Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/16659/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/16659/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 05 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євронафта Ойл" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Євронафта Ойл" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило: -визнати протиправним та скасувати рішення від 26.08.2025 №156-р про припинення/анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614202300529 терміном дії з 30.05.2023 по 30.05.2028; -зобов`язати видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію щодо анулювання вказаної ліцензії, виданої ТОВ Євронафта Ойл», та відновити дію даної ліцензії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано рішення від 26.08.2025 №156-р, прийняте у формі розпорядження начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яким припинено дію ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі реєстраційний номер 990614202300529 терміном дії з 30.05.2023 по 30.05.2028, виданої ТОВ Євронафта Ойл; -зобов`язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області вилучити з Єдиного державного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального відомості про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614202300529 термін дії з 30.05.2023 по 30.05.2028, виданої ТОВ Євронафта Ойл, та поновити інформацію щодо вказаної ліцензії у Єдиному державному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області на підставі наказу від 11.08.2025 №3277-п Про проведення фактичної перевірки та направлень №5309, №5312 від 11.08.2025 проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Євронафта Ойл" з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Інспекторами контролюючого органу здійснений вихід за місцезнаходженням суб`єкта господарювання: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 74А, що відповідає адресі, зазначеній у ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі з реєстраційним номером 990614202300529. За результатами здійснених контролюючим органом виїздів за місцем знаходження позивача складений акт від 22.08.2025 №791/22-01-0901/44966423 Про відсутність ліцензіата та неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «Євронафта Ойл" (код ЄДРПОУ 44966423) за місцем провадження діяльності. В акті зазначено, що 13.08.2025 та 22.08.2025 за адресою суб`єкта господарювання м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 74А проведення фактичної перевірки було неможливим у зв`язку з відсутністю уповноважених представників товариства та відсутністю ознак здійснення господарської діяльності. До акту долучені фотоматеріали з місця перевірки, на яких зафіксовано зачинені вхідні двері приміщення з інформаційною табличкою ТОВ «Євронафта Ойл" . Відповідно до доповідної записки посадової особи контролюючого органу від 25.08.2025 за результатами виїздів 13.08.2025 та 22.08.2025 за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 74А, фактичну перевірку провести не вдалось у зв`язку з відсутністю уповноважених осіб ТОВ «Євронафта Ойл", про що складені відповідні акти. З урахуванням цього запропоновано розглянути питання щодо припинення на підставі пункту 10 статті 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, виданої ТОВ «Євронафта Ойл", з реєстраційним номером 990614202300529 від 03.08.2023 строком дії з 30.05.2023 по 30.05.2028. Розпорядженням начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.08.2025 №156-р Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Хмельницькій області було зобов`язано припинити дію ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, що зазначається у переліку (додаток), серед яких ліцензія ТОВ Євронафта Ойл. Не погоджуючись з розпорядженням відповідача про анулювання ліцензії, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України). Зокрема, як передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до підпункту 19-1.1.14 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу - контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері. Також, частиною 1 статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі по тексту Закон № 481/95-ВР) визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. За визначенням, наведеним у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Отже, фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України, визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 18.06.2024 № 3817-IX (Закон №3817-ІХ з відповідними змінами). За приписами частин 1, 4 статті 29 Закону № 3817-IX оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним. Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента. За визначенням, наведеними у статті 1 Закону України № 3817-ІХ ліцензія - це право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності. Ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови реєстрації або взяття на облік суб`єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб`єктом господарювання про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності. Статтею 46 Закону № 3817-IX регулюються питання припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, частина 1 якої передбачає, що дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 46 цього Закону підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, серед іншого, факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, факт відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, яке внесене до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб. У разі встановлення факту відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, яке внесене до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, ця норма застосовується, якщо така уповноважена особа не з`явилася на місце зберігання протягом двох годин після встановлення такого факту посадовими особами податкового органу, що зафіксовано у відповідному акті. До актів, передбачених цим пунктом, обов`язково долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначених фактів технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та/або засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. У разі встановлення факту відсутності ліцензіата за місцезнаходженням дія всіх наявних у ліцензіата ліцензій припиняється. За правилами частини сьомої статті 46 Закону № 3817-IX рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржене в адміністративному порядку, передбаченому Податковим кодексом України, або в судовому порядку, а рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - в судовому порядку. Частиною першою статті 72 Закону України № 3817-IX встановлено, що контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи ліцензування та інші органи в межах компетенції, визначеної законом. Таким чином, підставою для анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним є саме встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії. При цьому, стаття не мітить приписів щодо акту про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, як самостійної підстави для анулювання ліцензії. Отже, визначальним є факт відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням. Згідно з підпунктом 191.1.16 пункту 191.1 статті 191 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3цього Кодексу, зокрема, як здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. Приписами підпунктів 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. З огляду на зазначене, податковий орган, що здійснює контроль за дотриманням норм Закону №481/95-ВР та видає ліцензії, зокрема, на право оптової торгівлі пальним, має право проводити перевірки платників податків, що отримали такі ліцензії, зокрема, і документальні планові виїзні перевірки і у випадку виявлення за наслідками такої перевірки факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії, приймати розпорядження про анулювання виданої такому суб`єкту господарювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним на підставі статті 15 Закону №481/95-ВР, про що вносити відповідні відомості до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним щодо анулювання такої ліцензії суб`єкта господарювання згідно з приписами Порядку №545. Для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії суб`єкта господарювання на право оптової торгівлі пальним у порядку статті 15 Закону №481/95-ВР, має бути встановлено та підтверджено відповідними доказами факт відсутності такого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії. Як встановлено судом першої інстанції із відзиву на позовну заяву, посадовими особами контролюючого органу здійснювались два виїзди за місцем провадження діяльності позивачем: 13.08.2025 та 22.08.2025. Разом з тим, матеріали справи не містять окремого акту, складеного 13.08.2025, а також інших доказів здійснення такого виходу за адресою позивача посадовими особами відповідача саме 13.08.2025, у тому числі фотодоказів або матеріалів відеозйомки, які б дійсно підтверджували факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням саме у цей день. У матеріалах справи міститься акт складений за результатами виїзду/виходу 22.08.2025, який не підтверджує встановлення відповідачем обставин відсутності представників позивача за адресою товариства 13.08.2025. Як слідує з матеріалів перевірки, на вхідних дверях приміщення була розміщена інформаційна табличка із зазначенням найменування товариства та контактного телефонного номера. Позивач вказує на те, що цей номер є діючим та використовується для зв`язку, однак відповідачем не надані докази вчинення будь-яких спроб зв`язатись з уповноваженими представниками позивача з метою забезпечення проведення перевірки або їх виклику/розшуку. Щодо наданих відповідачем фотознімків, то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що ці зображення самі по собі не підтверджують факту відсутності працівника товариства за місцезнаходженням, оскільки ніяк не відображають ознаки здійснення або нездійснення господарської діяльності, фактично фіксуючи лише вигляд приміщення ззовні. При цьому, колегія суддів зазначає, що надані фотознімки не містять відомостей щодо дати і часу, коли здійснювалася фотофіксація, відображення номеру будинку та назви вулиці, що не може свідчити про те, що ця будівля розташована саме за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 74А. Інших доказів, зокрема матеріалів відеозапису або кінозйомки, які б підтверджували дійсну відсутність позивача чи його уповноважених осіб за адресою місцезнаходження у момент проведення перевірки, відповідачем не надано. Оскільки відповідачем не доведено у встановленому законом порядку факт відсутності ліцензіата за місцем провадження діяльності, що є необхідною та обов`язковою умовою для прийняття рішення про припинення дії ліцензії, оскаржене рішення у формі розпорядження є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Процедура створення та ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) визначена Порядком ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 (далі - Порядок №545). Абзацом другим п.1 вказаного Порядку визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій. Згідно з пунктами 2-3 Порядку №545 він формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості: для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ; для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України; для фізичних осіб-підприємців - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу); дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним. Пунктами 6-7 Порядку №545 встановлено, що підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії. З урахуванням приписів Порядку №545, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зобов`язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, зазначені вище ліцензії та поновити інформацію (внести відомості) в Реєстрі про таку ліцензію забезпечить ефективне відновлення порушених прав позивача та належне вирішення спору. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.