Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/9609/25

від 05.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/9609/25 пров. № А/857/5302/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача -Шевчук С. М. суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 380/9609/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, місце ухвалення судового рішення м.Львів Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження суддя у І інстанціїМричко Н.І. дата складання повного тексту рішенняне зазначена ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якій позивач просив: - визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2025 "Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2025 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини; - зобов`язати начальника ВЧ НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 шляхом видання відповідного наказу; - зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахувати ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 380/9609/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції помилково ототожнив факт бронювання з технічним відображенням у «Резерв +». Також суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що: позивач був поданий до бронювання в установленому законом порядку; відповідні документи були подані роботодавцем через Портал Дія; факт неподання або несвоєчасного відображення інформації в електронних реєстрах є технічним питанням, яке не може нівелювати реалізоване право на відстрочку. Закон не ставить виникнення права на відстрочку в залежність від дій (бездіяльності) державних органів щодо оновлення електронних баз. Такий підхід суперечить принципу правової визначеності та статті 19 Конституції України. Крім того вказує, що суд не врахував, що позивач фактично був позбавлений можливості реалізувати право на відстрочку позаяк був незаконно затриманий; примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; незаконно направлений на ВЛК всупереч п. 68 Постанови КМУ №560; утримувався без належного правового статусу. За таких обставин твердження суду, що позивач «не скористався правом», є формальним та відірваним від реальних обставин справи. Висновок суду про необхідність подання рапорту на звільнення є юридично хибним. Суд помилково зазначив, що позивач не подавав рапорт на звільнення, не врахувавши, що: рапорт на звільнення подається після виникнення законних підстав; у цій справі первинним є визнання незаконності призову та зарахування; вимога подати рапорт до вирішення спору по суті є абсурдною та суперечить логіці адміністративного судочинства. Таким чином, посилання суду на відсутність рапорту є безпідставним. Суд першої інстанції неправильно застосував норми права щодо неможливості виключення зі списків висновок суду про те, що після зарахування до списків особового складу виключення є неможливим: суперечить усталеній практиці Верховного Суду; ігнорує численні рішення 2024 2025 років, у яких суди визнавали протиправним призов і зобов`язували виключати осіб зі списків особового складу, навіть після набуття статусу військовослужбовця. Відповідачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Про розгляд апеляційної скарги відповідачі та позивач в особі його представника повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур позивач надавав відповідачу належний документ для підтвердження наявності у нього підстав для відстрочки від мобілізації у зв`язку з бронюванням та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу у встановлений законодавством спосіб. Більше того, у наданому представником позивача витягу з Порталу Дії, не зазначено дату та факту того, що позивач є заброньованим. Тобто жодних доказів, що станом на 01.05.2025 позивач був заброньований матеріали справи не містять. Відносно решти вимог, то суд зазначив що такі вимоги є взаємопов`язаними та похідними від попередньої вимоги, відтак теж не підлягають до задоволення. ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.04.2025 №5294 громадянин ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 та 28.04.2025 доставлений працівником поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-0429-1446-5624-0 від 29.04.2025 молодший сержант (запасу) ОСОБА_1 здоровий та визнаний придатним до військової служби. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2025 №119 Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації ОСОБА_1 призваний з 01.05.2025 для проходження служби. Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.05.2025 №126 молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчальних взводів відповідно до підготовки за вказаною військово-обліковою спеціальністю. Вважаючи протиправними (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2025 №119 про призов та відправку ОСОБА_1 у військові частини для проходження військової служби та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.05.2025 №126, яким молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчальних взводів відповідно до підготовки за вказаною військово-обліковою спеціальністю) позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Частина друга статті 19 Конституція України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2232-XII). Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Частинами другою, третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Згідно із частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII передбачено наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час. Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно з пунктом першим частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку. Метою бронювання військовозобов`язаних, згідно із статтею 24 Закону № 3543-XII, є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 25 Закону № 3543-XII бронюванню підлягають, зокрема, військовозобов`язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (частина друга статті 25 Закону № 3543-XII). Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час затверджено Порядок бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану. Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку ним визначається механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу: в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування; на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період; на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України. Пунктом 2 Порядку № 76 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Міноборони (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 Деякі питання бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану (далі - Порядок № 650 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка). Не підлягають бронюванню військовозобов`язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Військовозобов`язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Згідно з пунктами 12, 13 Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.2024 № 650 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками засобами Порталу Дія. Списки подаються державними органами, підприємствами, установами, які включені до Єдиного переліку. Керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, формує списки після проходження ідентифікації та автентифікації. До списку включаються військовозобов`язані, які взяті на персональний військовий облік у відповідному державному органі, підприємстві, установі. За приписами пунктів 18, 19, 21 вказаного Порядку сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов`язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі. У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов`язаних переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний: перебуває на військовому обліку та має військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі); уточнив дані щодо перебування на військовому обліку відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку; не перебуває у розшуку. Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі. Відповідно до пункту 22 Порядку № 650 за заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов`язаного (далі - витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки. Відповідно до пункту 12 Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.2024 № 650 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою оформлення військовозобов`язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов`язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони). Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони). Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов`язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком

4. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п`ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов`язаному надсилають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), повідомлення про бронювання військовозобов`язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки, відповідний підрозділ розвідувального органу Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов`язаних зараховує у строк не більш як п`ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак, однією із підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на певний (визначений) строк є бронювання військовозобов`язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Заброньовані у встановленому законодавством порядку військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на весь період наданої відстрочки. Рішення про бронювання приймається Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які подаються підприємствами, визнаними критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов`язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком

3. Витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки. Одним з альтернативних способів (механізмів) бронювання є бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія). У разі бронювання через Портал Дія переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично та не потребує вчинення будь-яких інших додаткових дій. Завершення процедури електронного бронювання та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відображається у військово-обліковому документі в електронній формі і сформований витяг про бронювання вважається належним та достатнім документом, який підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки. Формування списку засобами Порталу Дія завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, підприємства, установи або уповноваженої ним особи. Сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов`язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі. У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов`язаних автоматично здійснюється переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки. З моменту переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік він вважається заброньованим та йому надається відстрочка на період, визначений пунктом 2 Порядку № 76, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 №

650. Згідно з п. 21 Порядку № 650 інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі. Відповідно до п. 22 Порядку № 650 за заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов`язаного (далі витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки. Підсумовуючи викладене на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації (абзац 2 частини першої статті 39 Закону № 2232-XII). При цьому не підлягають призову на військову службу в порядку громадяни України, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби. З матеріалів справи убачається, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-0429-1446-5624-0 від 29.04.2025 молодший сержант (запасу) ОСОБА_1 здоровий та визнаний придатним до військової служби. Крім того зібрані у справі докази, серед яких довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» від 30.04.2025 №158-04 «Про підтвердження наміру бронювання військовозобов`язаного» та витяг з Порталу Дії не містять інформації, що підтверджує факт бронювання ОСОБА_1 та строк дії бронювання. Отож матеріали справи не містять жодних доказів того, що станом на 01.05.2025 позивач був заброньований в установленому порядку. Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час проведення мобілізаційних процедур позивач не надавав відповідачу належний документ для підтвердження наявності у нього підстав для відстрочки від мобілізації у зв`язку з бронюванням та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу у встановлений законодавством спосіб. Як наслідок суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 380/9609/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос