Ухвала КАС ВС № 308/9524/17

УХВАЛА про зупинення дії судового рішення 06 травня 2026 року м. Київ справа № 308/9524/17 адміністративне провадження № К/990/9635/26 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання Ужгородської міської ради про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 308/9524/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», Товариства з додатковою відповідальністю «Патент», Товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», Товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», Відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза» до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Закарпатінвестбуд», Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», про визнання незаконним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Ужгородський завод «Електродвигун», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», Товариство з додатковою відповідальністю «Патент», Товариство з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач» (далі - ТОВ «Закарпатбудпостач»), Товариство з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», Відкрите акціонерне товариство «Закарпатська автобаза» звернулися до адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради, в якому просили визнати незаконним та нечинним рішення Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року № 1398 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода Ужгородської міської ради». Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 18 вересня 2025 року відмовив у задоволенні позову. ТОВ «Закарпатбудпостач» оскаржило це судове рішення в апеляційному порядку. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 лютого 2026 року скасував рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 вересня 2025 року і ухвалив нове рішення про задоволення позову. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Ужгородська міська рада 26 лютого 2026 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу. Верховний Суд ухвалою від 17 квітня 2026 року відкрив касаційне провадження. У касаційній скарзі Ужгородська міська рада заявляє клопотання про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року до закінчення касаційного провадження. Клопотання обґрунтовує тим, що рішення Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року № 1398 протягом 2015- 2024 років було єдиною правовою підставою для визначення нормативної грошової оцінки земель у межах міста та, відповідно, для розрахунку розміру земельного податку, орендної плати. На час подання цієї касаційної скарги Ужгородська міська рада є позивачем у чотирнадцяти судових провадженнях про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельними ділянками комунальної власності на загальну суму 14 084 410,31 грн, а саме у справах № 907/543/25, № 907/581/25, № 907/354/25, № 907/231/25, № 907/620/25, № 907/353/25, № 308/13552/25, № 308/16869/25, № 907/1225/25, № 907/1279/25, № 308/14997/25, а також у справах за позовами до ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 . У кожній із цих справ розмір позовних вимог обчислений на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Ужгорода, затвердженої оспорюваним рішенням Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року № 1398. Виконання (набрання законної сили та дія) постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року, якою це рішення визнано протиправним та нечинним, до закінчення касаційного провадження позбавить Ужгородську міську раду можливості надати судам, що розглядають наведені справи, належний та допустимий розрахунок суми боргу, оскільки інша нормативна грошова оцінка земель міста Ужгорода за відповідні періоди (2015- 2024 років) відсутня, крім того, ретроспективно ставить під сумнів правомірність сформованих бюджетних доходів. 02 травня 2026 року до Верховного Суду надійшли заперечення ТОВ «Закарпатбудпостач» на клопотання Ужгородської міської ради про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року, яке обґрунтовує тим, що скаржник не надав доказів фактичного перебування у провадженні судів справ про стягнення безпідставно збережених коштів за використання землі на загальну суму понад 14 млн грн, ані того, що відповідачі у цих справах, заперечуючи проти позовів, посилаються саме на оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року як на підставу своїх заперечень. Водночас ТОВ «Закарпатбудпостач» зазначає, що можлива відмова до закінчення цього касаційного провадження у задоволенні позовів Ужгородської міської ради у справах про стягнення безпідставно збережених коштів за використання землі, не позбавляє територіальну громаду можливості відновити свої майнові права у разі скасування Верховним Судом оскаржуваної постанови апеляційного суду шляхом ініціювання перегляду таких судових рішень за нововиявленими обставинами. Інші учасники справи не скористалися правом подати заперечення на клопотання Ужгородської міської ради про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року. Розглядаючи клопотання про зупинення дії судового рішення, суддя-доповідач виходить з такого. