, дату, час та обставини вчинення правопорушення. При цьому будь-яких клопотань про визнання доказів недопустимими або про витребування їх належних копій у суді першої інстанції особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заявлялося. Крім того, сам по собі факт часткової технічної неякісності копій документів не є безумовною підставою для визнання їх недопустимими доказами, якщо їх зміст може бути встановлений у сукупності з іншими доказами у справі. Щодо доводів апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Згідно п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10 жовтня 2016 року № 515 (далі Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов`язків. Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння чи відмова такого військовослужбовця від проходження огляду на стан сп`яніння до таких підстав не належить. Згідно з ч.2 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. З протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого як судом першої інстанції, так і апеляційним судом відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у АДРЕСА_2 , поза межами території будь-якої військової частини. При спілкуванні з поліцейськими він жодним чином не виказує, що їде на бойове чи будь-яке інше завдання військової служби. Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія поліцейські не повинні запрошувати представника військової служби правопорядку. Суд зазначає, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до п. 2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов`язані дотримуватися ПДР. Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому факт перебування його у статусі військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідність проведення огляду в особливому порядку. Твердження захисту, що огляд останнього на стан сп`яніння повинен був здійснюватися в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведеної норми закону. Доводи захисника щодо відсутності зафіксованих об`єктивних ознак сп`яніння, передбачених Інструкцією МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді. Із відеозапису вбачається, що під час спілкування з водієм працівники поліції звернули увагу на його поведінку та отримали від нього пряме підтвердження факту вживання алкоголю («так»), що в сукупності є достатньою підставою для виникнення обґрунтованої підозри щодо перебування особи у стані сп`яніння та проведення огляду. Посилання апелянта на те, що направлення на огляд та акт огляду є неналежними доказами, суд оцінює критично, оскільки зазначені у апеляційній скарзі обставини самі по собі не спростовують факту проведення огляду з дотриманням встановленої процедури, який підтверджується відеозаписом. Із нього чітко вбачається, що перед проведенням тесту водію було продемонстровано герметично запакований мундштук, який було встановлено до приладу «Drager», а сам огляд проведено відповідно до інструкції. Доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури у зв`язку з нез`ясуванням позиції водія стосовно згоди з результатами огляду та його права на повторний огляд у медичному закладі також є безпідставними. Із відеозапису вбачається, що після оголошення результату тесту- 1,77‰, водій не лише не заперечував проти нього, а фактично погодився з показником, зазначивши, що «майже вгадав». Будь-яких заяв про незгоду з результатом або клопотань щодо проведення повторного огляду в медичному закладі він не висловлював. Щодо доводів про нечитабельність, а у зв`язку з цим недопустимість, чеку з приладу «Drager», суд зазначає, що цей факт не відповідає дійсності та не є безумовною підставою для визнання результатів огляду недопустимими доказами, оскільки наявні інші належні та допустимі докази, зокрема відеозапис проведення огляду, який узгоджується з відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що працівники поліції роз`яснили водію його процесуальні права та повідомили про наслідки вчиненого правопорушення, а також належним чином оформили протокол, копію якого останній отримав. Доводи захисника щодо неналежної якості (нечитабельності) окремих доказів, наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів оцінює критично. Як убачається з матеріалів справи, відповідні документи є належної якості, однак їх копії могли бути відтворені (відскановані) з певними технічними недоліками, що ускладнює їх сприйняття у виді сканкопій. Водночас зазначені обставини не свідчать про недопустимість чи неналежність таких доказів, а також не позбавляли сторону захисту можливості безпосереднього ознайомлення з оригіналами матеріалів у суді першої або апеляційної інстанції. Таким чином, сукупність досліджених доказів свідчить про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений з дотриманням вимог чинного законодавства, а вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами. Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова Зарічного районного суду м.Суми від 12 лютого 2026 року ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені. Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник встановлено не було. Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі. Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 294, 295 КпАП України, постановила: Апеляційну скаргу захисника Босої Оксани Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Зарічного районного суду м.Суми від 12 лютого 2026 року залишити без задоволення, а постанову судді Зарічного районного суду м.Суми від 12 лютого 2026 року, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяБасова В. І.