Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/5669/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 року справа №200/5669/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 200/5669/25 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - винести рішення, яким усунути перешкоди для призначення пільгової трудової пенсії, зобов`язавши відповідача при призначенні пільгової трудової пенсії за Списком № 1 зарахувати період роботи на посаді газовика доменної печі 7-го розряду ТОВ «Краматорський феросплавний завод», у період часу з 23.09.2013 по 27.02.2015. В обґрунтування позову зазначив, що 16.04.2025 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Вказує, що відповідач ГУ ПФУ в Запорізькій області протиправно не врахував до його страхового стажу спірні періоди роботи, які підтверджуються записами в належним чином оформленій трудовій книжці, та протиправно прийняв рішення від 03.06.2025 № 053130014094, яким відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного стажу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.06.2025 № 053130014094 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 23.09.2013 по 27.02.2015 в ТОВ «Краматорський феросплавний завод» на посаді газівник доменних печей та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.05.2025, з урахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині судового рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Позивач 27.05.2025 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №

1. Розглянувши заяву та надані документи було встановлено, що вік позивача становить 51 рік 00 місяців 20 днів, страховий стаж - 32 років 09 місяців 05 днів, пільговий стаж за Списком № 1 08 років 07 місяців 19 днів. До пільгового стажу за Списком № 1 зараховано всі періоди роботи. Рішенням № 053130014094 від 03.06.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. Пільговий стаж позивача - 08 років 07 місяців 19 днів, що є недостатнім при необхідній кількості 10 років та стало причиною для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладеної у рішенні. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Встановлені обставини справи. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 27.05.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (із зменшенням пенсійного віку відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.06.2025 № 053130014094 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №

1. У рішенні зазначено, що розглянувши заяву та надані документи, відповідачем було встановлено вік позивача становить 51 рік 00 місяців 20 днів, страховий стаж - 32 років 09 місяців 05 днів, пільговий стаж за Списком №1 - 08 років 07 місяців 19 днів. До пільгового стажу за Списком №1 зараховано всі періоди роботи. Позивач 23.06.2025 звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Донецькій області де просив повідомити чому при призначенні пенсії не було враховано періоди пільгової роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 29.07.1991 з 23.09.2013 по 27.02.2015 в ТОВ «Краматорський феросплавний завод». Листом від 18.07.2025 № 24913-22076/К-02/8-0555/25 Головне управління ПФУ в Донецькій області повідомило, що до заяви на призначення пенсії довідки, що підтверджує пільговий характер роботи за період з 23.09.2013 по 27.02.2015 не надано. Окрім того, за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (Форма ОК-5) відсутні відомості по спеціальному стажу за період з 23.09.2013 по 27.02.2015. Відповідно до викладеного, зазначений період зарахований до загального страхового стажу. Дані обставини також підтверджуються Форма РС-право (Дата звернення: 27.05.2025). Оцінка суду. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом. Як передбачено ч. 1 ст. 114 вказаного Закону, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій вказаної статті. Розміри пенсій для осіб, визначених вказаною статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 зазначеного Закону. Абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Як вбачається з матеріалів справи, позивач 27.05.2025 звернувся до пенсійного органу у віці 51 роки із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV. Згідно з оскарженим рішенням, підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є те, що відповідно до п. 20 Порядку № 637 та постанови Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 у разі, якщо підприємство ліквідовано без правонаступників, то факт роботи на пільгових умовах підтверджується Комісією з питань підтвердження стажу роботи, яка створена про Головному управлінні Пенсійного фонду України. Страховий стаж особи становить 32 роки 09 місяців 05 днів. Пільговий стаж роботи за списком № 1 8 років 07 місяців 19 днів. З матеріалів справи вбачається, що позивачу не було враховано періоди пільгової роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 29.07.1991 з 23.09.2013 по 27.02.2015 в ТОВ «Краматорський феросплавний завод». Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача за Списком № 1, суд зазначає наступне. З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, Міністерство праці та соціальної політики України наказом від 18.11.2005 за № 383 затвердило Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок застосування Списків № 1 і № 2). Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII, з наступними змінами та доповненнями, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 29.07.1991 спірний період роботи позивача підтверджуються записами трудової книжки (№№ 27-28), так з 23.09.2013 по 27.02.2025 позивач працював у ТОВ «Краматорський феросплавний завод» у доменному цеху газівником. Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, зміст наведених норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17. Відповідно до п. 3, 4, 6 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань. Основними завданнями Комісії є зокрема розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку. Згідно з п.10 Порядку № 18-1, рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення. Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Відповідно до п. 15, 16 Порядку № 18-1, Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Суд зазначає, основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Законодавець пов`язує необхідність підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, тому для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять не повні дані, неточності, неправдиві або недостовірні відомості та/або взагалі не містять відповідних відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці позивача, а також не надано доказів того, що позивач не працював або його період роботи не відповідає дійсності, чи записи у трудовій книжці стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні. Більш того, Відповідно до розділу ІІІ підрозділ 1 поз 3.1 а Списку № 1 затвердженого постановами КМ України від 11.03.1994 № 162; від 16.01.2003 № 36 від 24.06.2016 № 461 правом на пільгову пенсію користуються: водопровідник; газівник, вогнетривник, горновий доменних печей, стосовно професії позивача 1030100а-11609 - Газівники доменних печей; III. чорна металургія

1. Доменне виробництво 3.1а Газівники доменних печей. Отже, станом на дату подання заяви про призначення пенсії за віком позивач: 1) досяг 50 річного віку (51 роки на момент звернення); 2) загальний страховий стаж роботи складає більше 25 років (32 роки 09 місяців 05 дні, підтверджений органом ПФУ в рішенні); 3) пільговий стаж за Списком № 1 становить підтверджений органом ПФУ в рішенні 08 років 07 місяців 19 днів та стаж що додатково підлягає зарахуванню на підставі цього рішення суду. Крім того, відповідачами не надано доказів, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення. Доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення та перевірку періодів роботи позивача, які мають бути враховані до його пільгового стажу роботи для призначення пенсії, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб, надання позивачу часу для подання додаткових документів, суду не подано. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 200/5669/25 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 200/5669/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 05 травня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 05 травня 2026 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв