Постанова 4806 № 308/6883/25

Справа № 308/6883/25 П О С Т А Н О В А Іменем України 23 квітня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді Джуги С.Д., суддів Мацунича М.В., Собослоя Г.Г, з участю секретаря судового засідання: Мочан М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2025 року у складі судді Логойди І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державний нотаріус Державної нотаріальної контори Митровка Валентина Миколаївна, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - в с т а н о в и в : У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державний нотаріус Державної нотаріальної контори Митровка В.М., ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у якій просила визначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. ОСОБА_1 вказує, що вона звертала до суду з даним позовом у лютому 2025 року. Проте, ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 березня 2025 року (справа № 308/2662/25) позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з мотивацією, що до заяви про усунення недоліків позовної заяви, додано витяг з Державного реєстру актів про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 , а не ОСОБА_3 , як вказано у позовній заяві. Позивач зазначає, що дійсно із покійним братом у документах по-різному зазначено по-батькові: у неї записано ОСОБА_5 , а у нього ОСОБА_6 , але це питання є предметом для розгляду в іншій справі й правового значення для вирішення питання відкриття провадження у даній справі не має. Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06 квітня 2023 року. Факт того, що померлий ОСОБА_3 був рідним братом, підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , Свідоцтвами про укладення шлюбу НОМЕР_3 і НОМЕР_4 щодо зміни прізвища, та Витягом з реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_4 . Після смерті брата ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу частка у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на засадах приватної власності у розмірі 4/6 частки після смерті матері ОСОБА_7 , при цьому, із сестрою ОСОБА_2 належить по 1/6 частці зазначеного спадкового будинку, що підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав № 371288196. ОСОБА_7 та її сестра ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями померлого брата (друга черга), інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає, тому після 40 днів з дня його смерті у травні 2023 року своєчасно у межах 6-ти місячного строку встановленого законом, звернулися до Державного нотаріуса першої Ужгородської Державної нотаріальної контори Митровка Валентини Миколаївни для подання заяви про прийняття спадщини. Під час цього звернення з`ясувалося, що належним чином ще не оформлена спадщина за померлою матір`ю ОСОБА_7 , що робить неможливим оформлення прав на спадщину за братом, тому необхідно донести Довідку про зареєстрованих із братом осіб, а інші необхідні запити Третя особа зробить самостійно. Позивач була впевнена, що вона своєчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і остання займається її належним оформленням. Протягом 2023 року ще неодноразово відвідувала третю особу, надавала на її вимогу додаткові документи, але про те, що спадщина за братом ще не прийнята й спадкова справа не відкрита, вона не попереджала. При цьому, жодного документу про те, що своєчасно заявила про прийняття спадщини за братом, нотаріус не надала, мотивуючи це тим, що вона не внесла відповідні дані до Спадкового реєстру, оскільки в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу. Нічого із вищевикладеного третя особа не зробила. Вважаючи, що спадкові справи оформлені належним чином, позивач черговий раз звернулася до нотаріуса у березні 2024 року і отримала документи про право власності на спадкове майно за мамою на 1/6 частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і тоді же з`ясувалося, що за спільними із сестрою заявами про прийняття спадщини за братом спадкову справу із невідомих причин не відкрито й не зареєстровано, а вони з сестрою пропустили строк прийняття спадщини. Про порушення спадкових прав дізналася від третьої особи через рік після смерті брата, яка і порадила скористатися послугами адвоката для вирішення питання прийняття спадщини у судовому порядку. Таким чином, 08 квітня 2024 року позивач уклала договір із адвокатом Андращуком П.А. про надання послуг. Адвокат взяв на себе зобов`язання з`ясувати, чи було відкрито у травні 2023 року при зверненні спадкову справу на спадщину за померлим братом, чи не відкрито, і якщо не відкрито, то чому, зробити відповідні запити та у разі необхідності звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. У телефонному режимі та при особистих зустрічах адвокат імітував бурну діяльність, запевняв, що він робить все необхідне, жодних строків не пропущено, але треба почекати, то свята, то період відпустом, то кібератаки на відповідні реєстри, а з листопада 2024 року взагалі припинив виходити на зв`язок і намагання знайти його закінчилися нічим. Тому була змушена сама взятися за з`ясування дійсних обставин справи і захист своїх інтересів, для чого у грудні 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Апшай Світлани Володимирівни. На запити отримала від нотаріуса Апшай С.В. 03 лютого 2025 року Витяг із Спадкового реєстру про відсутність спадкової справи за ОСОБА_3 та рекомендацією звернутися до суду. Надання зазначених відомостей затяглося через здійснені кібератаки на державні реєстри у січні 2025 року, доступ до яких відновився тільки у лютому 2025 року, тому можливість звернутися до суду з`явилася тільки у травні. Позивач вказує, що оформлення документів на право на спадщину за мамою і виділення часток у спадковому майні свідчить про те, що це робилося для подальшого оформлення спадщини за братом, і те, що третій особі було відомо про його смерть та відомо про спадкоємців другої черги, які і фактично цю спадщину прийняли. Саме звернення позивача та її сестри до третьої особи у травні 2023 року із заявою про прийняття спадщини за померлим братом спонукало її робити вищезазначені дії (запити, витребування додаткових документів від спадкоємців тощо). Пояснити, чому не було відкрито спадкову справу третя особа не змогла, встановити причини цього у даний час є неможливим. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. Стягнуто з Ужгородської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору. В апеляційній скарзі Ужгородська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявленого позову, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять належних доказів, щодо звернення позивача у травні 2023 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та відповідної відмови нотаріуса через пропуск своєчасного звернення. Зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1272 ЦК України. Вказує, що наявне в матеріалах справи повідомлення №18/01-16 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Апшай С.В. підтверджує те, що лише 03.02.2025 ОСОБА_1 , усно звернулась до нотаріуса стосовно заведення спадкової справи за померлим ОСОБА_8 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки таке є законне та обґрунтоване, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги жодними належними та допустимими доказами вищезазначених висновків суду першої інстанції не спростовують. Представник апелянта, третя особа державний нотаріус Митровка В.М. в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності. Позивач ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності. З такими висновками суду погоджується колегія суддів, виходячи з наступного. Судом установлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2025 у справі №308/2662/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа: державний нотаріус Першої ужгородської державної нотаріальної контори Митровка Валентина Миколаївна, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- залишено без руху. До матеріалів справи додано заяву на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.03.2025, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00049756981 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки ОСОБА_9 , ОСОБА_7 . Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2025 у справі №308/2662/25 позовну заяву повернуто позивачу. 19.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась із даним позовом. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_10 , свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_10 (змінила прізвище після одруження на ОСОБА_11 ), батьками позивача ОСОБА_1 є: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 . Згідно із запитом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори від 25.05.2023 №248/02-14/123/2015 до КП «Архітектурно-планувальне бюро» у зв`язку із знаходженням у провадженні Першої ужгородської державної нотаріальної контори спадкової справи №123/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 просить надати довідку-характеристику на будинок АДРЕСА_2 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , інформація необхідна для отримання спадщини. Згідно з витягом з Державного реєстру речових за індексним номером витягу 371288196 закінчений будівництвом об`єкт в АДРЕСА_1 на праві спільної 1/6 часткової власності належить ОСОБА_2 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованого 27.02.2025 року, батьками ОСОБА_4 є: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 . Позивач ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер. Згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 16.05.2023 №2037/13-21 видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про те, що відповідно до реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 були зареєстровані такі особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно з копією договору про надання правової допомоги №41 від 08.04.2024, укладеного між ОСОБА_1 та приватним адвокатом Андращук Павлом Адальбертовичем, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання по здійсненню юридичного обслуговування клієнта з приводу надання допомоги, що включає також судовий захист її інтересів, а також полягає в кваліфікованій допомозі щодо оформлення чи сприяння в дооформленні спадщини на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №79929180 інформація стосовно ОСОБА_8 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 - відсутня. Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Апшай С.В. від 03.02.2025 №18/01-16 ОСОБА_1 повідомлено, що на усне звернення стосовно заведення спадкової справи за померлим ОСОБА_8 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено, що згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Враховуючи положення ст. 1268 Цивільного кодексу України, вважається таким, що прийняв спадщину спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо він не заявив про відмову від неї. Оскільки не надано документів, які підтверджують факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то на підставі ст. 1272 Цивільного кодексу України, вважається такою, що не прийняла спадщину за померлим ОСОБА_3 . При цьому, згідно ст. 1272 Цивільного кодексу України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, а також за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. На підставі вищевикладеного рекомендує звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). За правилами ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Частинами 1,2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Згідно з ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України. Частиною 1 ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил ч.3 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Закон гарантує спадкоємцю право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, і такий позов підлягає задоволенню, якщо позивач надасть докази наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Такі висновки вказані Верховним Судом у постановах від 29 травня 2025 року в справі № 707/2544/23, від 07 жовтня 2020 року в справі № 234/17511/19 Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2024 року в справі № 154/3452/23). Таким чином, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є спадкоємцем другої черги, інші спадкоємці відсутні, позивач подала докази, що не проживала разом з спадкодавцем, від прийняття спадщини не відмовилась, здійснювала активні дії щодо здійснення своїх спадкових прав за померлим братом Однак, як встановлено матеріалами справи, внаслідок необізнаності позивача щодо самої процедури здійснення її права на прийняття спадщини та некоректного здійснення обов`язків повноважною особою, яка повинна вчиняти їх відповідно до закону і сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, спадкова справа за померлим братом заведена не була. Суд першої інстанції обґрунтовано у даному конкретному випадку визнав наведені позивачем обставини істотними, та поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини. Колегія суддів погоджується з висновком суду, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, визначеним ст.3 ЦК України: неприпустимість позбавлення права власності, окрім випадків, встановлених Конституцією України та законом; законності, добросовісності, розумності та справедливості, оскільки в інакшому випадку позивач буде позбавлена права на спадкове майно за померлим братом, що не відповідатиме дотриманню розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Доводи апеляційної скарги встановлених судом першої інстанції обставин не спростовують, не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування чи зміни рішення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради залишити без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 30 квітня 2026 року. Головуючий: Судді: