Постанова 4852 № 160/24530/25
від 04.05.2026 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24530/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року (суддя В.В. Кальник) у справі № 160/24530/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - скасувати рішення №047250025004 від 04.08.2025 та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 01.08.2023 по 31.03.2025 та період навчання з 01.09.1997 по 19.02.2001; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу позивача за професіями, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, періодів роботи з 01.08.2023 по 31.03.2025, періоду навчання з 01.09.1997 по 19.02.2001 та періодів роботи з 20.02.2001 по 23.04.2007 з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах, згідно ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування починаючі з 01.04.2025. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що безпідставна відмова пенсійного органу у зарахуванні спірних періодів трудової діяльності до пільгового стажу позивача, призвела до протиправної відмови у призначенні пенсії позивачу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047250025004 від 04.08.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу позивача за професіями, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, період роботи з 01.08.2023 по 31.03.2025 в АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» та період навчання з 01.09.1997 по 19.02.2001 в Нікопольському технікумі Національної металургійної Академії України, а також зарахувати період роботи з 20.02.2001 по 23.04.2007 з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»»; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 01.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів на спростування відомостей, наявних у трудовій книжці позивача та уточнюючій довідці, а тому відповідач повинен був зарахувати період з 01.08.2023 по 31.03.2025 до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд також з`ясував, що позивач вступив у 1997 році до Нікопольського технікуму Національної металургійної Академії України та у 2001 року закінчив вказаний технікум за спеціальністю «Електрометалургія сталі і феросплавів» і здобув кваліфікацію металурга. Після закінчення Нікопольського технікуму Національної металургійної Академії України позивач 24.04.2001 працевлаштований на посаду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Після закінчення навчання, в межах тримісячного терміну, позивач прийнятий на роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (і яка відноситься до списку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202), яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. За таких обставин, суд визнав відсутніми підстави для не зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1997 по 19.02.2001. Судом також встановлено, що пільговий стаж позивача становить більше 10 років на роботах, що дають право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, а тому суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20 січня 1992 року щодо додаткового зарахування за кожний повний рік роботи за провідною професією за 1 рік роботи 3 місяці за період з 20.02.2001 по 23.04.2007. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує, що рішення від 04.08.2025 про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах є правомірним через відсутність у позивача необхідного пільгового стажу. Відповідач наполягає, що за поданими позивачем документами правильно визначено, що пільговий стаж позивача за підземними роботами, провідні професії, складає 6 років 1 місяць 28 днів, роботи підземні професії 16 років 3 місяці 7 днів, по Списку №1 22 роки 5 місяців 5 днів. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.04.2025 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047250025004 від 04.08.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Як зазначено у цьому рішенні: вік заявника: 43 роки 04 місяці. Згідно наданих документів, страховий стаж заявника - 27 років 7 місяців 2 дні. Згідно акту перевірки від 18.07.2025 № 0400-011006-1/15269 про підтвердження наявного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (перевірена довідка від 31.03.2025 № 435) було зараховано пільговий стаж. Пільговий стаж становить - роботи підземні провідні професії (20) - 6 років 1 місяць 28 днів; роботи підземні професії за пост. № 202 (25) - 16 років 3 місяці 7 днів; по Списку №1-22 роки 5 місяців 5 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Положеннями ч.3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі постанова КМУ №202) затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років. Згідно приписів п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу). Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року). Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації. В спірному випадку з матеріалів справи вбачається, що позивачу не зараховано до пільгового стажу, який згідно постанови КМУ №202 дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, період роботи з 01.08.2023 по 31.03.2025 та період навчання в технікумі з 01.09.1997 по 19.02.2001. Як правильно з`ясував суд першої інстанції, у період з 01.08.2023 по 31.03.2025 згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 та довідки №435 від 31.03.2025, яка видана АТ «Нікопольський завод феросплавів», позивач працював плавильником феросплавів, тобто за професією, що передбачена постановою КМУ №202. Вказані документи в повній мірі підтверджують пільговий характер виконуваної позивачем роботи, отже є правильним висновок суду першої інстанції, що до пільгового стажу позивача, який згідно постанови КМУ №202 дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, підлягає зарахуванню період роботи позивача з 01.08.2023 по 31.03.2025. Стосовно періоду навчання позивача в Нікопольському технікумі Національної металургійної Академії України з 01.09.1997 по 19.02.2001 суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Не є спірним факт того, що позивач вступив у 1997 році до Нікопольського технікуму Національної металургійної Академії України та у 2001 року закінчив вказаний технікум за спеціальністю «Електрометалургія сталі і феросплавів» і здобув кваліфікацію металурга. Згідно приписів ст. 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. За змістом ст. 17 Закону № 103/98-ВР, професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Статтею 18 Закону № 103/98-ВР визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання. За положенням ст. 3 Закону № 103/98-ВР, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя. Відповідно до ст. 5 Закону № 103/98-ВР, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі. Отже, вказаними нормами передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. В той же час суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на час навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися також Законом України від 23.05.1991 № 1060-XII «Про освіту». Згідно приписів ст. 43 Закону № 1060-XII «Про освіту» визначено, що вищими закладами освіти є, зокрема технікум. Відповідно до ст. 41 цього ж Закону професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію. Отже, позивач у спірному періоді з 01.09.1997 по 19.02.2001 навчався у вищому навчальному закладі технікумі. Відтак, оскільки позивач у спірному періоді навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту»), то пенсійний орган правомірно не зарахував до пільгового стажу позивача час його навчання з 01.09.1997 по 19.02.2001. Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позивачу до його пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії згідно положень ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, має бути зарахований період навчання в Нікопольському технікумі Національної металургійної Академії України з 01.09.1997 по 19.02.2001. Стосовно врахування пенсійним органом Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8. Відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»». Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи. Суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд у постанові від 09.04.2025 у справі № 200/6443/23 звернув увагу на наступне: «У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18, адресованому Пенсійному фонду України, Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»». Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз`яснення №
8. Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24 дійшов висновку, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз`ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму. Колегія суддів КАС ВС зауважує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"», так як цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер ґрунтується на неправильному розумінні висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а та від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а, оскільки у зазначених постановах Верховний Суд не вказав на неприпустимість застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 в цілому, а зазначив, що Роз`яснення № 8 носить рекомендаційний характер.». Змістом трудової книжки позивача підтверджено, що у період з 20.02.2001 по 23.04.2007 він працював за провідною професією горновим. Враховуючи той факт, що станом на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах його стаж за постановою КМУ №202 становив більше 10 років, пенсійний орган повинен був врахувати Роз`яснення № 8 та визначити стаж позивача з 20.02.2001 по 23.04.2007 як пільговий стаж із урахуванням кратності за 1 рік 1 рік 3 місяці. За цих обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пенсійний орган не здійснив належним чином розрахунок пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047250025004 від 04.08.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню, як то правильно зазначено судом першої інстанції. Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до пільгового стажу позивача період його навчання з 01.09.1997 по 19.02.2001. Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до пільгового стажу позивача період навчання з 01.09.1997 по 19.02.2001 з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення в цій частині. Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 160/24530/25 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, період навчання з 01.09.1997 по 19.02.2001 в Нікопольському технікумі Національної металургійної Академії України. Ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 160/24530/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров