Постанова 4855 № 580/3643/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3643/22 Суддя (судді) першої інстанції: Орленко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Чуприни О.В., суддів Златіна С.В., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.09.2025 про перегляд судового рішення від 10.07.2023 у справі №580/3643/22 за нововиявленими обставинами відмовлено. Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на котрі посилається ОСОБА_1 (надалі по тексту також - ОСОБА_1 , позивач, заявник, скаржник), як на нововиявлені для цілей перегляду рішення суду, не є такими у розумінні частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), адже не мають жодного відношення до предмету розгляду цієї адміністративної справи. За наслідком встановлення судом обставини звернення ОСОБА_1 18.11.2021 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (надалі по тексту також - ГУ Держпродспоживслужби в області, відповідач) зі скаргою, у якій остання просила провести перевірку дотримання УКП "Уманьтеплокомуненерго" законодавства про захист прав споживачів щодо нарахування плати за теплопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1 та вжити заходів реагування і надати відповідь у встановленому законом порядку, виснувано, що зміст такого не стосувався питань наявності чи відсутності заяв власників квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 щодо від`єднання квартир від централізованого опалення. З огляду на таке, твердження заявника про надання ГУ Держпродспоживслужби в області недостовірної інформації у листі від 13.01.2022 про відсутність порушень у діях УКП "Уманьтеплокомуненерго" не ґрунтуються на предметі її первинного звернення та не знайшли свого підтвердження, що встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2023. Окрім того судом першої інстанції також враховано тотожність доводів ОСОБА_1 про наявність нововиявлених обставин до таких, котрі вже були предметом судового розгляду у справі №580/3643/22; зазначено про відсутність у таких нових фактичних даних, які не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду зазначеної справи. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. На переконання останньої, судом необґрунтовано не взято до уваги твердження заявника, оскільки під час судового розгляду справи №580/3643/22 судом не була встановлена істотна для справи обставина - юридичний факт відсутності дозволів на відключення від теплопостачання власників квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , котра приховувалася відповідачем, що призвело до ухвалення кінцевого судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Також вважає недотриманим судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів, адже таким не було надано оцінки долученій до заяви відповіді Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради від 28.08.2025 за №1104/09. Додатково зауважено про недотримання вимог процесуального закону: на думку скаржника, розглянувши заяву у судовому засіданні 08.01.2026, суд повинне був проголосити судове рішення, натомість здійснив перехід до стадії ухвалення судового рішення на 16.01.2026. Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області не скористалося правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відтак у силу частини 4 статті 304 Кодексу відсутність останнього не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 24.03.2026 призначено справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на "15" квітня 2026 р. о 14:00 год. У судовому засіданні 15.04.2026, проведеному за участі представника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, заяву ОСОБА_1 про відкладення судового засідання задоволено частково, відкладено судове засідання на "22" квітня 2026 року о 14 год. 00 хв. У судовому засіданні 22.04.2026, проведеному за участі представника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, відкладено судове засідання у зв`язку з неможливістю забезпечення Уманським міськрайонним судом Черкаської області доступу позивачу до судового засідання у цій адміністративній справі засобами відеоконференцзв`язку, що засвідчується листом від 05.05.2026 за №01.7/89/2026. Повістками-повідомленнями, скерованими засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний Суд", повідомлено сторін про відкладення судового засідання на "06" травня 2026 року о 15 год. 45 хв. ОСОБА_1 та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області через підсистему "Електронний Суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано заяви від 05.05.2026 та від 06.05.2026 (зареєстровані судом 05.05.2026 та 06.05.2026 відповідно), у яких просили розгляд справи проводити без їх участі за наявними матеріалами. За довідкою секретаря судового засідання від 06.05.2026, у зв`язку з неявкою позивача та представника відповідача, котрі були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 4 статті 229 КАС України не здійснювалося. З огляду на приписи частини 9 статті 205 КАС України, за відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та враховуючи неявку учасників справи, котрі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для розгляду справи у письмовому провадженні. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Відповідно до частин першої та другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте). Частиною 4 статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. Водночас в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. Вищенаведене праворозуміння сформоване на основі усталеної позиції Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України (зокрема, але не виключно постанови від 02.05.2018 у справі №303/3535/16, від 30.01.2020 у справі №127/2-а-4944/11, від 10.06.2021 у справі №759/7715/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 03.02.2021 у справі №826/20239/16). Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є можливим лише за одночасної наявності таких умов: (1) відповідна обставина об`єктивно існувала на час первісного розгляду справи; (2) вона не була і не могла бути відомою заявникові та суду за умови належної процесуальної поведінки сторін; (3) така обставина має істотне значення для вирішення справи, тобто за її врахування суд міг би дійти іншого правового висновку; (4) перегляд не зводиться до переоцінки доказів або усунення процесуальних помилок, допущених під час первісного розгляду справи. У цій справі заявник в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вказує на відповідь Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради від 28.08.2025 за №1104/09, наданій на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі №580/6465/22, за змістом якої повідомлено про виснування останнім про те, що рішення про надання дозволів на встановлення індивідуального опалення в квартирах, котрі знаходяться в будинку АДРЕСА_5 за період з 2010 по 2014 роки, не приймалися, а вказані дозволи власникам цих квартир не надавалися. Шостий апеляційний адміністративний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для перегляду рішення суду від 10.07.2023 у справі №580/3643/22 за нововиявленими обставинами, адже ті, що наведені ОСОБА_1 у заяві від 12.09.2025, не є такими у розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, виходячи з наступних мотивів. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, у якому просила: визнати протиправними дії відповідача відносно надання недостовірної інформації у листі від 13.01.2022 про відсутність порушень у діях теплопостачального підприємства УКП "Уманьтеплокомуненерго" щодо від`єднання 6 квартир від централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_5 ; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів реагування на порушення теплопостачального підприємства УКП "Уманьтеплокомуненерго" щодо від`єднання 6 квартир від централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_5 ; зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу від 18.11.2021 позивача щодо від`єднання 6 квартир від централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_5 , з урахуванням висновків суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю. Зокрема, як встановлено рішенням суду у цій адміністративній справі, "Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 18.11.2021 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області із скаргою, у якій просила:

1. Провести ретельну перевірку щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів УКП "Уманьтеплокомуненерго" щодо нарахування плати за теплопостачання по о/р НОМЕР_1 .

2. Доручити проведення перевірки фахівцям Головного управління.

3. Вжити вичерпні заходи реагування.

4. Надати відповідь у передбаченому законодавством порядку. […] За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області складено акт від 12.01.2022 №000002, у якому зазначено про відсутність виявлених порушень вимог законодавства УКП "Уманьтеплокомуненерго". На звернення позивачки від 18.11.2021 листом Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 13.01.2022 за №07/180-22 "Щодо розгляду звернення" повідомлено, що договір про надання послуг з централізованого опалення між ОСОБА_1 та УКП "Уманьтеплокомуненерго" не укладався, відтак, для розрахунків за послугу з централізованого опалення враховується опалювальна площа квартири позивачки. До УКП "Уманьтеплокомуненерго" від позивачки звернень про невідповідність та зміну опалювальної площі квартири не надходило. Щодо загальної опалювальної площі будинку АДРЕСА_5 позивачці було роз`яснено, що порядок обліку та оплати комунальних послуг з централізованого опалення визначається згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630. Крім цього, позивачці доведено до відома інформацію про те, що у разі надання усіма співвласниками будинку АДРЕСА_5 уточненої інформації з документальним підтвердженням про опалювальну площу квартир, загальну опалювальну площу будинку буде змінено. В ході перевірки пред`явлено акти про зняття показників вузла обліку теплової енергії, засвідчені підписами представників будинку та представником виконавця комунальної послуги. Заперечення щодо недостовірності показників в актах відсутні". Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, зокрема в контексті відсутності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на здійснення відповідачем позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів та надання ОСОБА_1 повної, всебічної та обґрунтованої відповіді листом від 13.01.2022 за №07/180-22, суд першої інстанції також наголосив наступне: "у скарзі від 18.11.2021 ОСОБА_1 просила провести ретельну перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів УКП "Уманьтеплокомуненерго" саме щодо нарахування плати за теплопостачання по о/р НОМЕР_1 , а не щодо законності від`єднання 6 квартир від централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_5 , тому суд під час розгляду справи не надає правової оцінки вищезазначеним обставинам позивачки, які зазначені нею у позовній заяві". Поруч із цим, за висновками Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 18.10.2023: "Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що у скарзі ОСОБА_1 18.11.2021 вимагалось провести ретельну перевірку щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів УКП "Уманьтеплокомуненерго" про нарахування плати за теплопостачання по о/р9604. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, саме в межах цього питання, згідно з вимогами Закону № 877-V, Відповідачем й було призначено та проведено відповідну перевірку УКП "Уманьтеплокомуненерго", за результатами якої складено акт від 12.01.2022 №000002, про що повідомлено Позивачку з наведенням обґрунтувань і роз`яснень з поставлених нею питань. Водночас колегія суддів наголошує, що безпосередньо вищевказана скарга Позивачки від 18.11.2021 не містить вимоги щодо перевірки правомірності / протиправності дій вказаного комунального підприємства стосовно від`єднання 6-ти квартир від централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_5 /т.1 а.с.-204-205/. Доводи Апелянтки про те, що від`єднання 6-ти квартир будинку від централізованого опалення вплинуло на загальну площу будинку, яка є складовою для розрахунку опалювальної площі будинку, та прямо впливає на нарахування плати за теплопостачання по о/р 9604, колегія суддів відхиляє з огляду на вищевикладене". Звідси суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що обставини, відображені у змісті відповіді Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради від 28.08.2025 за №1104/09, на які покликається скаржник, не дають підстав уважати їх не тільки істотними для вирішення справи (тобто за її врахування суд міг би дійти іншого правового висновку), але й нововиявленими для цілей перегляду рішення суду від 10.07.2023, оскільки незалежно від їх наявності, такі не могли бути покладені в основу коментованого рішення та породити відповідні процесуальні наслідки. Щодо викладених у заяві та апеляційній скарзі тверджень про введення в оману суду та приховування обставин, на котрі покликалась позивач, колегія суддів виходить із такого. Пункт 2 частини 2 статті 361 КАС України передбачає можливість перегляду судового рішення у разі встановлення як виробком суду, так і ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності факту фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення. Стаття 384 КК України передбачає відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках. Тобто пункт 2 частини 2 статті 361 КАС України застосовується до ситуацій введення суду в оману під час судового розгляду. При цьому законодавець не виокремив фальшивість (недостовірність, підробленість) доказів як самостійну підставу для перегляду за нововиявленими обставинами, щоб уникнути розширеного тлумачення цієї норми за межі диспозиції статті 384 КК України, а обмежив її діями, що кваліфікуються як введення суду в оману безпосередньо в межах судового процесу. З огляду на це слід дійти висновку, що пункт 2 частини 2 статті 361 КАС України стосується дій учасника справи (сторони, її представника, свідка, експерта, перекладача), який подав до суду фальшивий (підроблений) письмовий, речовий чи електронний доказ, що кваліфікується за статтею 384 КК України ("Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу"). Водночас для застосування пункту 2 частини 2 статті 361 КАС України необхідно щоб судове рішення у кримінальному провадженні (вирок або ухвала про закриття) чітко встановлювало факт фальшивості доказу, тобто факт вчинення дій, передбачених статтею 384 КК України. У такому разі належним засобом доказування існування нововиявлених обставин, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 361 КАС України, викладених у заяві про перегляд судового рішення, слід вважати наявність вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, за наслідками здійснення кримінального провадження за статтею 384 КК України, яким були встановлені відповідні факти. Такий правовий підхід до застосування пункту 2 частини другої статті 361 КАС України Верховний Суд викладав у постановах від 21.02.2020 у справі №315/793/16-к, від 28.10.2024 у справі №815/5156/16, від 03.02.2026 у справі №803/1051/16. Втім разом із заявою від 12.09.2025 ОСОБА_1 до суду не надано визначених пунктом 2 частини 2 статті 361 КАС України доказів на засвідчення введення суду в оману внаслідок надання фальшивого (підробленого) письмового, речового чи електронний доказу, на якому ґрунтувалося первісне судове рішення. У розрізі тверджень про допущення судом порушень вимог процесуального закону, колегія суддів відхиляє такі як безпідставні, з огляду на приписи частини 2 статті 368 КАС України, за якими в суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Згідно частини 1 статті 227 Кодексу у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Звідси суд першої інстанції не був позбавлений процесуальної можливості перейти до стадії ухвалення судового рішення у судовому засіданні 08.01.2026 та проголосити судове рішення 16.01.2026, про що безпосередньо зазначено в оскаржуваній ухвалі. Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини та надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених учасниками справи, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, і не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення. Згідно пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За приписами частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення її без змін. Керуючись статтями 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, - залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі №580/3643/22, - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Чуприна О.В. Суддя Златін С.В. Суддя Говорун О.В.