Постанова 4857 № 380/11033/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/11033/25 пров. № А/857/8901/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 380/11033/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов`язання вчинити певні дії,- суддя в 1-й інстанції Кисильова О.Й., час ухвалення рішення 13.01.2026 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення 13.01.2026 року, в с т а н о в и в : Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. ОСОБА_1 звернувся в суд з зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов`язання вчинити дії. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 440448 (чотириста сорок тисяч чотириста сорок вісім) грн 65 коп. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову повністю та задоволення зустрічних позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що Згідно з п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Відповідно до п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу, за змістом якої строк давності становить 1095 днів, який, для цілей стягнення податкового боргу, обраховується з наступного дня після закінчення граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання. Отже, протягом цього строку несплачена сума грошового зобов`язання вважається податковим боргом, щодо якого податковий орган має право вживати заходи для його погашення. Однак, по завершенні цього строку податковий борг вважається безнадійним та підлягає списанню. Пунктом 2.5 розділу II Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 220 від 28.07.2022 (далі - Порядок № 220) визначено, що безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II ПК України. Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних інформаційно комунікаційних систем ДПС. При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, а тому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, така позиція підлягає врахуванню при вирішенні даної справи. З огляду на наведене, вважає, що в інтегрованих картках платника податків не може обліковуватись податковий борг поза межами 1095 днів з дати його виникнення. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно із Довідкою про заборгованість № 5377/5/13-01-13-07-08 від 13.05.2025 платник податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) станом на 12.05.2025 має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 440 448,65 грн. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у сумі 23 672,18 грн, а також по військовому збору у сумі 1 972,68 грн виникла на підставі самостійно нарахованої ОСОБА_1 суми коштів, яка зазначена у поданій ним податковій декларації вiд 28.04.2025 №9428679312. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 32 720,00 грн (у тому числі 32 720,00 грн основний платіж) виникла на підставі податкових повідомлень-рішень: № 2083263-2414-1325 від 06.09.2022 у розмірі 11 133,60 грн; №2083265-2414-1325 від 06.09.2022 у розмірі 4 572,00 грн; № 0189677-2414-1325 від 30.03.2023 у розмірі 12 061,40 грн; № 0189682-2414-1325 від 30.03.2023 у розмірі 4 953,00 грн. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової рухомості у розмірі 268 435,5 грн (у тому числі 268 435,5 грн основний платіж) виникла на підставі податкових повідомлень-рішень: № 2083266-2414-1325 від 06.09.2022 у розмірі 11085,75 грн; № 2083267-2414-1325 від 06.09.2022 у розмірі 8 397,00 грн; № 2083268-2414-1325 від 06.09.2022 у розмірі4 752,00 грн; № 2083269-2414-1325 від 06.09.2022 у розмірі 17 905,50 грн; № 0189678-2414-1325 від 30.03.2023 у розмірі 24 019,13 грн; № 0189679-2414-1325 від 30.03.2023 у розмірі 10 296,00 грн; № 0189680-2414-1325 від 30.03.2023 у розмірі 38 795,25 грн; № 0226778-2414-1325 від 03.04.2023 у розмірі 44 918,25 грн; № 2031900-2414-1325 від 22.11.2023 у розмірі 18 193,50 грн; № 0863710-2414-1325 від 14.02.2024 у розмірі 12 502,20 грн; № 0863715-2414-1325 від 14.02.2024 у розмірі 7 075,20 грн; № 0863716-2414-1325 від 14.02.2024 у розмірі 26 659,3 грн; № 0863717-2414-1325 від 14.02.2024 у розмірі 30 866,90 грн; № 2162866-2414-1325 від 08.07.2024 у розмірі 1 179,20 грн; № 2162867-2414-1325 від 08.07.2024 у розмірі 8 252,72 грн; № 2162868-2414-1325 від 08.07.2024 у розмірі 3 537,60 грн. Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 113 648,29 грн (у тому числі основний платіж 113 648,29 грн, пеня 270,56 грн) виникла на підставі самостійно нарахованих платником сум коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях: №9020038828 вiд 07.02.2024 на суму 81 436,46 грн (5 385,86+9 506,33*7+9 506,29); №9002494567 вiд 15.01.2025 на суму 31 941,27 грн (10 647,09*3). Пеня нарахована на податкову декларацію з орендної плати з фізичних осіб № 9020038828 вiд 07.02.2024 на суму 270,56 грн (61,1+59,12+69,45+80,89). Згідно із інтегрованими картками ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за цим платником обліковується податковий борг: - по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 1 972,68 грн; - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 23 672,18 грн; - по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 32 720,00 грн; - по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової рухомості у розмірі 268 435,5 грн; - по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 113 648,29 грн. Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України Головне управління ДПС у Львівській області сформовано та скеровано фізичній особі ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) рекомендованим листом податкову вимогу від 29.03.2023 № 0001480-1307-1301, яка вручена ОСОБА_1 особисто. Наведені вище обставини щодо наявності податкового боргу та отримання податкової вимоги ОСОБА_1 не заперечується. Спірним у цій справі є правомірність стягнення податковим органом із фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 440 448,65 грн у той час, як на думку платника, боргу є безнадійним, оскільки минуло 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Надаючи оцінку доводам сторін, суд враховує наступні обставини та застосовує такі правові норми. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України(далі - ПК України). Положення ПК України суд застосовує в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до п. 41.5 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Відповідно до п. 46.1 ст. 46, п. п. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.20 ст. 49 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання. У відповідності до пунктів 36.1, 36.2 та 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 ПК України). Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.14.1.175 ст. 14 ПК України). Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу (п.56.17 ст. 56 ПК України). Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.14.1.152 ст. 14 ПК України). Контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п.19-1.1.24 ст. 19 ПК України). Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (п.20.1.29 ст. 20 ПК України). Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п.101.1 ст. 101 ПК України). Згідно із п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном безнадійний розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу. Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п.102.4 ст.102 ПК України). Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.101.5 ст.101 ПК України). За вказаних обставин суд дійшов висновку, що за кожним податком і збором у платника податку виникає безумовний обов`язок сплатити суму такого податку чи збору у порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплати в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі не сплати податковий обов`язок не є виконаним. У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України). При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного, тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватися тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п. п. 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 ст. 101 ПК України. Списання безнадійного податкового боргу регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI та Порядком списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі Порядок №577). Відповідно до п. п. 14.1.11 п. 14.1 ПК України безнадійна заборгованість це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Відповідно до п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, оподаткований борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу. Згідно з п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Аналізуючи зазначені норми закону, суд відмічає, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним. У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України). При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податкового боргу до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11.06.2020 у справі №823/127/17 та від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19. Суд встановив, що податкова декларація по податку на доходи фізичних осіб №9428679312 подана ОСОБА_1 28.04.2025, а податкова декларація по орендній платі з фізичних осіб № 9020038828 подана ним 07.02.2024. У свою чергу податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової рухомості, на підставі яких виник податковий борг, прийняті контролюючим органом у період з 06.09.2022 до 08.07.2024. Відтак, суд погоджується із доводами Головного управління ДПС у Львівській області, що податковий борг ОСОБА_1 виник у період 06.09.2022 до 30.05.2025, що складає 998 календарних днів. Тому суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що цей податковий борг підпадає під визначення безнадійного, а у Головного управління ДПС у Львівській області у зв`язку з цим наявні підстави для його списання. Таким чином, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у межах 1095 календарних днів, що є підставою для задоволення позову про стягнення з платника податкового боргу у сумі 440 448,65 грн. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 380/11033/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. М. Кузьмич О. І. Мікула Повне судове рішення складено 06 травня 2026 року.