Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/9886/25
від 05.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДГоловуючий І інстанції: М.М. Шаповал ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 р. Справа № 480/9886/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2026, по справі № 480/9886/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: - визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області від 18.12.2025 № 183950004109 про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" протиправним та скасувати; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву від 10.12.2025 № 16776 та призначити пенсію державного службовця з часу звернення з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 10.12.2025 із зарахуванням довідок про заробітну плату та стажу державної служби у період роботи: з 01.06.1994 по 02.12.2022 (служба в митних органах України), та 2 роки 11 днів строкової служби в Збройних силах. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області № 183950004109 від 18.12.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2025 та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з огляду на відсутність необхідного стажу роботи на посадах, що дають право на пенсію за Законом України «Про державну службу», оскільки у період перебування на певних посадах позивачу були присвоєні персональні звання, що виключає віднесення вказаного періоду до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, позивачу призначено пенсію за віком. 10 грудня 2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", надавши пенсійному органу заяву та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 22-02-13/98 від 04.12.2025, № 22-02-13/99 від 04.12.2025, довідку про ранг № 7.24- 1/22/10/4146 від 02.12.2025, довідку про посаду та стаж № 7.24-1/22/10/4146 від 02.12.2025 з останнього місця роботи, а також паспорт та трудову книжку. Рішенням ГУ ПФУ в Запорізький області від 18.12.2025 № 183950004109 у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" відмовлено у зв`язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби визначених Законом України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10.12.2015, що набув чинності з 01 травня 2016 року. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що порушене право позивача у даному випадку підлягає захисту шляхом визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в у Запорізькій області від 18.12.2025 № 183950004109 про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та відновленню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області розглянути повторно заяву позивача від 10.12.2025 та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Частиною 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229 (далі - Порядок № 229), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. У п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Відповідно до п. 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 втратив чинність Закон № 3723-XII крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами КМУ, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, до 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18, право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII пов`язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з п. 10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 889-VIII не встановлено. Судовим розглядом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком за нормами Закону № 1058-IV, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, однак за призначенням пенсії відповідно до Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII позивач із заявою від 10.12.2025 звернувся вперше. Із записів в трудовій книжці встановлено, що позивач, зокрема: у період з 01.06.1994 по 02.12.2022 проходив службу в митних органах України на різних посадах. Згідно записів в трудовій книжці та військового квитка позивач проходив строкову службу в Збройних силах у період з 14.04.1979 по 25.04.1981. 02.12.2022 був звільнений з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Краснопілля" митного поста "Велика Писарівка" Сумської митниці відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Отже, станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VІІІ) позивач мав стаж державної служби не менш ніж 10 років, він має право на переведення його на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ в Запорізький області від 18.12.2025 № 183950004109 про те, що особи, які працюють на посадах в митних органах, яким присвоєно спеціальне звання, не належать до категорії посад державних службовців, які визначені статтею 25 Закону № 3723-ХІІ тобто до спеціального стажу не зарахований період роботи з 01.06.1994 по 02.12.2022 в митних органах є безпідставним та періоди роботи позивача на посадах у органах місцевого самоврядування до набрання чинності законом про державну службу підлягають зарахуванню до стажу державної служби. Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМУ від 03.05.1994 № 283 (чинного до 01.05.2016) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Згідно п. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових Формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекцїї, її територіальних органів, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання. Відповідно до ч. 1 ст. 569 Митного кодексу України, який чинний з 01 червня 2012 року, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Частиною 1 статті 588 Митного кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб митних органів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991. Постановою КМУ від 23.10.2013 № 839 "Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів" затверджено Положення про спеціальні звання посадових осіб доходів і зборів та Порядок присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів. Отже, посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області № 183950004109 від 18.12.2025 ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправною. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2025 та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 480/9886/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов