Постанова 4824 № 760/12297/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2026 року м. Київ Справа №760/12297/25 Апеляційне провадження №22-ц/824/2945/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В. за участю секретаря Липченко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Солом`янського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Усатової І.А. 13 червня 2025 року у м. Київ, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, В С Т А Н О В И В У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, в якій просив оголосити померлим його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця міста Києва, в результаті виконання бойового завдання в умовах воєнного стану, що пов`язано із виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини, встановити дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та місце смерті населений пункт Єлизаветівка Донецької області. Заява обґрунтована тим, що з 24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в країні введено воєнний стан та оголошено мобілізацію у зв`язку з чим ОСОБА_3 був призваний на військову службу. Під час виконання бойового завдання відповідно до БР командира 79 одшбр №3591 від 28 вересня 2024 року, перебуваючи у повному спорядженні та зі штатним озброєнням, в районі НП Єлизаветівка поблизу ПВ «Липень» отримав поранення несумісні з життям стрілець 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , про що стало відомо із доповіді командира 2 штурмової роти ВЧ НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , також зазначено про неможливість евакуювати тіло через щільні штурмові дії та артилерійські обстріли. За ознаками вчиненого правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження № 12024100090003057 від 30 жовтня 2024 року. Зазначено, що інформація про перебування ОСОБА_3 в полоні відсутня, відтак з моменту зникнення останнього минуло більше шести місяців, його досі не знайдено, відомості про його місце перебування відсутні, отже існують обставини, які дають підстави вважати ОСОБА_3 таким, що загинув, проте заявник не може отримати свідоцтво про смерть сина, оскільки відсутня довідка про смерть. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції ( м.Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 - задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, внаслідок виконання бойового завдання. Датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 . Місцем смерті ОСОБА_3 вважати населений пункт Єлизаветівка Донецької області. Рішення мотивоване тим що, в даному випадку шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, слід обраховувати з моменту настання відповідної події, яка відбулась 24 жовтня 2024 року. Суд наголошує, що не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 Цивільного кодексу України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Не погодилось із рішенням суду першої інстанції Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, не застосовано норми матеріального права у відповідності до правових висновків Верховного Суду. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що військовослужбовець ОСОБА_3 пропав безвісти в період дії воєнного стану на території України, за обставин, які виникли в результаті збройної агресії російської федерації проти України. Посилається на те, що виходячи з положень частини другої статті 46 ЦК України, коли воєнні дії на території України не закінчилися та про скасування/припинення воєнного стану в Україні не оголошено, особа може бути оголошена померлою лише через два роки, або з урахуванням конкретних обставин і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Звертає увагу, що населений пункт Єлизаветівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області був територією активних бойових дій з 24 лютого 2022 року до 16 січня 2025 року. Отже, саме з 16 січня 2025 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на відповідній території. З 17 січня 2025 року даний населений пункт належить до територій, які тимчасово окуповані російською федерацією території України. Зазначає, що під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанціїта ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви. Вирішити питання судових витрат. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення на підставі належних доказів, що підтверджують те, що ОСОБА_3 загинув при виконанні бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , просить задовольнити апеляційну скаргу Міністерства оборони України та скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року. В судовому засіданні 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 та його представник адвокат Бордунова Н.О. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про розгляд справи повідомлялися належно. Від представника ОСОБА_2 адвоката Тимошик І.О. надійшла заява про розгляд справи без її участі (т. 2, а.с. 54). Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан та оголошено мобілізацію. Заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 09 липня 1998 року (т.1, а.с. 11). 26 серпня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_5 № 243 рядовий ОСОБА_3 призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1, а.с. 12). 10 жовтня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 307 рядового ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу та слід вважати таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків на посаді стрільця-снайпера 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 (т.1, а.с. 13). 12 жовтня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 63-РС рядовому ОСОБА_3 присвоєно звання солдат (т.1, а.с. 14). 19 жовтня 2024 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 317 солдат ОСОБА_3 прибув в район виконання бойових (спеціальних) дій щодо здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, визначеного відповідно до бойового розпорядження командира 79 одшбр № 3591 від 28 вересня 2024 року (т.1, а.с. 15). Згідно з витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , 24 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання, а саме під час оборони ПВ «Липень» втрати: безвісти 1 (солдат ОСОБА_3 ), реєстраційний номер №68-83дск/1 від 01 червня 2024 року, арк 434 (т.1, а.