Постанова 4852 № 160/32934/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32934/25 Суддя І інстанції Ільков В.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 100 544,25 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.09.2023 по 04.07.2024 на суму пенсії у розмірі 100 544,25 гривень. В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем не проведено з ним розрахунків з виплати грошової компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати щодо сум, виплачених на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року у справі №160/29795/23 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року у справі №160/29795/23. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована передчасними вимогами позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №160/29795/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 08.09.2023 №046050017992 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213 з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні. В решті позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 160/29795/23 - скасовано частково в частині не задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення в цій частині. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років від 20.07.2023 № 6 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, в частині не зарахування до пільгового стажу періодів роботи: з 01.10.1998 по 31.10.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.04.1999 по 31.05.1999, з 15.11.1999 по 19.12.2004 у Відкритому акціонерному товаристві Регом та зобов`язати зарахувати їх до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі №160/29795/23 - залишено без змін. Згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року по справі № 160/29795/23 позивачу було призначено пільгову пенсію за Списком №1. Також, пенсійним органом у липні 2025 року було виплачено заборгованість з пенсійних 23.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся з листом до Пенсійного фону України з проханням нарахувати та виплатити йому компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Листом №37786-28504/ А-01/8-0400/25 від 21.08.2025 року йому було відмовлено у виплаті компенсації, оскільки відсутні підстави для такої виплати. Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявність факту невчасної виплати позивачу суми грошового забезпечення позивач має право на компенсацію втрати частини доходів. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Відповідно до ст.3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно зі ст.4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Аналогічний висновок щодо подібних правовідносин викладений у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19. Враховуючи, що передбачена законодавством сума пенсії у встановлені строки позивачу виплачена не була, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, при цьому відсутність вини відповідача у порушенні строків виплати грошового забезпечення не позбавляє позивача права на вказаний вид компенсації. Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Доводи викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки висновків, зроблених судом першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі постанова складена 05 травня 2026 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Кальник