Постанова 4824 № 366/1892/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №33/824/1361/2026 справа №366/1892/25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2026 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Іванківського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- встановив: Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №370283 від 23 червня 2025 року убачається, що 23 червня 2025 року у м. Чорнобиль, вул. Полупанова, 33, ОСОБА_1 керував екскаватором-навантажувачем JCB, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння із згоди водія проводився за допомогою алкотестеру Драгер. Проба позитивна, 1,16 проміле. Порушив вимоги пункту 2.9 а ПДР України. Постановою Іванківського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень. Не погодившись з прийнятою постановою, адвокатом Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 був водієм у розумінні пункту 1.10 ПДР України, оскільки автомобілем він не керував, зокрема в стані алкогольного сп`яніння, автомобіль був припаркований, ОСОБА_1 знаходився в салоні автомобіля. Знаходження у транспортному засобі чи поряд із транспортним засобом, який не перебуває в стані руху, не доводить факту керування транспортним засобом. Просить постанову Іванківського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. В судове засідання 31 березня 2026 року ОСОБА_1 та захисник - адвокат Сіренко М.Ю. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від адвоката Сіренка М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою (а.с. 65-66). У судове засідання 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сіренко М.Ю. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Конверт із судовою кореспонденцією, направлений ОСОБА_1 на адресу, зазначену в апеляційній скарзі повернувся на адресу суду із відміткою "адресат відсутній". Від адвоката Сіренка М.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням за сімейними обставинами у м. Черкаси. Відповідно до статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Відхиляючи клопотання адвоката Сіренка М.Ю. про відкладення розгляду справи, апеляційний суд виходить із такого. Клопотання про відкладення розгляду справи, подане перед судовим засіданням 22 квітня 2026 року, мотивоване перебуванням захисника за сімейними обставинами у м. Черкаси, не підтверджене жодними доказами, які б свідчили про об`єктивну неможливість його явки до суду або участі в судовому засіданні іншим способом, зокрема в режимі відеоконференції. Суд враховує, що розгляд справи відкладався 31 березня 2026 року, при цьому особа, яка подала апеляційну скаргу, та її захисник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, повторно не з`явилися в судове засідання, що свідчить про відсутність належної процесуальної зацікавленості у розгляді поданої скарги. Крім того, повернення судової кореспонденції із відміткою "адресат відсутній" не може бути підставою для відкладення розгляду справи, оскільки саме на особу, яка подала апеляційну скаргу, покладається обов`язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та забезпечити можливість належного отримання судової кореспонденції. За таких обставин, апеляційний суд ухвалив розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились. Дослідивши відеофайл, доданий до протоколу, доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, у зв`язку із недотриманням підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України настає відповідальність за статтею 130 КУпАП. Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із диспозицією статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, у разі керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або у разі відмови від проходження огляду для визначення такого стану. Відповідно до положень статті 254 КУпАП у разі виявлення правопорушення уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності складається протокол. Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №370283 від 23 червня 2025 року, у м. Чорнобиль, вул. Полупанова, 33, 23 червня 2025 року о 09:55 годині ОСОБА_1 керував екскаватором-навантажувачем JCB, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння із згоди водія проводився за допомогою алкотестеру Драгер. Проба позитивна, 1,16 проміле. Порушив вимоги пункту 2.9 а ПДР України. У графі 14 протоколу пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено "пив пиво з протоколом згоден" (а.с. 1). Згідно даних чеку приладу Драгер ARBL-0618 убачається, що 23 червня 2025 року о 10:01 годині проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Результат проведення огляду 1,16 ‰. (а.с. 4). Згідно даних акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Результат огляду на стан сп`яніння 1,16 ‰. Акт огляду містить підпис ОСОБА_1 про згоду із результатом проведеного огляду (а.с. 3). Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять диск із відеофайлом перебігу подій тривалістю 34:06 хвилин. На відеофайлі зафіксовано перебіг подій з моменту прибуття екіпажу патрульної поліції до моменту ознайомлення ОСОБА_1 із складеними матеріалами. Так, на відрізку часу 00:10 зафіксовано рух службового автомобіля патрульної поліції. Перед автомобілем патрульної поліції заднім ходом рухається екскаватор навантажувач жовтого кольору. Після зупинки службового автомобіля інспектор поліції вийшов із службового автомобіля та попрямував до екскаватора навантажувача, де за кермом перебував ОСОБА_1 . Інших осіб у кабіні не було. Під час спілкування працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Надалі на відеозаписі зафіксовано проходження огляду, результат проходження, складання відповідних адміністративних матеріалів та ознайомлення ОСОБА_1 із складеними матеріалами. Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке. Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Відповідно до пункту 1.10. ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Посилання сторони захисту на відсутність доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються дослідженими судом доказами у їх сукупності. Зокрема, із відеозапису, долученого до матеріалів справи, чітко убачається, що безпосередньо перед зупинкою транспортного засобу працівниками поліції екскаватор-навантажувач здійснював рух заднім ходом, при цьому за кермом перебував саме ОСОБА_1 . Вказане підтверджує факт виконання ним функцій водія у розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, а саме - особи, яка керує транспортним засобом. Доводи апеляційної скарги про те, що транспортний засіб був припаркований, а ОСОБА_1 лише перебував у салоні, спростовуються вказаним відеозаписом, який є належним та допустимим доказом у справі та відображає реальний перебіг подій. Крім того, як убачається з матеріалів справи, сам ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що «пив пиво з протоколом згоден», що свідчить про визнання ним факту вживання алкогольних напоїв та відсутність заперечень щодо встановлених обставин на момент складання протоколу. Дані акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та чек приладу «Драгер» узгоджуються між собою та підтверджують перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а саме 1,16 проміле, при цьому огляд проведено із дотриманням встановленого порядку та за згодою особи, що підтверджується її підписом у відповідних документах. Будь-яких доказів, які б свідчили про порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння, неналежність або недопустимість відповідних доказів, стороною захисту не надано. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Суд першої інстанції, дослідивши всі наявні у справі докази, надав їм належну правову оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги фактично спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, що не може бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Іванківського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК