Постанова 4852 № 160/9846/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9846/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 в адміністративній справі №160/9846/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації,- ВСТАНОВИВ: 16.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці, в якій позивач просить: -визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б.21-А, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44005631) про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 року №UA500500/2023/000809/2; -визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б.21-А, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001496 від 01.12.2023 року. В обгрунтування позову зазначив, що ТОВ «АТБ-маркет» на підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Листом №0112-07 від 01.12.2023р. позивач надав митниці додаткові документи та свої пояснення щодо зауважень, які виникли у останнього до поданих документів. Проте, на переконання ТОВ «АТБ-маркет», відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 року №UA500500/2023/000809/2, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001496 від 01.12.2023 року. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній деклараціяї митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірних рішеннях зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості, а також відповідну картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (далі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ, позивач, декларант) зареєстроване як юридична особа за ідентифікаційним кодом 30487219, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи; основний вид діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. 08 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (покупець) та YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO.,LTD (Китай) (продавець), було укладено контракт на поставку продукції № 3368-YM/CN (надалі - Контракт), відповідно до умов п. 1.1. та 1.2 якого Продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті. Товар, який постачається за цим контрактом, повинен бути виготовлений та поставлений партіями відповідно до вимог, на умовах та за цінами, які зазначені у додатках та специфікаціях до цього контракту, які є його невід`ємною частиною. Відповідно до п. 2.1 Контракту найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох сторін. Згідно з копією специфікації № 248 від 11.09.2023 року до контракту № 3368-YM/CN від 08.11.2019 року, Сторонами було погоджено номенклатуру товару та його артикул у загальній кількості 113616 наборів, загальною вартістю 115714,32 дол. США на умовах поставки FOB NINGBO; умови оплати: оплата протягом 30 днів від дати завантаження на судно. На виконання умов Контракту, згідно з інвойсом від 11.09.2023 № ML2023158 та Специфікацією № 248 від 11.09.2023 року до контракту № 3368-YM/CN від 08.11.2019 року на адресу Покупця була поставлена наступна продукція: -Товар № 1 Машинка для видалення катишків, арт. YMHE221225-2, укількості 6 600 шт. на загальну суму 14 520,00 доларів США (2,2 дол. за шт.); -Товар № 2 Капці жіночі кімнатні з вушками та штучним хутром, арт. YMSP2003-06, у кількості 8 736 пар на загальну суму 18 782, 40 доларів США (2,15 дол. за пару). -Товар № 3 Труси жіночі, сліпи, арт. YMUW-B051431-23, у кількості 16 560 шт. на загальну суму 8 942,40 доларів США (0,54 дол. за шт.); -Товар № 4 Косметичка-органайзер, арт. YMTS201223-24, у кількості 6 624 шт. на загальну суму 8 611,2 доларів США (1,3 дол. за шт.); -Товар № 5 Сироватка вітамінна 30 мл., арт. YMMK2012, у кількості 13 824 шт. на загальну суму 13 271,04 доларів США (0,96 дол. за шт.), виробник Гуанжоу Хужон Біо-Технік Ко.ЛТД. (Китай); -Товар № 6 Насадка-аератор на кран, змішувач, арт. YMHH221130-6, у кількості 15 264 шт. на загальну суму 8 547, 84 доларів США (0,56 дол. за шт.); -Товар № 7 Комплект валик для чищення одягу та 2 змінних блоки., арт.YH36, у кількості 14 976 шт. на загальну суму 12 280, 32 доларів США (0,82 дол. за шт.); -Товар № 8 Мультитул 14 в 1, арт. YMHH230103-13, у кількості 6 624 шт. на загальну суму 12 453,12 доларів США (1,88 дол. за шт.); -Товар № 9 Труси жіночі, арт. YMUW2115-114, у кількості 24 408 шт. на загальну суму 18 306,00 доларів США (0,75 дол. за шт.). З метою митного оформлення вказаного товару, декларантом ТОВ «АТБ-маркет» 30.11.2023 р. подано до Одеської митниці митну декларацію UA500500/2023/042568. Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: контракт на поставку продукції від 08.11.2019 № 3368-YM/CN (код документа m4100); Специфікація № 248 від 11.09.2023 р. (код документа 4103); Декларацiя про походження товару № ML2023158 від 18.10.2023 (код документа 0862); Прайс-лист б/н від 01.09.2023р; Комерційна пропозиція б/н від 04.09.2023 року; Пакувальний лист б/н від 11.09.2023 (код документа 0271); Митна декларація країни відправлення № 292120230000622103 від 11.09.2023 року; Інвойс від 11.09.2023 № ML2023158 (код документа 0380); swift від 12.10.2023р.; Автотранспортна накладна № 107655 від 25.11.2023 (код документа 0730); рахунки-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.11.2023 №ТФ-1 та № ТФ2 до договору №88190 від 09.04.2019 року між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ«Транс Фаворит» (код документа 3004); договір №88190 від 09.04.2019 року транспортного експедирування між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Транс Фаворит»; Платіжні доручення, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні інструкції №№295419, 295423 від 07.12.2023р.; заява на страхування окремого перевезення вантажу № 14785 від 02.10.2023 р. до Договору № 04г0д від 11.03.2020 р. добровільного страхування вантажів (код документа 3008), Договір № 04г0д від 11.03.2020 р. добровільного страхування вантажів За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. 01.12.2023 року митним органом було надіслано позивачеві повідомлення (ідентифікатор повідомлення 0c7ff4c2-636b-42e0-940e-ea228c1cda41, в якому було зазначено, що: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 08.11.2019 № 3368-YM/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми - виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару». Листом №0112-07 від 01.12.2023 року до поданих документів було додатково долучено Swift б/н від 12.10.2023р.; Прайс-лист виробника товару б/н від 01.09.2023р.; Комерційна пропозиція б/н від 04.09.2023р.; Митна декларація країни відправлення №292120230000622103 від 11.09.2023 року 01.12.2023 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000809/2, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом. Так у вищезазначеному рішенні митниці зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС митного органу та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: - по товару № 2 є більшим (МД від 08.09.2023 № UA408020/2023/054073) та становить 12,0437 доларів США за кг , ніж заявлено декларантом 8,57 доларів США за кг, товару; - № 5 є більшим (МД від 13.11.2023 № UA408020/2023/069240) та становить 12,02 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 10,69доларів США за кг нетто. В подальшому, Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001496 від 01.12.2023 року, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000809/2 від 01.12.2023 року, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості. ТОВ «АТБ-маркет» звернувся до Одеської митниці із заявою вих. № М-2024-0442/2 від 29.01.2024 року, в якій просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000809/2 від 01.12.2023 року та використати для визначення митної вартості метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Крім того, до вищевказаної заяви позивач додатково надав бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-маркет»: бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-маркет»: банківські та платіжні документи - swift №б/н від 12.10.2023р. (копія); виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 17.01.2024р.) (копія); платіжне доручення в іноземній валюті № 3796 від 11.10.2023р. (копія); прайс-лист б/н від 01.09.2023р. від продавця оцінюваних товарів (копія); комерційна пропозиція б/н від 04.09.2023р. (копія); митна декларації країни відправлення № 292120230000622103 від 11.09.2023р.(копія); банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №№ 295419,295423 від 07.12.2023р. (оригінал); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ТФ1, ТФ2 від 30.11.2023 року від ТОВ " ТРАНС ФАВОРИТ " (копія); експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-79/1 від 25.01.2024р. Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду із цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Згідно із частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України). Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України). Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою. Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України): -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України). Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: -здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; -випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п`ята статті 54 МК України): -упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; -проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; -звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; -застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Також до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: -невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; -неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; -надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: - обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; - наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; -вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; - обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; - інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органів доходів і зборів. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): - основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); - другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України. Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: - немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; - щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; - жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; - покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято у зв`язку із неможливістю застосування Митницею митної вартості, заявленої декларантом. Суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України). Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митниця має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Разом з тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Суд першої інстанції правильно зазначив, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом). Стосовно вартості пакування товару. Як вбачається з матеріалів справи, поставка оцінюваного товару здійснена на підставі зовнішньоекономічного контракту на поставку продукції № 3368-YM/CN. Пунктом 2.3 визначено, що ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB NINGBO, КНР, згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів Інкотермс Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року, (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаний обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами Інкотермс 2010 року) та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, витрати сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України. Отже, умовами Контракту чітко визначено, що ціна на товар включає в себе вартість упаковки та маркування товару, у зв`язку із чим, відсутні підстави для окремого додавання таких витрат (складових митної вартості) до ціни товару, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару. Враховуючи наведені умови Контракту, зауваження митного органу щодо відсутності у наданих до митного оформлення документах даних щодо складової митної вартості товару (вартості упаковки) є безпідставними. Стосовно надання декларації країни відправлення. Відповідно до п.7 ч.3 ст. 53 Митного кодексу України експортна декларація країни відправлення є додатковим документом, відтак, зауваження відповідача щодо ненадання до митного оформлення зазначеної декларації не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки така декларація надається до митного оформлення як додатковий документ, якщо є сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані всі документи для підтвердження митної вартості товару та її складових. В подальшому експортна декларація країни відправлення була надана позивачем митному органу під час реалізації права, визначеного ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України (лист №0112-07 від 01.12.2023 року та листом № М-2024-0442/2 від 29.01.2024 року), проте, митний орган прийняте рішення не переглянув. Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15. Так, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару. Як встановлено судом першої інстанції, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно зазначив про додатковий тягар, покладений на позивача. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17. Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що застосована митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначено митним органом за резервним методом. Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 року у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 року у справі № 520/9022/18. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 року №UA500500/2023/000809/2 та картка відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001496 від 01.12.2023 року є протиправними та підлягали скасуванню. Стосовно витрат на правничу допомогу. Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). 08.02.2019 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Альянс» укладено Договір №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги. Згідно п. 1.1. Договору за цим договором об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати надану об`єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі. Відповідно до п. 3.1. За надання об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором клієнт щомісячно сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої об`єднанням клієнту у звітному місяці, та зазначається в акті здавання приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома сторонами. 08.04.2024 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Альянс» укладено Додаткову угоду №08/04 до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1. Пунктом 1 Додаткової угоди №08/04 від 08.04.2024 року до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р. встановлено, що клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу, яка передбачена п. 1.1 та п. 1.2 Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р., а саме скласти та направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ТОВ «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000809/2 від 01.12.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації від 01.12.2023 року №UA500500/2023/001496. Пунктом 3 Додаткової угоди №08/04 від 08.04.2024 до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р., зокрема, встановлено, що вартість послуг (гонорар) об`єднання за цією Додатковою угодою складає 10000,00 грн. у суді першої інстанції. Відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції. 30.04.2024 року сторони підписали акт здавання-приймання наданих послуг від до Договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 р. Протоколом №20/06 від 20.06.2024 року сторони підтвердили, що на підставі Договору та Додаткової угоди позивачу у повному обсязі надано правову (правничу допомогу), обумовлену Договором та Додатковою угодою. Вартість наданої правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції у справі №160/9846/24. Вартість наданої професійної правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (справа №160/9846/24) складає 10000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1666,67 грн. (п. 2 Протоколу №20/06 від 20.06.2024 року). Зазначена вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актами здавання-приймання послуг у відповідних періодах. (п. 3 Протоколу №20/06 від 20.06.2024 року). Платіжною інструкцією №160477 від 02.06.2024р позивач сплатив на користь адвокатського об`єднання 1080000,00 грн. Аналізуючи наведені вище докази стосовно правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що позивачу надані послуги з питання оскарження рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000809/2 від 01.12.2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001496 від 01.12.2023 року. Вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними. Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та розглянута судом у письмовому провадженні, сталу судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, які визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу 10000, 00 грн., так і витрати, визначені судом першої інстанції в розмірі 5000,00 гривень, є співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 5000,00 грн. з відповідача. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00 грн, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне. Так, відповідачем надано заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу пов`язано з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в обґрунтування яких зазначено, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у цій справі не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. 08.02.2019 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Альянс» було укладено Договір №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги. Відповідно до умов укладеного договору № 8/02-19/1 від 08.02.2019, сторонами була укладена Додаткова угода № 08/04 від 08.04.2024 року до Договору, згідно п.1 якої:«Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу (далі - Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від « 08» лютого 2019 року, у судовій справі між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (надалі - Позивач) та Одеською митницею, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44005631 (надалі - Відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 01.12.2023 року № UA500500/2023/000809/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 01.12.2023 року № UA500500/2023/001496». Згідно з п. 3 вищезазначеної додаткової угоди: «за надання правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції (Третьому апеляційному адміністративному суді) 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1 333,34 грн. (одна тисяча триста тридцять три гривні 34 копійки); відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження Справи в Третьому апеляційному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції». 07 жовтня 2025 року сторони уклали протокол № 07/10, яким підтвердили повне надання послуг у Третьому апеляційному адміністративному суді у справі № 160/9846/24 на суму 8000 грн. Відповідно до п. 3 Протоколу № 07/10 від « 07» жовтня 2025 року: «зазначена вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актами здавання-приймання послуг у відповідних періодах». Враховуючи те, що сама по собі справа є нескладною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому підготовка відзиву на апеляційну скаргу у цій справі не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, також враховуючи наявність заперечень відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу в суді апеляційної інстанції, а тому суд, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, вважає правильним та справедливим стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 в адміністративній справі №160/9846/24 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 в адміністративній справі №160/9846/24 - в адміністративній справі залишити без змін. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко