Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/865/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1200/26 Справа № 206/865/26 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу захисника Францева Ю.І. на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 04 березня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 04 березня 2026 року ОСОБА_2 визнано винним за ч.4 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. Районним судом встановлено, що 25.01.2026 року о 22 год. 28 хв. м. Дніпро, вул. Кадрова, буд.1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , та після зупинки працівниками поліції вживав алкогольні напої, а саме пиво Krusovice Krakivske, світле з/б 0,5 міцність 5%. Ознаки сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу правопорушення, так як відсутні докази факту керування. При цьому, працівники поліції порушили процедуру огляду. За правилами ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється без участі ОСОБА_1 та захисника, які повідомлені належним чином, клопотань про перенесення справи до початку судового засідання не отримано. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Згідно з ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Відповідно до ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.п. 6, 7, 8 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. Положеннями ч.4 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. При розгляді справи та винесенні оскарженої постанови місцевий суд не в повному обсязі дотримався вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, не в повній мірі встановив фактичні обставини справи, не перевірив наявність достатніх та допустимих доказів для підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Так, ОСОБА_1 ставиться в провину, що він керував автомобілем та після зупинки вжив алкогольні напої. Ознаки сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.10 (є) ПДР України. Спів ставивши вищевказані вимоги Закону та обставини, які ставляться в провину ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що притягнення особи до відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП, за вживання особою, яка керувала транспортним засобом після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, можливе лише після того, як водієві було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Тобто, водія було зупинено, після чого виявлено ознаки сп`яніння, запропоновано пройти огляд, далі водій вживає алкогольні напої до проведення огляду. Лише після такої послідовності та усвідомлення водія про його дії настає відповідальність за ч.4 ст. 130 КУпАП. В той же час, як видно з матеріалів справи, а саме відеозапису, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 працівники поліції не зупиняли, транспортний засіб перебував у нерухомому стані, після виявлення працівниками поліції ОСОБА_1 , автомобіль поліцейські запитали, як в нього справи, на що ОСОБА_1 відповів, що нормально та вжив алкогольний напій(пиво), після чого працівник поліції повідомив, що за це буде складений протокол за ч.4 ст. 130 КУпАП. Отже, дані обставини свідчать про відсутність всіх складових адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 130 КУпАП, які були перелічені вище апеляційним судом. Крім цього, об`єктивована сторона, яка описана працівником поліції не відповідає, на переконання апеляційного суду, кваліфікації за ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки було зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем, був зупинений, вжив пиво, були виявлені ознаки сп`яніння, від огляду водій відмовився. Тобто, в протоколі відсутня кваліфікуюча ознака, така як вживання алкогольних напоїв до проведення огляду. При цьому, протоколом ставиться в провину ОСОБА_1 порушення п. 2.10 (є) ПДР України, який передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Разом з цим, з відеозапису видно, що ОСОБА_1 не був учасником ДТП до виявлення його працівниками поліції. Тобто протокол про адміністративне правопорушення має суперечність в суті правопорушення. За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки зазначена в ньому інформація не підтверджена належними доказами. Таким чином, за результатами апеляційного розгляду, судом встановлено, що дії ОСОБА_1 безпідставно кваліфіковані за ч.4 ст.130 КУпАП. У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. При цьому основні вимоги щодо справедливого розгляду справи, визначені в ст. 6 Конвенції, відносяться до всіх видів злочинів, від легких до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації. Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням цього Кодексу, серед інших, є запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення. Таким чином, підсумовуючи вище викладене апеляційний суд приходить до висновку, що провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Францева Ю.І. задовольнити. Постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 04 березня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП - скасувати. Закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький