LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814554/8354/25

від 30.04.2026 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/8354/25 Номер провадження 22-ц/814/1725/26Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Дряниці Ю.В., суддів: Дорош А.І., Лобова О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Наталії Юріївни на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,- в с т а н о в и в : У червні 2025 року позивач Комунальне підприємство «Житлово - експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 11 452,32 грн. у зв`язку з неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань по оплаті отриманих послуг. Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради суму заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 11 452,32 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення оскаржив представник відповідача, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, ухваливши нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивач надав послуги неналежної якості. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку залишення апеляційної скарги без задоволення з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Комунальне підприємство «Житлово -експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради обслуговує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 . Разом із ним за вказаною адресою зареєстрована його дружина - ОСОБА_1 24 лютого 2015 року між відповідачем ОСОБА_2 та КП «Житлово - експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради укладено типовий договір № 018683 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не виконують взяті на себе зобов`язання з оплати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01 травня 2018 року по 30 квітня 2025 року, яка станом на 01 травня 2025 року складає 11 452,32 грн. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі зобов`язання перед позивачем належним чином не виконували, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку. Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду. Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст. 360 ч.1 ЦК України). Основні засади правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені в Законі України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Згідно з ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем). Отже, законом встановлена форма та порядок засвідчення факту надання комунальних послуг неналежної якості, а також вимоги щодо їх оформлення у вигляді актів-претензії з визначенням подальшого порядку їх доведення до відома виконавцю послуг. Однак в матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені і доведені до відома відповідача у встановленому законом порядку, та залишені ним без реагування, які б підтверджували ненадання позивачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території чи надання таких неналежної якості. Долучені до матеріалів справи звернення мешканців житлового будинку по АДРЕСА_1 були предметом реагування з боку Житлово-експлуатаційної організації №2 Полтавської міської ради, та їм надана відповідна оцінка, що відображена у Актах та відповідях, що також долучені до матеріалів справи. Колегія суддів зауважує, що наявними в матеріалах справи доказами доводиться факт здійснення Житлово-експлуатаційною організацією №2 заходів і робіт, пов`язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій. Доказів факту того, що вказані роботи не були проведені, крім особистих записів позивача у відповідних документах не надано. Також слід зауважити, що непроведення заходів і робіт, пов`язаних із ремонтом будівлі, які позивач вважає доказом неналежного виконання відповідачем послуг не входять до переліку послуг, що зобов`язаний надавати ЖЕО № 2 за рішенням ВК Полтавської міської ради № 68 від 04.04.2018 року. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, встановивши факт надання позивачем та отримання відповідачами послуг з утримання будинку та прибудинкової території, порушення строків їх оплати зробив правильний висновок про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегією суддів не встановлено. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Наталії Юріївни залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця Судді: А. І. Дорош О. А. Лобов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»