LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд240/19777/25

від 05.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/19777/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 05 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.07.2025 року ОСОБА_1 доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМ України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 р. №

713. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити з 01.07.2025 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМ України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 р. №

713. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". З 01.01.2018 Позивачу проведено перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103. Тобто, позивач відноситься до осіб, яким може після 01.01.2018 року року бути встановлена щомісячна доплата в сумі 2000 гривень до основного розміру його пенсії. Така надбавка до пенсії позивачу виплачувалася до 01.07.2025 року. Не погоджуючись із відмовою, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернулась з цим адміністративним позовом до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються правовими нормами Закону України від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції що були чинні на день виникнення спору. Безспірно, приписами п.1 Постанови № 713 з 01.07.2021 року встановлена щомісячна доплата в сумі 2000 гривень до розмірів пенсій особам, яким: - призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби); - призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати. Змінами, внесеними до цього абзацу згідно з Постановою КМ № 578 від 10.05.2022 передбачено, що такі обмеження не застосовуються лише до осіб, яким перерахунок пенсії здійснюється на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника". Тобто, приписи абзацу третього п.1 Постанови № 713 передбачають певну умову встановлення щомісячної доплати в сумі 2000 гривень до основного розміру пенсії вказаним особам. Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі №240/1530/25, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати з 01.04.2019 належної пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2024 №ХЗ72817 про грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019 та зобов`язано здійснити такий перерахунок. Тобто, вказаним судовим рішенням підтверджено право Позивача на перерахунок пенсії як особі, що має право на пенсійне забезпечення та одержує пенсію на умовах цього Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення таких осіб, передбачене ст.63 Закону № 2262-XII. Судом встановлено, що в результаті такого перерахунку з 01.07.2025 року основний розмір пенсії Позивача збільшився з 3 487,5 грн. до 6 705,38 грн., тобто збільшився на 3 217,88 грн. Зазначене свідчить, що в результаті такого перерахунку основний розмір пенсії Позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн., що в розумінні абзацу третього п.1 Постанови № 713 виключає підстави для встановлення щомісячної доплати в сумі 2000 гривень до основного розміру пенсії позивача. Суд погодився з доводами відповідача, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі №240/1530 перерахунок пенсії Позивачу 01.07.2025 року проведено на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 22.11.2024 №ХЗ72817 саме у зв`язку з підвищенням постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704 розміру грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2018 року. Суд вважає, що позивачем помилково ототожнюється конкретне судове рішення як самостійна підстава для проведення перерахунку пенсії Позивачу, передбаченої Законом № 2262-XII. Як зазначено в ст.63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Тобто, лише підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є підставою для такого перерахунку пенсій відповідній категорії військовослужбовців. Правові норми вказаного Закону не передбачають те чи інше судове рішення як самостійну підставу для проведення перерахунку особам пенсій призначених у відповідності до цього ж Закону №2262-XII. Спірний перерахунок пенсії позивачу безспірно проводився у відповідності до вимог ст.63 Закону № 2262-XII та у зв`язку з підвищенням постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Разом з тим, відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин та вирішенні даного спору суд вірно врахував правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.11.2022 року у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 року у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 року у справі №380/25987/21, від 18.04.2022 року у справі № 560/6528/22. Таким чином, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню. Отже, порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2025 року доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМ України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 р. № 713 та зобов`язання Відповідача здійснити такий перерахунок та виплати. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»