LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/29199/25

від 05.05.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 160/29199/25 за позовом ОСОБА_1 до …

УХВАЛА 05 травня 2026 року м. Київ справа №160/29199/25 адміністративне провадження № К/990/17261/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 160/29199/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 04.04.2022 року по 19.05.2023 року без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та розрахункової величини 2684,00 грн. у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат за період з 04.04.2022 року по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривня 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684 гривні 00 копійок, розрахункової величини 2684 гривні 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/29199/25 - залишено без руху. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/29199/25. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 01 квітня 2026 року, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/29199/25 - залишено без руху. Надано десятиденний строк з дати отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документ про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку, підтверджених відповідними доказами. Зазначена ухвала 09 березня 2026 р. була доставлена до електронного кабінету скаржника. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Оскільки станом на 01 квітня 2026 р. Військовою частиною НОМЕР_1 не виконано вимоги ухвали суду від 05 березня 2026 р., суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за поданою нею апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/29199/25. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/29199/25. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що основною причиною невиконання ухвали суду є об`єктивна відсутність фінансування для сплати судового збору, оскільки військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, яка утримується виключно за рахунок коштів державного бюджету та не наділена правом самостійно розпоряджатися додатковими коштами. Також варто зазначити, що в умовах воєнного стану та ведення бойових дій основним пріоритетом державного бюджету є спрямування коштів саме на забезпечення сектору безпеки та оборони озброєнням, технікою, боєприпасами для виконання бойових (спеціальних) завдань. Разом з тим, Суд звертає увагу, що посилання скаржника на неможливість сплати судового збору не є об`єктивною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Отже, скаржник у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску строку на подання апеляційної скарги або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження, а також щодо неподання заяви про поновлення строку. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року. Керуючись статтями 169, 296, 299, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 160/29199/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак М. І. Смокович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»