Постанова 4820 № 686/18099/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/18099/24 Провадження № 22-ц/820/1106/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В., за участю позивача та його представника, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року, суддя Заворотна О.Л., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, встановив: В червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки. В обґрунтування позову вказала, що вона та відповідач є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за цією ж адресою, в розмірі по частині кожна. Відповідач не допускає її до будинку, перешкоджає у користуванні земельною ділянкою, заперечує проти поділу будинку та земельної ділянки, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з відповідним позовом. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.02.2026 позов задоволено. Поділено в натурі житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , шляхом виділення ОСОБА_1 в натурі 1/2 частки у домоволодінні, що складається з приміщень: у будинку «А-1»: №2 житлова кімната 13,1 кв.м., №3 житлова кімната 11,9 кв.м., загальною площею 25,0 кв.м. та житловою площею 25 кв.м., з господарських будівель: черепичний хлів «В» та цегляний погріб «Г». ОСОБА_2 виділено в натурі 1/2 частки у домоволодінні, що складається з приміщень: у будинку «А-1» №1 коридор 5,1 кв.м., №4 кухня (з переобладнанням під житлову кімнату) 10,6 кв.м., №5 комора (кладовка) 5,8 кв.м., загальною площею 21,5 кв.м. та житловою площею 10,6 кв.м.; з господарських будівель : цегляний хлів «Б». Поділено в натурі земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 з виділенням ОСОБА_1 1/2 частини земельної ділянки: площею 0,0117 га у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-1; площею 0,1133 га у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 22-21-20-19-18-17-24-25-26-27-28-29-30-31-32. ОСОБА_2 виділено 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1250 га, у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 2-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-7-6-5-4-3-2. Припинено за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,25 га, з кадастровим номером 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Мотивуючи судове рішення суд зазначив, що 1 варіант розподілу житлового будинку, який визначений у висновку експерта №1207/024 від 07.10.2025 з окремими входами, виходами, з незначним відхиленням (менше 10%) від ідеальних часток, з виділенням у власність ОСОБА_2 , яка фактично проживає у спірному будинку, його частини, яка позначена у додатку №2 до висновку експерта зеленим кольором, найкраще відповідатиме інтересам сторін. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду змінити, виділивши у її власність частину будинку, яку було виділено ОСОБА_2 , а останній, відповідно, навпаки, виділити у власність частину будинку, яку було виділено їй. Зазначила, що суд першої інстанції правильно обрав варіант розподілу будинку, визначений в експертному висновку за №1. Однак ОСОБА_2 до належної ОСОБА_1 частини житлового будинку не надає доступу, мотивуючи тим, що в тій частині, яка виділена в особисту приватну власність ОСОБА_1 , нею було проведено ремонт. Якби відповідну частину було виділено відповідачу, а їй виділено частину з входом у будинок, то вона пропускала б ОСОБА_2 до кімнат, в яких та зробила ремонт. Натомість зараз спір у справі не вирішено остаточно, для його остаточного вирішення необхідно змінити розподіл будинку, виділивши ОСОБА_1 те, що було виділено у власність ОСОБА_2 , і, відповідно, навпаки. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що конфлікти породжує позивач, фактично поділити спірний житловий будинок неможливо, окрім як при повній перебудові ще й з втручанням в несучі стіни. Відповідач не має фінансової можливості здійснювати реконструкцію будинку, в той же час експертом варіант поділу із незначними переобладнанням будинку із врахуванням спільного використання земельної ділянки, чи то використання сервітуту не запропоновано. В судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги. Відповідач та її представник в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом були повідомлені належним чином. Заслухавши пояснення позивача та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності (по частини кожній) належить житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за цією ж адресою. У висновку експерта №1207/024 від 07.10.2025 визначено два можливих варіанти поділу будинковолодіння, виходячи з розрахунку по 1/2 та 1/2 ідеальних частинах кожному зі співвласників, з визначенням розміру грошової компенсації в разі зменшення частки. Відповідно до 1 варіанту розподілу домоволодіння вартість часток складає: загальна вартість частки домоволодіння, яка припадає першому співвласнику після поділу становить 332671 грн., що складає 49,83% (-0,34% відхилення вартості та +1,75 кв.м. відхилення від площі житлового будинку, які припадають в домоволодінні на частку співвласника); загальна вартість частки, яка припадає другому співвласнику після поділу становить 334961 грн., що складає 50,17% (+0,34% відхилення від вартості та -1,75 кв.м. відхилення від площі житлового будинку, які припадають в домоволодінні на частку співвласника). Згідно з 1-м варіантом розподілу житлового будинку з окремими входами, виходами, з незначним відхиленням (менше 10%) від ідеальних часток та у відповідності до вимог державних будівельних норм (додаток №2 до висновку): Першому співвласнику (1/2 частки) пропонується виділити наступні приміщення у будинку «А-1» (позначені блакитним кольором): №2 житлова кімната 13,1 кв.м., №3 житлова кімната 11,9 кв.м. (згідно з техпаспортом 12,3 кв.м.), загальною площею 25,0 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту 25,4 кв.м.) та житловою площею 25,0 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту 25,4 кв.м.) з господарських будівель - черепичний хлів «В» та цегляний погріб «Г». Другому співвласнику (1/2 частки) пропонується виділити наступні приміщення у будинку «А-1» (позначені зеленим кольором): №1 коридор 5,1 кв.м., №4 кухня (з переобладнанням під житлову кімнату) 10,6 кв.м. (згідно з техпаспортом 11,0 кв.м.), №5 комора (кладовка) 5,8 кв.м. (згідно з техпаспортом 6,4 кв.м.), загальною площею 21,5 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту 22,5 кв.м.) та житловою площею (з урахуванням переобладнання кухні під житлову кімнату 10,6 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту 11,0 кв.м.); з господарських будівель - цегляний хлів «Б». За 1-м варіантом поділу необхідно провести будівельно-монтажні роботи: Першому співвласнику: - демонтувати віконний блок АДРЕСА_2 , влаштувати на його місці дверний проріз та встановити подвійний вхідний дверний блок; - демонтувати дверний блок (дверну коробку) № НОМЕР_1 в перегородці між приміщеннями №2 і №3 та закласти дверний проріз цеглою; - влаштувати дверний проріз №3 в перегородці між приміщеннями №2 і №3 та встановити дверний блок; - демонтувати опалювальну піч (грубу) в приміщенні №3; - влаштувати цегляну перегородку з дверним прорізом в приміщенні №3 з послідуючим встановленням дверного блоку, в результаті чого утворюються окремі приміщення прихожої та кухні, для забезпечення частини будинку першого співвласника повним комплексом необхідних приміщень; Другому співвласнику: - демонтувати дверний блок №4 в стіні між приміщенням №1 та №2 та закласти дверний проріз цеглою; - демонтувати опалювальні та кухонні печі в приміщеннях №4 та №5; - демонтувати перегородку між приміщенням №4 та №5. Відступ від ідеальних часток згідно з 1 варіантом поділу складає 247 грн. Згідно з варіантом поділу, визначеним додатком №5 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №1207/024 від 07.10.2025, що відповідає поділу житлового будинку за варіантом 1, визначено порядок поділу земельної ділянки, у відповідності до якого: Першому співвласнику слід виділити частину земельної ділянки, площею 0,0117 га, у формі неправильного багатокутника, яка обмежена поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-1, площею 0,1133 га, у формі неправильного багатокутника, яка обмежена поворотними точками 22-21-20-19-18-17-24-25-26-27-28-29-30-31-32. Другому співвласнику слід виділити частину земельної ділянки, площею 0,1250 га, у формі неправильного багатокутника, яка обмежена поворотними точками 2-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-7-6-5-4-3-2. Відповідно до акту про фактичне проживання від 11.12.2025, №190-17, складеного старостою старостинського округу з центром в с. Давидківці, ОСОБА_2 постійно проживає у будинку АДРЕСА_1 . Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України). Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Відповідно до частини другої статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2020 у справі №243/6275/16-ц (провадження №61-42813св18). Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, який перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03.04.2012 у справі №6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №205/9065/15-ц (провадження №61-21409св18), від 27.05.2020 у справі №173/1607/15 (провадження №61-26178св18) від 11.10.2021 у справі №607/14338/19-ц (провадження №61-19073св20). Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06.11.2023, погоджуючись з висновком судів попередніх інстанцій у справі №707/2516/18, зауважила, що під час поділу будинку, який знаходиться у спільній частковій власності, на окремі частки, розглядаючи варіанти такого поділу на підставі наданих висновків відповідної технічної експертизи, суд має сукупно враховувати, керуючись принципом розумності, певний перелік ключових критеріїв: 1) відповідність такого поділу найкращим інтересам сторін спору; 2) наближеність кінцевого результату такого поділу до ідеальних часток кожного із співвласників будинку; 3) забезпечення можливості експлуатації частин будинку після його поділу як окремих об`єктів нерухомості; 4) мінімальний обсяг переобладнань будинку, затрат матеріального характеру та фізичних зусиль, які необхідні для реалізації відповідного поділу (постанова Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №454/2215/14). У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові №6-12цс13 від 03.04.2013). При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.04.2025 у cправі №357/3145/20). У постанові Верховного Суду України від 19.02.2014 у справі №6-4цс14 зроблено висновок, що при вирішенні справи слід враховувати і загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Як вбачається з матеріалів справи, сторонам в рівних частках належать на праві спільної часткової власності житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, площею 0,25 га, з кадастровим номером 6825082401:01:001:0544. В суді першої інстанції, а також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечувала можливості поділу будинку за 1 варіантом поділу, який є додатком №2 до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи від 07.10.2025, №1207/024, підтримувала необхідність його поділу, однак наполягала на іншому варіанті поділу будинку, за яким приміщення, що пропонується виділити у власність позивачу (зафарбоване в додатку №2 до висновку експерта зеленим кольором) обладнане входом. З урахуванням встановлених судом обставин справи, оскільки сторони в суді визнали ту обставину, що 1 варіант поділу житлового будинку та відповідний варіант поділу земельної ділянки є найкращим, колегія суддів виснує про правильність висновку суду щодо поділу спірного будинку за вказаним варіантом експертного висновку, який є найменш відхиленим від розміру часток співвласників та передбачає найменшу грошову компенсацію за відхилення від рівності часток. Незгода ОСОБА_1 з рішенням суду зводиться до того, що ОСОБА_2 , яка проживає у спірному будинку, зробила у виділеній ОСОБА_1 частині будинку ремонт та не допускає її туди, що призведе до нових судових спорів між ними. Колегія суддів такі доводи позивача відхиляє, оскільки обраний судом варіант поділу враховує те, що ОСОБА_2 фактично проживає у спірному будинку, у зв`язку з чим їй належало виділити у власність частину будинку з уже існуючим входом. Посилання позивача на ту обставину, що відповідач не допускає її до виділеної частки будинку законності та обґрунтованості рішення суду не спростовує. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05 травня 2026 року. Судді: Р.С. Гринчук І.В. П`єнта О.І. Талалай