Постанова Житомирський апеляційний суд № 288/1393/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа № 288/1393/25Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О. Категорія 294Доповідач Миколайчук П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 рокум. Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В., із секретарем судового засідання Лупіновою Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Крижанівського Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Зміст постанови суду першої інстанції Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,50 грн. Згідно з постановою про адміністративне правопорушення, 11 серпня 2025 року о 14:31 годині в с. Макарівка по вул. Перемоги, ОСОБА_1 керував автомобілем марки OPEL АSTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоанаізатора Драгер 6810, результат огляду становить 0,94% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9. а. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Суть апеляційної скарги Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Крижанівський В.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Захисник вважає оскаржувану постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини досліджені неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Адвокат Крижанівський В.П. вказує на наступне: - відсутній факт керування ОСОБА_1 автомобілем 11.08.2025; - відсутні законні підстави вимоги до ОСОБА_1 щодо проведення огляду на стан сп`яніння (ознаки сп`яніння не зазначені в протоколі і не підтверджені доказами); - не роз`яснено ОСОБА_1 його права за КУпАП та Конституцією України; - відсутній цілісний відеозапис; - не роз`яснено ОСОБА_1 та не надано можливості пройти такий огляд в медичному закладі. Позиції учасників справи ОСОБА_1 в судові засідання 17.03.2026, 07.04.2026, 22.04.2026, 06.05.2026 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належний шляхом направлення смс-повідомлень та дзвідків за зазначеним в заявці на отримання повідомлень номером телефону. Захисник Крижанівський В.П. в судові засідання 17.03.2026, 07.04.2026, 22.04.2026, 06.05.2026 до суду не з`явився, 16.03.2026 подав до суду клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з перебуванням у відпустці, 06.04.2026 подав клопотання про перенесення засідання у зв`язку з перебуванням на лікарняному (з 06.04.206 по 07.04.2026), 21.04.2026 подав клопотання про перенесення засідання у зв`язку з перебуванням на лікарняному (з 16.04.2026 по 24.04.2026), причини неявки 06.05.2026 не повідомив, заяв чи клопотань не подавав. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності та її захисника за наявними матеріалами справи. Мотиви апеляційного суду Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Процедура виявлення у водіїв ознак сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція). У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.п. 2,3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п.п. 6,7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які досліджувалися в суді першої інстанції, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 419676 від 11 серпня 2025 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11 серпня 2025 року, в якому зафіксовано результати огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння 0,94% проміле, виявлені за допомогою Alcotest Drager 6810, тест номер 1009; направленням інспектора СРПП відділення поліції № 1 ЖРУП № 2ГУНП в Житомирській області від 11 серпня 2025 року на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; роздруківкою приладу «Драгер» ALCOTEST № 1009 від 11 серпня 2025 року, результат тесту 0,94% проміле; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5454773 від 11 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП; відеозаписом з автомобільного відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського. На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП та в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до наявного у матеріалах справи результату огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного спеціальним технічним засобом газоаналізатором Drager (Alcotest 6810) цифровий показник результату тесту склав 0,94 проміле (а.с.6). Абзацом другим пункту 5 Порядку направлення прямо встановлено, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Вказаний результат тесту містить підпис особи, яку тестували. Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), до протоколу поліцейським додано, зокрема, відеозапис та зазначено технічний засіб, яким здійснювався відеозапис - портативний відеореєстратор HOMEP 855454. Відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення, долучений на оптичному диску (а.с.12), а саме файл під назвою «export-bwet6.mp4» підтверджує, що в інтервалі запису із 30 хвилин 00 секунд по 32 хвилини 14 секунд чітко зафіксовано, як ОСОБА_2 , будучи особою, відносно якої здійснювався огляд на стан алкогольного сп`яніння, підписав без висловлення жодної незгоди із встановленими результатами надані поліцейським йому документи, в тому числі роздрукований результат газоаналізатора. Отже, апеляційний суд констатує, що отримавши підтвердження стану сп`яніння ОСОБА_1 в результаті його огляду, проведеного спеціальним технічним засобом на місці зупинки транспортного засобу, цифровий показник якого склав 0,94 проміле, а також об`єктивно встановивши згоду цього водія із такими результатами тесту, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у рядку «Підпис особи, що тестують» результатів тесту (а.с.6) та його дії і поведінка із прийняття таких результатів, не висловлення заперечень проти них, що зафіксовано відеозаписом у вищезазначеному інтервалі, були достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що виразилось у керуванні ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Що стосується аргументів апеляційної скарги щодо відсутності факту керування ОСОБА_1 автомобілем OPEL ASTRA д.н.з. НОМЕР_2 11.08.2025, то вони спростовуються відеозаписом на оптичному диску (а.с.12), який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення (файл із назвою «export-bwet6.mp4»). Зокрема, на інтервалі цього відеозапису із 04 хвилини 10 секунд по 04 хвилини 32 секунди зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу на місці водія зазначеного у постанові суду автомобіля перебуває ОСОБА_1 , який надав працівнику поліції свої документи для встановлення особи, а на запитання працівника поліції до нього чому не пристібаєтесь ременем безпеки, водій відповів «так це ж Макарівка». Згідно цього ж відеозапису водій визнає факт вживання ним пива, а також із 09 хвилин 38 секунд запису добровільно на пропозицію працівника поліції проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння. Щодо доводів про те, що відеозапис не є безперервним, що порушує вимоги п.3.5. розділу III Інструкції, затвердженої наказом ДПП Національної поліції України від 03.02.2016 р. № 100, то апеляційний суд зазначає наступне. Частиною 2 статті 266 КУпАП чітко встановлено, що технічні засоби відеозапису поліцейський застосовує під час проведення огляду осіб. Наявний у матеріалах справи відеозапис (а.с.12), а саме електронний файл із назвою export-bwet6.mp4 підтверджує, що здійснений поліцейським огляд водія з використанням спеціальних технічних засобів вівся безперервно (інтервал запису із 09 хвилин 38 секунд по 32 хвилини 14 секунд), а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими. Що стосується аргументу про відсутність будь-яких ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на момент його огляду, то він спростовується визнанням водієм факту вживання пива до початку проходження огляду та звернутим ним до працівників поліції проханням не притягувати його до відповідальності, а обійтись з ним «по-людськи», що зафіксовано вже згаданим відеозаписом із назвою файла «export-bwet6.mp4». Стосовно покликань захисника в апеляційній скарзі на не роз`яснення ОСОБА_1 його прав як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП та Конституцією України, то вони спростовуються його підписом у наявній в матеріалах справи розписці щодо роз`яснення йому цих прав (а.с.3). Щодо ненадання можливості пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, то суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до змісту п.6 Порядку направлення правове значення направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння до відповідного закладу охорони здоров`я і його необхідність виникає лише якщо водій відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами. Враховуючи, що за матеріалами справи водій ОСОБА_1 погодився на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд з використанням поліцейським спеціального технічного засобу, а також він погодився із результатами такого огляду (а.с.6), то за таких обставин у працівника поліції не виникало обов`язку надавати можливість і забезпечувати проходження огляду в закладі охорони здоров`я, що повністю відповідає вимогам пункту 5 Порядку направлення. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність. Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає. Особа, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, підписала його. Будь-яких пояснень з приводу незгоди з його змістом протокол не містить, як і не містить жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення. Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що в сукупності вищенаведені та зазначені у постанові суду першої інстанції докази є належними та допустимими по даній справі та поза розумним сумнівом підтверджують факт порушення ОСОБА_1 підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України за діяння, яке мало місце 11.08.2025 року, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, тому його слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника - адвоката Крижанівського Володимира Петровича, залишити без задоволення. Постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяП. Миколайчук