Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/35/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа № 295/35/26Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В. Категорія 156Доповідач Скітневська О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 рокум. Житомир Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Томашевського Олександра Вячеславовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Томашевського О. В. на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду 28.12.2025 о 18 годині 40 хвилин у м. Житомирі по вул. Героїв Пожежних, 125 А, ОСОБА_1 керував автомобілем Dodge Journey, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомого Alcotest Drager 7510, тест № 526, проба позитивна - 2.25%. Водія відсторонено від подальшого керування транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Томашевський О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у поліцейських не було, оскільки останній й не допустив будь-яких порушень Правил дорожнього руху. Водію не було вручено другого примірника акту огляду, чим порушено п.10 розділу 2 Інструкції. Вважає, що суд помилково прийняв до уваги свідчення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надали неправдиві показання, а свідчення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не взято до уваги. ОСОБА_1 не відсторонено від керування транспортним засобом, а відеозапис є неповним. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено в ст. 251 КУпАП. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР), є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283,284 КУпАП. Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 28.12.2025, відповідно до якого 28.12.2025 о 18 годині 40 хвилин у м. Житомирі по вул. Героїв Пожежних, 125 А, ОСОБА_1 керував автомобілем Dodge Journey, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою Alcotest Drager 7510, тест № 526, проба позитивна - 2.25 ‰ проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» «Правил дорожнього руху» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); роздруківкою Alkotest-7510 від 28.12.2025 року № 526, результат якого 2,25 проміле (а.с.5); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд з використанням спеціального технічного засобу проведений у зв?язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкірного покриву обличчя. Результат огляду 2,25 проміле. Про те, що ОСОБА_1 з результатом погоджувався, свідчить його підпис в акті огляду (а.с.6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.7); поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які підтвердили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (а.с.3,4); рапортом інспектора роти №3БУПП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Сейко Р. від 28.12.2025, з якого убачається, щопід час несення служби в складі екіпажу (Граніт 103) 28.12.2025 надавали допомогу екіпажу Граніт (ТОР-32) по виклику «Хуліганство», де в ході спілкування з ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Зі слів свідків ОСОБА_1 керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння. В подальшому ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер 7510, проба позитивна 2.25‰, тест №526. Після чого було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.8); наявним відеозаписом (а.с.15). Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та чек за результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 7510» підписано ОСОБА_1 без зауважень на дії працівників поліції. Даних про те, що ОСОБА_1 наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров`я матеріали справи не містять. Також судом першої інстанції допитано свідків. Свідок ОСОБА_4 , допитаний за клопотанням захисника, показав, що з ОСОБА_1 товаришують близько 20 років. 28.12.2025 до нього у магазин приїхав ОСОБА_1 , з яким вони розпивали спиртне, з ними був ОСОБА_5 . Оскільки всі були у нетверезому стані, попросили ОСОБА_6 завезти їх додому. Останній прийшов до них та на автомомбілі ОСОБА_1 вони поїхали до магазину «Кит», де у них виник конфлікт із працівником, який здійснює доставку води, через те, що їм заважав автомобіль ОСОБА_1 , який ним не керував, оскільки перебував у нетверезому стані. За кермом автомобіля був ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_6 , допитаний за клопотанням захисника, надав показання про те, що з ОСОБА_1 тривалий час перебуває у дружніх відносинах. У кінці грудня 2025 року ОСОБА_1 попросив перегнати його автомобіль на Житній ринок, бо не хотів його там залишати. Свідок сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 і перегнав його до магазину «Кит», де залишив на парковці. Після того поїхав за своїм автомобілем. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про конфлікт із працівником, який здійснює доставку води, через те, що ОСОБА_1 не захотів відганяти свій автомобіль, який заважав, оскільки був у стані сп`яніння. Внаслідок конфлікту хтось викликав поліцію, яка освідувала ОСОБА_1 на стану алкогольного сп`яніння. Свідок зазначив, що ОСОБА_1 після вживання алкоголю за автомобілем не керував. Свідок ОСОБА_5 , допитаний за клопотанням захисника, зазначив, що працював із ОСОБА_1 близько 15 років, відносини дружні. 28.12.2025 він із ОСОБА_4 перебували у магазині, до них приїхав ОСОБА_1 , розпивали спиртне, потім поїхали до ОСОБА_4 додому. Пізніше до них прийшов ОСОБА_6 , який завіз їх додому до товариша, оскільки ОСОБА_1 не хотів керувати автомобілем після вживання алкогольних напоїв. Свідок ОСОБА_2 , яка працює продавцем у магазині «Кит», надала показання про те, що 28.12.2025 вона була на роботі. Розмовляючи по телефону при вході до магазину, вона була очевидцем того, як до магазину під`їхав сірий автомобіль «Dodge», з якого «виліз» п`яний водій у військовій формі, почепився на дверку, пасажир теж був у нетверезому стані. Вони зайшли до магазину: військовий та двоє чоловіків поважного віку, скупилися і вийшли. Коли вона їх обслуговувала, то відчула різкий запах алкоголю від водія. Далі вона вийшла покурити, до магазину привезли воду, працівник з доставки води попросив цього військового від`їхати, оскільки його автомобіль заважав, далі між ними відбувся конфлікт, викликали поліцію. Військовій мав характерні ознаки алкогольного спяніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, не зовсім адекватна поведінка. Свідок ОСОБА_3 надала суду показання про те, що 28.12.2025 вона приїхала на автомобілі до магазину «Кит» за покупками. Припаркувавшись, вона побачила, як до магазину під`їхав автомобіль сірого кольору «Dodge», який припаркувався проруч. За кермом був високий, кремезний чоловік у військовій формі і шапці, який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, та ще 2 пасажири. Вона зробила водію зауваження, що він дуже щільно під`їхав до її транспортного засобу. При спілкуванні відчула від нього різкий запах алкоголю. Вийшовши з магазину після того як вона скупилася, побачила, що його автомобіль вже перепаркований рівніше. Пізніше біля магазину відбувся конфлікт, приїхала поліція, під час якого цей військовий спілкувався на підвищених тонах, поводився неадекватно. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не було, оскільки останній й не допустив будь-яких порушень Правил дорожнього руху, не заслуговують на увагу, оскільки з наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції убачається, приїзд екіпажу патрульних на місце обумовлене викликом на лінію «102». На місці присутні очевидці (чоловіки). В ході подальшого з`ясування обставин встановлено особу, зокрема, ОСОБА_1 та свідків, а тому покликання захисника на те, що ОСОБА_1 не порушував ПДР є безпідставними, оскільки при встановлених обставинах поліцейські не здійснювали зупинку транспортного засобу, а приїхали на виклик, то їх дії не підлягають перевірці на відповідність ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». Вказане також підтверджується рапортом інспектора роти №3БУПП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Сейко Р. від 28.12.2025. Твердження захисника про те, що не було вручено водію другого примірника акту огляду не є слушними, оскільки з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 ознайомлено з результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 7510», актом огляду, які він підписав та погодився з останніми, ніяких заперечень не виказував. Щодо доводів апеляційної скарги відносно того, що суд помилково прийняв до уваги свідчення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надали неправдиві показання, а свідчення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не взято до уваги, то апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції у своїй постанові належним чином мотивував, чому він надає перевагу показанням одних свідків перед показаннями інших. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які підтвердили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння раніше не були знайомі з ОСОБА_1 , неприязних відносин чи конфліктів з ним не мали, тому не мали підстав ОСОБА_1 оговорювати. Надані свідками у судовому засіданні пояснення є логічними та послідовними, узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи, тому суд правильно вважав їх належними та допустимими доказами вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Також суд критично оцінив показання допитаних за клопотанням сторони захисту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які тривалий час товаришують із ОСОБА_1 та, відповідно, можуть бути зацікавленими у не притягненні останнього до адміністративної відповідальності. Суд вказав, що дані показання є непереконливими та не у повній мірі логічними, не узгоджуються з іншими дослідженими у справі доказами, спростовуються показаннями інших свідків, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Окрім того, безпідставними є доводи захисника щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Дані обставини спростовуються відеозаписом події про те, що його було відсторонено від керування транспортним засобом та попереджено, щоб за кермо протягом 24 години не сідав, до повного витвереження. Разом з тим, слід зазначити, відсутність відповідного документа в справі про відсторонення від керування, не є обставиною, що звільняє ОСОБА_1 від відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обгрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам, та які не мають ознак переривання чи монтування, під час фіксації обставин, які мають значення для справи і які відповідають вимогам ст.251 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Томашевського Олександра Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2026 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. Скітневська