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. З огляду на частину першу статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішує суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду. Верховний Суд зазначає, що для зупинення дії (виконання) судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути істотні підстави, при цьому таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін. Також Суд звертає увагу на пункт «c» статті 4 Рекомендації № R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо запровадження та покращення функціонування систем і процедур оскарження по цивільних і господарських справах (concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases) від 07 лютого 1995 року, в якому зазначено, що у випадках, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, дозволити призупиняти виконання лише тоді, коли таке виконання завдасть непоправної або суттєвої шкоди особі, яка подала апеляцію, або зробить неможливим відправлення правосуддя на пізнішому етапі. Крім того, у підпунктах "b" та "d" пункту 1 Розділу І додатку до Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права (on the execution of administrative and judicial decisions in the field of administrative law) від 09 вересня 2003 року наголошено на тому, що у тих випадках, коли закон не передбачає автоматичного зупинення виконання рішення при його оскарженні, приватним особам з метою забезпечення захисту їхніх прав і інтересів слід забезпечити можливість клопотатися перед адміністративним або судовим органом про зупинення виконання рішення, що оскаржується. Ухвалюючи рішення щодо запиту про зупинення, адміністративному і, якщо цього не виключає закон, судовому органу слід ураховувати суспільний інтерес, а також і права й інтереси третіх осіб. Також Суд бере до уваги пункт 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) щодо якості судових рішень (on the quality of judicial decisions) від 18 грудня 2008 року, в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення, що є, безперечно, необхідними в деяких випадках. Зазначений підхід узгоджується також із пунктами 24, 25 Висновку № 13 (2010) Консультативної ради європейських суддів КРЄС) про роль суддів у виконанні судових рішень (on the role of judges in the enforcement of judicial decisions) від 19 листопада 2010 року, в яких звернуто увагу на те, що виконання судового рішення не повинно перетворюватися на повторний розгляд справи по суті, однак суддя може мати повноваження зупинити або відстрочити виконання з урахуванням особливих обставин сторін, а самі процедури виконання мають відповідати засадам пропорційності, справедливості та ефективності. Оцінюючи доводи клопотання Ужгородської міської ради, суддя-доповідач враховує особливий характер оскаржуваного судового рішення та наслідки для територіальної громади у зв`язку з визнанням незаконним та нечинним рішення Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року № 1398, яке слугувало нормативною підставою для визначення нормативної грошової оцінки земель міста Ужгорода протягом тривалого періоду. Суд зважає на те, що скаржник у клопотанні навів перелік судових проваджень про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельними ділянками комунальної власності. Інформація щодо наявності таких проваджень у судах загальної юрисдикції та господарських судах є відкритою та може бути перевірена через Єдиний державний реєстр судових рішень, що надає доводам скаржника необхідний ступінь обґрунтованості для цілей вирішення питання про зупинення виконання судового рішення на цій стадії касаційного перегляду. У цьому контексті Суд також враховує і значення принципу правової визначеності та передбачуваності правозастосування. У пункті 6 Висновку № 20 (2017) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону (on the role of courts with respect to the uniform application of the law) від 10 листопада 2017 року зазначено, що неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права. З огляду на це тимчасове зупинення дії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції спрямоване на запобігання виникненню правової невизначеності у пов`язаних правовідносинах до завершення касаційного перегляду цієї справи. Доводи ТОВ «Закарпатбудпостач» про можливість перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у разі скасування Верховним Судом оскаржуваної постанови не спростовують наявність ризику істотного ускладнення захисту майнових інтересів територіальної громади та порушення стабільності правовідносин у сфері справляння плати за землю на території міста Ужгорода. Суддя-доповідач також враховує, що зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року не порушує балансу інтересів сторін, оскільки за своєю правовою природою такий захід має тимчасовий характер, обмежений строком касаційного провадження та не вирішує спір по суті. З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ: Клопотання Ужгородської міської ради про зупинення дії судового рішення задовольнити. Зупинити дію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 308/9524/17 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк