Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19472/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19472/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В. За участю секретаря: Руденко Д.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року, суддя Сагайдак В.В., у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- У С Т А Н О В И В: Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0061921213 від 25.09.2019 року. В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 №0061921213, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки від 22.08.2019 №20899/26-15-12-13-20, є незаконним та протиправним. Позивачем зазначено, що до розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 25.09.2019 №0061921213 включено податкові повідомлення-рішення від 30.05.2012 №0008831502, від 23.11.2018 №30862101206 та від 22.07.2019 №0605711213. Позивачем наголошено на тому, що грошове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість Приватним акціонерним товариством "Київспецтранс" сплачено за період 27.10.2017 по 30.09.2018 у розмірі 3 013 950,00 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року відкрито провадження по справі. Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд м. Києва було ліквідовано. На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану адміністративну справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду. 16.07.2024 Верховна Рада України ухвалила Закон України від 16.07.2024 № 3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду». На виконання даного нормативно-правового акту, враховуючи положення Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом дану адміністративну справу передано Харківському окружному адміністративному суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0061921213 від 25.09.2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19,м. Київ,04116, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" (просп. Європейського Союзу, буд. 85, м. Київ,04208, код ЄДРПОУ 02772037) сплачений судовий збір у розмірі 18934,48 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири гривні сорок вісім копійок). Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПрАТ «Київспецтранс» (код ЄДРПОУ 2772037), результати якої оформлені актом від 18.06.2019 №15558/26-15-12-13-20 (далі - акт перевірки). Згідно висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ПрАТ «Київспецтранс» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 20% в сумі 1262098,78 грн. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протипраним та таким, що прийнято з порушенням норм податковового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Згідно пп. 16.1.4 п. 16.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. У відповідності до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. За приписами пунктів 36.1, 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Пунктами 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до п. 14.1.39 ст 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Порядок визначення сум податкових та грошових зобов`язань встановлений статтею 54 ПК України, пунктом 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно п. п. 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, шо у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, насамперед зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. При повному погашенні суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, зараховуються у рахунок погашення штрафів, і лише в останню чергу зараховуються в рахунок пені. За приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Згідно із підпунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином, положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати. Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України. Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2012 року по справі № 2а-12448/11/2670 розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2012 р. зі сплати податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2 966 886,01 грн з 30.07.2012 по 30.05.2019 щомісяця 35 320,07 грн, до 30.06.2019 35 320,20 грн (далі - ухвала від 13.08.2012 року № 2а-12448/11/2670). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2012 року по справі № 2а-5778/12/2670 розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2012 р. зі сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 360 961,85 грн: з серпня 2012 року по червень 2019 року щомісяця по 4 297,16 грн, липень 2019 року 4 297,57 грн (далі - ухвала від 13.08.2012 року № 2а-5778/12/2670). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2012 року по справі № 2а-4439/12/2670 розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2012 р. шляхом стягнення податкового боргу у розмірі 415 742,49 грн: з 03 жовтня 2012 року по 03 вересня 2019 року щомісяця 4 949,31 грн, жовтень 2019 року 4 949,76 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року по справі № 2а-2080/12/2670 апеляційну скаргу ПАТ «Київспецтранс» задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2012 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою заяву ПАТ «Київспецтранс» про розстрочення виконання судового рішення задоволено. Розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2012 р. шляхом щомісячного стягнення податкового боргу в сумі 504 610,11 грн на 84 (вісімдесят чотири) календарних місяці, шляхом щомісячного стягнення рівними частинами в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість: з 30 липня 2012 року до 30 травня 2019 року в розмірі 6 007,26 грн, до червня 2019 року 6 007,53 грн (далі - ухвала від 23.10.2012 року № 2а-2080/12/2670). Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року по справі № 2а-17380/11/2670 апеляційну скаргу ПАТ «Київспецтранс» задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2012 року скасовано. Заяву ПАТ «Київспецтранс» про розстрочення виконання судового рішення задоволено. Розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2011 р. на 84 місяці (далі - ухвала від 15.11.2012 року №2а-17380/11/2670). Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року по справі № 826/2453/13-а апеляційну скаргу ПАТ «Київспецтранс» задоволено частково, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2013 року скасовано. Заяву ПАТ «Київспецтранс» про розстрочення виконання судового рішення задоволено частково. Відстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2011 року та розстрочено виплату грошового стягнення, згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2011 року на 60 місяців зі сплатою сум заборгованості рівними частинами. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2015 року по справі № 826/20143/14 заяву ПрАТ «Київспецтранс» про розстрочення виконання судового рішення - постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015 року про стягнення заборгованості у розмірі 2 033 975,00 грн розстрочено на 84 місяці (з вересня 2015 року по 2021 року) шляхом виплати вказаної суми частинами за наступними періодами та розмірами: з 30 вересня 2015 року до 31 серпня 2022 року по 24 213,99 грн (далі - ухвала від 20.08.2015 року № 826/20143/14). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2015 року по справі № 826/12057/14 заяву ПрАТ «Київспецтранс» про розстрочення виконання судового рішення - постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2015 року про стягнення заборгованості у розмірі 1 320 004,99 грн розстрочено на 84 місяці (з серпня 2015 року по липень 2022 року) шляхом виплати вказаної суми частинами за наступними періодами та розмірами: з 31 серпня 2015 року до 30 червня 2022 року по 15 714,34 грн, до 31 липня 2022 року 15 714,77 грн (далі - ухвала від 15.10.2015 року № 826/12057/14). ПрАТ «Київспецтранс» подало до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати податку на додану вартість , звітна, за серпень 2018 року. Відповідно до Декларації від 19.09.2018 року ПрАТ «Київспецтранс» вказало суму за звітний місяць у сумі 1 246 090,00 грн. Державна фіскальна служба України направила до ПрАТ «Київспецтранс» квитанцію № 2 від 19.09.2018 року (далі - Квитанція № 2 від 19.09.2018 року). Відповідно до Квитанції № 2 від 19.09.2018 року Державна фіскальна служба України повідомила ПрАТ «Київспецтранс» про отримання Декларації від 19.09.2018 року. ПрАТ «Київспецтранс» подало до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати податку на додану вартість , звітна, за вересень 2018 рік від 20.10.2018 року. Відповідно до Декларації від 20.10.2018 року ПрАТ «Київспецтранс» вказало суму за звітний місяць у сумі 1 753 184,00 грн. Державна фіскальна служба України направила до ПрАТ «Київспецтранс» квитанцію № 2 від 20.10.2018 року (далі - Квитанція № 2 від 20.10.2018 року). Відповідно до Квитанції № 2 від 20.10.2018 року Державна фіскальна служба України повідомила ПрАТ «Київспецтранс» про отримання Декларації від 20.10.2018 року. ПрАТ «Київспецтранс» подало до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати податку на додану вартість, звітна, за жовтень 2018 рік від 19.11.2018 року. Відповідно до Декларації від 19.11.2018 року ПрАТ «Київспецтранс» вказало суму за звітний місяць у сумі 1 299 238,00 грн. Державна фіскальна служба України направила до ПрАТ «Київспецтранс» квитанцію № 2 від 19.11.2018 року (далі - Квитанція № 2 від 19.11.2018 року). Відповідно до Квитанції № 2 від 19.11.2018 року Державна фіскальна служба України повідомила ПрАТ «Київспецтранс» про отримання Декларації від 19.11.2018 року. ПрАТ «Київспецтранс» отримало конверт поштового відправлення № 0410712235091 від 19.06.2019 року. Відповідно до Конверту № 041712235091 від 19.06.2019 року на адресу ПрАТ «Київспецтранс» надійшов 24.06.2019 року від ГУ ДФС у м. Києві складений Заступником начальника відділу застосування штрафних санкцій з ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Шептуновою Тетяною Олександрівною Акт № 15558/26-15-12-13-20 від 18.06.2019 року про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПРАТ «КИЇВСПЕЦТРАНС». Згідно з Актом № 15558/26-15-12-13-20 від 18.06.2019 року, серед іншого, вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ПрАТ «Київспецтранс» (код ЄДРПОУ 02772037) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п.57.1 п.57.3 ст.57, ст.. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (таблиця 1). Відповідальність платника передбачена п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (таблиця 1). Враховуючи положення пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України ПрАТ "Київспецтранс" реалізовує своє право передбачене Кодексом адміністративного судочинства України на подачу заяви про розстрочення судового рішення. Так, пунктом 100.6. статті 100 ПК України передбачено, що розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Як зазначалося вище, пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати, суми грошового зобов`язання у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Приписами пункту 87.9. статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, ПК України закріплено право контролюючого органу щодо зарахування коштів, які сплачує платник податків у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки. При цьому, санкція норми статті 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України, стаття 126 не містить. Розрахунок сум штрафних санкцій позивачем у судовому процесі не оспорюється. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 815/5491/16, від 26 березня 2019 року у справі 810/315/17, від 20 жовтня 2021 року у справі №804/5323/17. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0061921213, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві у відповідності до норм чинного законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Файдюк В.В. Повний текст виготовлено: 05 травня 2026 року.