с. 16). Рапортом оперативного чергового ОКП військової частини НОМЕР_1 надано доповідь про те, що 24 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання відповідно до БР командира 79 одшбр №3591 від 28 вересня 2024 року, перебуваючи у повному спорядженні та зі штатним озброєнням, в районі НП Єлизаветівка поблизу ПВ "Липень" отримав поранення несумісні з життям стрілець 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , про що стало відомо з доповіді командира 2 штурмової роти ВЧ НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_4 . Також в рапорті зазначено про неможливість евакуювати тіло військовослужбовця через щільні штурмові дії та артилерійські обстріли (т.1, а.с. 17). 31 жовтня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №774 для з`ясування причин і умов зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 призначено проведення службового розслідування (т.1, а.с. 18-19). Відповідно до акту службового розслідування від 12 листопада 2024 року встановлено, що солдат ОСОБА_3 прибув в район виконання бойових (спеціальних) дій щодо здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, визначеного відповідно до бойового розпорядження № 3591 від 28 вересня 2024 рок та залучений до виконання таких дій з 19 жовтня 2024 року. За результатами проведеного акту службового розслідування щодо з`ясування причин і умов зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 вважається завершеним, а факт зникнення за особливих обставин встановленим (т.1, а.с. 25-37). В поясненнях старшого стрільця-оператора 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_5 зазначено , що у хаотичних бойових умовах солдат ОСОБА_3 , імовірно, охоплений панікою, покинув укриття та побіг у протилежному напрямку вздовж лісосмуги. Незабаром почулись його крики, після чого голос обірвався. Як стало відомо пізніше, він отримав смертельне поранення. Попри складну обстановку, евакуація поранених тривала. Однак через щільний ворожий вогонь забрати тіло солдата ОСОБА_6 не вдалося. Противник продовжував атакувати, змушуючи підрозділ відступити(т.1, а.с. 20-21). Аналогічні пояснення надано молодшим сержантом ОСОБА_7 (т.1, 23-24). 27 жовтня 2024 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 325 солдат ОСОБА_3 вважається таким, що припинив участь у здійсненні заходів із забезпечення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області у зв`язку зі зникненням безвісти (т.1, а.с. 38). Медичною характеристикою виданою на солдата ОСОБА_3 та підписаної командиром військової частини НОМЕР_1 та начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 від 07 листопада 2024 року встановлено діагноз: Практично здоровий (т.1, а.с 39). 14 листопада 2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 910 службове розслідування щодо з`ясування причин і умов зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 вважати завершеним, а факт зникнення безвісти за особливих обставин встановленим (т.1, а.с. 40-42). 28 жовтня 2024 року заінтересована особа ОСОБА_2 отримала сповіщення сім`ї про те, що солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти 24 жовтня.2024 року під час виконання службових обов`язків поблизу н.п. Єлизаветівка Мар`їнської громади Покровського району Донецької області (т.1, а.с. 43). 30 жовтня 2024 року Солом`янським УП НПУ у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 115 КК України провадження № 12024100090003057 (т.1, а.с. 44). 04 грудня 2024 року отримано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України № 20241204-332, згідно якого вбачається, що станом на 09:16 04 грудня 2024 року відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесено до вказаного реєстру, з 03 грудня 2024 року він набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (т.1, а.с. 45-46). Разом із листом Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» отримано виписку з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора в якій значиться, що станом на 21 квітня 2025 відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні (т.1, а.с. 47-49). 29 квітня 2024 року Об`єднаним центром з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України зазначено, що відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора не отримувались (т.1, а.с. 50). 03 травня 2025 отримано відповідь від Солом`янського УП НПУ у м. Києві про те, що в провадженні СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві та СУ ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100090003057 від 30.10.2024 за фактом зникнення безвісті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. На теперішній час місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено, інформація про його загибель або полон відсутня (т.1, а.с. 51). З довідки командира військової частини НОМЕР_1 № 643 від 09 березня 2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України вбачається, що ОСОБА_3 дійсно в період з 19 жовтня 2024 року по 23 жовтня 2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Єлизаветівка, Донецької області (т.1, а.с. 52-53). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України). Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством. За приписами ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. У ст. 1 Закону України "Про оборону України" наведені наступні визначення: - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; - бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); - воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; - район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376). У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Відповідно до Наказу № 376 Мар`їнська міська територіальної громади Покровського району Донецької області, в тому числі населений пункт Єлизаветівка, з 24 лютого 2022 року до 16 січня 2025 року була територією бойових дій, а з 17 січня 2025 року - перебуває в тимчасовій окупації. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2019 рокуу справі № 490/342/17вказав на те, що тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року « 376). У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв`язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п. п. 81, 85). Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, в яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п. п. 94, 100 постанови)». Якщо територія ймовірної загибелі військовослужбовця була спочатку зоною активних бойових дій, а потім окупована, строк для оголошення особи померлою відраховується від дня закінчення активних бойових дій. Така правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 та від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25. При вирішенні такої категорії справ у розпорядженні суду мають бути належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або наявність суперечностей у доказах, поданих заявником та/або заінтересованими особами на підтвердження відповідних обставин, унеможливлює оголошення особи померлою. Відтак предметом доказування у справі є безпосередньо обставини, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про загибель особи, яку заявник просить оголосити померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22,від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24, від24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24). У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату (теріторіального центру комплектування та соціальної підтримки) або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (див. постанову Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23)). Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що застосування судом, зокрема, шестимісячного строку, який обчислюється з моменту зникнення фізичної особи безвісти, можливе виключно за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, тобто за умови доведеності предмета доказування у справі про оголошення особи померлою. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24 (провадження № 61-6220св25)). У постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 753/2274/25 Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим з тих підстав, що таку заяву подано до суду передчасно. З наведених норм чинного законодавства та судової практики слідує, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій. З наведених обставин справи вбачається, що заявник звернувся до суду із заявою про оголошення свого сина померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 та вказував, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану, що пов`язано із виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини в населеному пункті Єлизаветівка Донецької області. Під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. В акті службового розслідування від 12 листопада 2024 року вказано, що стрілець-снайпер 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 вважати таким, що зник безвісті, з 24 жовтня 2024 року, за особливих обставин (під час збройного конфлікту) в районі населеного пункту Єлизаветівка Донецької області і під час захисту Батьківщини. Також слід звернути увагу на те, що при вирішенні такої категорії справ у розпорядженні суду мають бути належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або наявність суперечностей у доказах, поданих заявником та/або заінтересованими особами на підтвердження відповідних обставин, унеможливлює оголошення особи померлою. У справі, що переглядається з пояснень очевидців викладених письмово в ході службового розслідування вбачається, що солдат ОСОБА_3 покинув укриття та побіг у протилежному напрямку вздовж лісосмуги, незабаром почулись його крики, після чого голос обірвався, як стало відомо пізніше, він отримав смертельне поранення. Тобто в з вказаних пояснень не вбачається, за яких обставин стало відомо про поранення і його характер як смертельний, очевидці обставин смерті вказаної особи фактично відсутні. У зв`язку з цим неможливо стверджувати про наявність істотних підстав для припущення загибелі ОСОБА_3 при зазначених обставинах та внаслідок воєнних дій. Крім того слід звернути увагу на невизначеність населеного пункту місця ймовірної загибелі ОСОБА_3 . В переважній більшості документів і судом першої інстанції вказано населений пункт Єлизаветівка Донецької області. Проте такий населений пункт в Донецькій області не один, зокрема їх два у Покровському районі та один у Краматорському районі, що не заперечувала сторона заявника в судовому засіданні апеляційного суду. У повідомленні про безвісті відсутнього вказано про населений пункт Єлизаветівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, населений пункт Єлизаветівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області був зоною бойових дій з 24 лютого 2022 року до 16 січня 2025 року, а з 17 січня 2025 року належить до територій, які тимчасово окуповані РФ території України. Тобто саме з 16 січня 2025 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на відповідній території. Водночас заяву про оголошення померлим ОСОБА_3 подано 05 травня 2025 року, тобто передчасно, оскільки на момент звернення до суду не сплинув шестимісячний строк, який є обов`язковою умовою для оголошення особи померлою, так як у відповідній нормі закону вказано, що суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців. Велика Палата Верховного суду вказала на те, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. А отже помилковими посилання заявника та суду першої інстанції на сплив шестимісячного строку з моменту ймовірної загибелі фізичної особи. Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про оголошення ОСОБА_3 померлим. Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви. На стадії апеляційного перегляду справи стороною заявника були надані дані про те, що 09 вересня 2025 року було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 Серії НОМЕР_6 , де датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також інші документи видані на його підставі (т. 2 а. с. 35-39). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне допустити поворот виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою - залишити без задоволення. Допустити поворот виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року у справі № 760/12297/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: О.В. Желепа Н.В. Поліщук