Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/1670/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/1670/25 пров. № А/857/22653/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року, що ухвалила суддя Дерех Н.В., у м. Тернополі, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 500/1670/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року максимальним розміром; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести з 01 березня 2024 року виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ). Після проведення перерахунку пенсії відповідачем з 01.03.2024 безпідставно обмежено максимальний розмір пенсії, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. 28 квітня 2025 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 максимальним розміром. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що, при перерахунку пенсії з 01.03.2024 чинним законодавством не було встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій для категорії пенсіонерів, до яких належить позивач. Таким чином, оскільки правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача з 01.03.2024 відсутні, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при здійсненні перерахунку пенсії позивача. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. На думку скаржника, підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру відсутні, оскільки на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, який необхідно виплачувати. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 21.02.2025 повідомило позивача про те, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 500/5383/21, проведено перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, станом на дату, з якої судом зобов`язано провести перерахунок пенсії, тобто на 28.11.2020 в розмірі 25384,06 грн. Відповідач також вказав, що виплата пенсії проводиться у раніше встановленому розмірі 25384,06 грн. Крім цього, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18.03.2025 позивача повідомлено про те, що в лютому поточного року проведено перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році". Розрахований розмір пенсії позивача з 01.03.2025 склав 33471,29 грн. Крім цього, як слідує з протоколу про перерахунок пенсії до пенсійної справи № 1902005376 - СБУ, станом на 01.03.2024 підсумок пенсії позивача складає 31971,29 грн., з урахування максимального розміру пенсії 25384,06 грн. Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-ХІІ) в редакції Закону України № 3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, зі змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, була наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI, - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, апеляційний суд доходить висновку, що вони суперечать один одному. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019, що винесена у зразковій справі № 822/524/18, а також постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, висловила висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-XII, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Таким чином, до спірних відносин необхідно застосовувати положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які не передбачають обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон № 1282-XII) пенсії є одним із об`єктів індексації грошових доходів населення. У вказаній статті також зазначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (далі - Постанова № 118), пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. 24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (далі - Постанова № 168), пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. 23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 185, пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Апеляційний суд встановив, що відповідач, на виконання Постанови № 185 здійснив перерахунок пенсії позивача. Водночас, під час такого перерахунку відповідач протиправно обмежив максимальний розмір пенсії, яка підлягає виплаті позивачу. Разом із тим, враховуючи зазначене вище, а також те, що жодним спеціальним законом обмежень пенсій військовослужбовців не встановлено, норми Постанови № 185 не застосуються в частині проведення індексації пенсій військовослужбовців саме в межах максимального розміру. Апеляційний суд зазначає, що фактичного нарахування та виплати індексації пенсії позивача не відбулося, оскільки встановлене обмеження максимальним розміром нівелює формально здійснений перерахунок. У зв`язку з цим апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про відсутність обмежень, оскільки матеріали справи свідчать про формальний характер проведення індексації без її реальної виплати. Указане підтверджує факт застосування граничного розміру пенсії, попри наявність відповідних математичних розрахунків у документах. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідач протиправно обмежив пенсію позивача. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року в справі № 500/1670/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель