Постанова 4824 № 361/232/26

справа №361/232/26 головуючий у суді І інстанції Червонописький В.С. провадження №33/824/2446/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Якимовича Олександра Вікторовича на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №553227 від 28 грудня 2025 року), та призначено стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850,00 грн. на користь держави. Не погоджуючись з даним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Якимович О.В. через систему ЄСІТС «Електронний Суд» 05 квітня 2026 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року. Зокрема, апелянт вказав, що як вбачається зі схеми дорожнього-транспортної пригоди складеної 28 грудня 2025 року автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску знаходиться за сім метрів до місця зіткнення зазначеного поліцейськими на схемі ДТП. Таким чином, автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску не тільки не виїжджав на проїзну частину вул. Київська, але ще навіть не доїхав до знаку 2.1. ПДР «Дати дорогу», що у свою чергу свідчить про відсутність зі сторони водія ОСОБА_1 будь-якого порушення ПДР України. Апелянт посилається, що відповідно до тієї ж схеми дорожнього-транспортної пригоди пошкодження, які зафіксовані на автомобілях за відсутності відео-запису, дає підстави зробити висновок проте, що автомобіль Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 отримав пошкодження задньої правої частини зазначеного автомобіля, а автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 2013 року випуску, лівої передньої частини автомобіля. Таким чином, це означає, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску навіть не наблизився до перетинання проїзних частин вулиць Київська та вул. Костамарова при цьому автомобіль Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 занесло на ожеледиці і він зіткнувся з автомобілем RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску за межами проїзної частини вул. Київська м. Бровари, Київської області. Зазначене підтверджується поясненнями водія автомобіля HyundaiН200 д/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 , відповідно до яких він зазначає, що рухався по вул. Київська м. Бровари в сторону м. Києва, дорога була нечищена - була ожеледиця. І начебто він їхав зі швидкістю 35 км/год. на перехресті вул. Київська і Костомарова почала виїжджати RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску, яка його не пропустила, став гальмувати, але його занеслотаавтомобіль Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 правою задньою стороною врізався у його передній лівий бік і його розвернуло. Проте апелянт з такими поясненнями не погоджується, а саме в частині того, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску під керуванням ОСОБА_1 не пропустив автомобіль HyundaiН200 д/н НОМЕР_3 , оскільки протилежне підтверджується схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка свідчить проте, що автомобіль RENAULT MASTERдержавний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску під керуванням ОСОБА_1 не виїжджав на проїзну частину вул. Київська м. Бровари, а залишався поза межами проїзної частини вул. Київська на вул. Костомарова в так званій «зеленій зоні», що чітко видно на схемі ДТП. Також, апелянт звертає увагу, що пояснення водія автомобіля RENAULT MASTERдержавний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску ОСОБА_1 який пояснив, що при виїзді з вул. Костомарова на вул. Київська застряг на підйомі, включив аварійну сигналізацію і хотів вийти з машини та подивитися, що можна зробити щоб їхати далі. В цей час його об`їхали декілька машин, саме по вул. Костомарова, а вже наступна машина, яка їхала по вул. Київський їхала на великій швидкості. Водій почав гальмувати,але оскільки у нього була велика швидкість його машину почало носити по дорозі та занесло і він ударив машину. Звертає на себе увагу друга сторінка схеми ДТП відповідно до якої у транспортний засібRENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року отримав пошкодження лівого переднього крила, ліву передню фару. Автомобіль Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 отримав пошкодження задньої правої задньої частини, задній бампер, задній правий диск, задні праві двері. Зазначені пошкодження на автомобілі Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 підтверджує той факт, що зазначений автомобіль рухався з великою швидкістю його занесло і він зіткнувся з стоячим автомобілем RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року під керуванням ОСОБА_3 . Таким чином, судом першої інстанції при правильному встановлені обставин зроблені неправильні висновки щодо винуватості ОСОБА_1 , оскільки останній не виїжджав на вул. Київська, а залишався стояти на вул. Костомарова не доїхавши до знаку 2.1. «Дати дорогу». Крім цього, апелянт посилається на те, щозі схеми дорожньо-транспортної пригоди складеної 28 грудня 2025 року автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску, знаходиться за сім метрів до місця зіткнення зазначеного поліцейськими на схемі дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, автомобіль RENAULTMASTERдержавний номер НОМЕР_4 , 2013 року не тільки не виїжджав на проїзну частину вул. Київська, але ще навіть не доїхав до знаку 2.1. ПДР «Дати дорогу», що у свою чергу свідчить про відсутність зі сторони водія ОСОБА_1 будь- якого порушення ПДР України. Відповідно до тієї ж схеми дорожньо-транспортної пригоди пошкодження які зафіксовані на автомобілях за відсутності відеозапису, дає підстави зробити висновок проте, що автомобіль Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 отримав пошкодження задньої правої частини зазначеного автомобіля, а автомобіля RENAULTMASTERдержавний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску, лівої передньої частини автомобіля. Зазначене вказує на, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску навіть не наблизився до перетинання проїзних частин вулиць Київська та вул. Костамарова при цьому автомобіль Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 занесло на ожеледиці і він зіткнувся з автомобілем RENAULT MASTERдержавний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску за межами проїзної частини вул. Київська м. Бровари, Київської області. Також зазначене підтверджується поясненнями водія автомобіля Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 відповідно до яких він зазначає, що рухався по вул. Київська м. Бровари в сторону м. Києва, дорога була нечищена - був «гололід». І начебто він їхав зі швидкістю 35 км/год. на перехресті вул. Київська і Кастомарова почала виїжджати RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску (і не пропустив ОСОБА_1 ) та став гальмувати, але його занесло. Проте з такими поясненнями погодитися не можна, а саме в частині того, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску під керуванням ОСОБА_1 не пропустив автомобіль Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 , оскільки протилежне підтверджується схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка свідчить проте, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску під керуванням ОСОБА_1 не виїжджав на проїзну частину вул. Київська м. Бровари, а залишався поза межами проїзної частини вул. Київська на вул. Костомарова в так званій «зеленій зоні», що чітко видно на схемі ДТП. Апелянт звертає увагу напояснення водія автомобіля RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску ОСОБА_1 який пояснив, що при виїзді з вул. Костамарова на вул. Київська застряг на підйомі, включив аварійну сигналізацію і хотів вийти з машини та подивитися, що можна зробити щоб їхати далі. В цей час його об`їхали декілька машин. Наступна машина по вул. Київський їхала на великій швидкості. Водій почав гальмувати але оскільки у нього була велика швидкість його машину почало носити по дорозі його машину занесло і від ударив мою машину. Таким чином, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, сторона захисту не може погодитись із висновками суду першої інстанції зазначених в постанові від 26 березня 2026 року про те, що виникнення дорожньо-транспортної пригоди є в прямому безпосередньому причинному зв`язку з порушенням п. 2.3.6, п. 33 ПДР України водієм ОСОБА_1 . Крім цього, зазначає, що в матеріалах справи докази, які вказували б на винність водія ОСОБА_1 у порушенні п. 2.3.б., п 33 ПДР, що відповідно потягло за собою пошкодження транспортних засобів, окрім як зазначення про це в протоколі про адміністративне правопорушення - відсутні. Механічні пошкодження транспортний засібпід керуванням водія ОСОБА_1 отримав 28 грудня 2025року через неналежний стан дорожнього покриття, а саме ожеледицю по якому рухався Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 та через різке гальмування автомобіль. Hyundai Н200 д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 занесло і він задньою правою частиною ударив автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску під керуванням ОСОБА_1 на вул. Костомарова, а не вул. Київський. За таких умов, на думку суду, на цьому етапі, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП є сумнівними, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, а тому, сторона захисту оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що вина ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі. Тому сторона захисту приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Крім іншого, захисник посилається на те, що відеозаписами повинно бути зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити обставини, що передували дорожньо-транспортній пригоді, однак такого відеозапису працівниками поліції до матеріалів справи не було долучено. За вказаних підстав, захисник просив скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року та закрити адміністративне провадження, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судовому засіданні апелянт - ОСОБА_1 та його захисник Якимович О.В. підтримали доводи апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на таке. Згідно оскаржуваної постанови, 28 грудня 2025 року о 18 год. 20 хв. у м. Бровари, вул. Київська, 171-173, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_4 по вулиці Миколи Костомарова, не будучи уважним, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу), а саме при виїзді на вулицю Київську не надав перевагу в русі автомобілю Хундай д.н.з. НОМЕР_5 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.б, п.33 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Під час розгляду справи у судді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Якимович О.В. у судовому засіданні та у письмовому клопотанні до суду просив винести постанову про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення з наступних підстав. При ознайомлені з матеріалами справи захисником не виявлено доданого до матеріалів справи відеозапису №858541 від 28.12.2025 року. Як вбачається зі схеми ДТП складеної 28.12.2025 року автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску знаходиться за сім метрів до місця зіткнення зазначеного поліцейськими на схемі ДТП. Таким чином автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску і це означає, що зазначений автомобіль не тільки не виїжджав на проїзну частину вул. Київська, але ще навіть не доїхав до знаку 2.1. ПДР «Уступи дорогу», що у свою чергу свідчить про відсутність зі сторони водія ОСОБА_1 будь-якого порушення ПДР України. Відповідно до тієї ж схеми ДТП пошкодження які зафіксовані на автомобілях за відсутності відео-запису, дає підстави зробити висновок проте, що автомобіль Hyundai H200 д/н НОМЕР_7 отримав пошкодження задньої правої частини зазначеного автомобіля, а автомобіля RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску, лівої передньої частини автомобіля. Це означає, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску навіть не наблизився до перетинання проїзних частин вулиць Київська та вул. Костамарова при цьому автомобіль Hyundai H200 д/н НОМЕР_8 занесло на голольоду і він зіткнувся з автомобілем RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску за межами проїзної частини вул. Київська м. Бровари, Київської області. Зазначене підтверджується поясненнями водія автомобіля Hyundai H200 д/н НОМЕР_9 ОСОБА_2 відповідно до яких він зазначає, що рухався по вул. Київська м. Бровари в сторону м. Києва, дорога була нечищена - був гололід. І начебто він їхав зі швидкістю 35 км/год. на перехресті вул. Київська і Костомарова почала виїжджати RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску (і не пропустив мене). Він став гальмувати але його занесло, його автомобіль Hyundai H200 д/н НОМЕР_8 правою задньою стороною врізався у його передній лівий бік і його розвернуло. Проте з такими поясненнями не погоджується, а саме в частині того, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску під керуванням ОСОБА_1 не пропустив автомобіль Hyundai H200 д/н НОМЕР_10 оскільки протилежне підтверджується схемою ДТП, яка свідчить проте, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску під керуванням ОСОБА_1 не виїжджав на проїзну частину вул. Київська м. Бровари, а залишався поза межами проїзної частини вул. Київська на вул. Костомарова в так званій «зеленій зоні», що чітко видно на схемі ДТП. Також необхідно звернути увагу на пояснення водія автомобіля RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_11 , 2013 року випуску ОСОБА_1 який пояснив, що при виїзді з вул. Костомарова на вул. Київська застряг на підйомі, включив аварійну сигналізацію і хотів вийти з машини та подивитися, що можна зробити щоб їхати далі. В цей час його об`їхали декілька машин. Наступна машина по вул. Київський їхала на великій швидкості. Водій почав гальмувати але оскільки у нього була велика швидкість його машину почало носити по дорозі його машину занесло і він ударив машину. Звертає на себе увагу друга сторінка схеми ДТП відповідно до якої у Т/3 RENAULT MASTER державний номер A16442PI, 2013 року отримав пошкодження лівого переднього крила, ліву передню фару. Автомобіль Hyundai H200 д/н НОМЕР_5 отримав пошкодження задньої правої задньої частини, задній бампер, задній правий диск, задні праві двері. Зазначені пошкодження на автомобілі Hyundai H200 д/н НОМЕР_8 підтверджує той факт, що зазначений автомобіль рухався з великою швидкістю його занесло і він зіткнувся з стоячим автомобілем RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , 2013 року під керуванням ОСОБА_1 . Водій автомобіля Hyundai H200 д/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримав обставини ДТП, підтвердив надані пояснення. Вважає, що саме дії водія ОСОБА_1 призвели до дорожньо-транспортної пригоди, уникнути зіткнення він не міг, оскільки авто виїхало на його смугу. Підтвердив правильність схеми дорожньо-транспортної пригоди, місця зіткнення та розташування авто. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновків, що хоча ОСОБА_1 свою вину не визнав, його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553227 від 28.12.2025, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . У свої запереченнях захисник вказував, що автомобіль Hyundai H200 д/н НОМЕР_8 рухався з великою швидкістю його занесло і він зіткнувся з стоячим автомобілем RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_1 . Однак, твердження про наявність в діях водія автомобіля Hyundai H200 порушень правил ПДР, суд оцінив критично, позаяк в рамках даної справи суд позбавлений можливості визнати наявність чи відсутність вини в дорожньо-транспортній пригоді щодо інших осіб. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3.б, п. 33 ПДР України, та такі його дії знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є доведеною. Таким чином, суд першої інстанції застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Апеляційний суд дослідивши обставини справи, погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.3.б. та п. 33 ПДР, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є законним і обґрунтованим. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553227 від 28.12.2025; - схемою місця ДТП; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки вважає правильним висновок суду першої інстанції, що наявні фактичні обставини встановлені у справі достовірно підтверджують те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б. та п. 33 ПДР, виходячи з наступного. Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Суб`єкт правопорушення загальний. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортним засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності. Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, що характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення. Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Отже, суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою. В даному провадженні суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією. Згідно з п. 1.1 ПДР України, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пункт

33. ПДР передбачає, що дорожні знаки - це засоби організації дорожнього руху, які представляють собою стандартизовані графічні малюнки, що передають певні повідомлення учасникам дорожнього руху. Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.3.б. та недотримання п.33 ПДР, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Обставини, які на переконання апелянта, мав встановити суд першої інстанції відносяться до сфери спеціальних знань та встановлюються експертом, проте клопотань про призначення експертизи у справі, ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заявляв. Доводи апелянта про те, що автомобіль RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску не тільки не виїжджав на проїзну частину вул. Київська, але ще навіть не доїхав до знаку 2.1. ПДР «Дати дорогу», що у свою чергу свідчить про відсутність зі сторони водія ОСОБА_1 будь-якого порушення ПДР України не узгоджуються зі схемою ДТП, поясненнями іншого учасника дорожнього руху та лише є доводами апелянта без наявності реальних доказів. Загалом посилання ОСОБА_1 є суб`єктивним трактуванням обставинам, які зафіксовані уповноваженими особами, однак не спростовані саме ним. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що під час складання схеми місця ДТП, з боку ОСОБА_4 не було висловлено жодної незгоди з даними, які у ній вказані. Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи відеозапису, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що при направлені матеріалів до суду першої інстанції в описі документів не було зазначено про долучення диску з відеозаписом. Також, вбачається, що захисник після ознайомлення з матеріалами справи, з метою доведення невинуватості ОСОБА_1 не звертався з адвокатськими запитами до поліції або ж до суду, з метою витребування диску відеозапису, на який посилається у апеляційній скарзі. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції направляв запит до Броварського РУП, однак відповіді не було отримано. Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє такі доводи апелянта, оскільки відсутність відеозапису з місця дорожньо-транспортної пригоди не є беззаперечною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки разом у сукупності з іншими доказами, які містять в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, схемою дорожньо-транспортної пригоди, а також враховуючи характер механічних пошкодженнями транспортних засобів дають підстави вважати, що саме водієм транспортного засобу RENAULT MASTER державний номер НОМЕР_2 , 2013 було порушено Правила дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем Hyundai H200 д/н НОМЕР_8 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, а доказів, які б їх спростовували апелянтом не було надано. При цьому, апеляційний суд розцінює критично також доводи апелянта у тій частині, що його автомобіль у момент зіткнення перебував у стоячому положенні на вул. Костомарова, і не виїжджав на вул. Київську, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме, схемою ДТП, на якій вказано місце зіткнення автомобілів на вул. Київській. Дана схема ДТП підписана апелянтом без жодних зауважень. Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та на думку апеляційного суду спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. Таким чином, апеляційний суд не встановив підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивованою, та дійшов висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №553227 від 28 грудня 2025 року), та призначено йому стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850,00 грн. на користь держави - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Якимовича Олександра Вікторовича на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 06 травня 2026 року. Суддя: Р.В. Березовенко