Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/722/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/722/25 пров. № А/857/2351/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Довгої О.І. Запотічного І.І. секретаря судового засідання Лутчин А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Кисильова О.Й.), ухвалене у відкритому судовому засіданні у м. Львів 21 листопада 2025 року о 11 год.57 хв. повний текст складено 01 грудня 2025 року у справі №380/722/25 за адмінстративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : 15 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі Управління), просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2024 року №48619/13-01-07-11, яким встановлено факт заниження суми грошового зобов`язання з податку на прибуток 6 753 756,25 (шість мільйонів сімсот п`ятдесят три тисячі сімсот п`ятдесят шість грн. 25 коп., з яких за податковими зобов`язаннями - 5 403 005,00 грн.; за штрафними санкціями - 1 350 751,25 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2024 року №48600/13-01-07-11, яким встановлено факт заниження суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість 6 278 915,00 (шість мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 00 коп., з яких за податковими зобов`язаннями - 5 023 132,00 грн.; за штрафними санкціями - 1 255 783,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2024 року №48719/13-01-07-11, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб у розмірі 611 843 (шістсот одинадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 95 коп., з яких 449 059,79 грн. за податковими зобов`язаннями; 112 264,94 грн. за штрафними санкціями. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.11.2024 №48619/13-01-07-11 щодо заниження ТОВ «Агро-Галич-ІФ» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 6 753 756,25 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2024 №48600/13-01-07-11 щодо заниження ТОВ «Агро-Галич-ІФ» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 6 278 915,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Акти списання від 13.11.2023 та від 24.11 2023 свідчать про списання позивачем запасних частин на ремонт трактора NEW HOLLAND Т6050. Суд першої інстанції вказав, що окрім наведеного на сторінці 13 Акта перевірки № 43257 прикладу списання запасних частин на ремонт сівалки вакуумної точного висіву SP 8R 800 2021 р.в. на загальну суму 153 901,89 грн, вказаний Акт не містить опису жодних інших обставин щодо списання запасних частин на інші транспортні засоби упродовж періоду 2022-2023 років, у той час, як відповідач під час перевірки встановив, що списання запасних частин здійснювалося і на інші транспортні засоби, які, як зазначено та сторінці 14 Акта перевірки № 43257, знаходяться у власності чи користуванні Підприємства. Суд першої інстанції зазначив, що акт документальної перевірки повинен містити всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового законодавства, які повинні бути викладені чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів. Суд першої інстанції вказав, що Акт перевірки №43257 не містить опису порушень, які відображені у висновку цього Акта, із урахуванням усіх періодів і сум встановлених занижень. Суд першої інстанції зауважив, що висновок про завищення витрат за господарськими операціями із придбання запасних частин і подальшого використання їх у господарській діяльності податковий орган зробив лише описавши на сторінці 13 Акта перевірки № 43257 приклад списання на 2 шт. лобового скла; 3 шт. радіатора двигуна; 24 гальмівних дисків; 22 шт. фільтрів масла на ремонт сівалки на загальну суму 153 901,89 грн., разом із тим, згідно із Актами списання товарів від 13.11.2023 №113 та від 24.11.2023 № 135 позивачем списані запасні частини на суму 101 426,12 грн на ремонт тракторів NEW HOLLAND Т6050, яких на балансі Підприємства є два - 2009 та 2010 років випуску. Що стосується завищення витрат на придбання пального, яке списане позивачем у період за період 2022-2023 років та 1 квартал 2024 року то суд першої інстанції зауважив, що такий висновок зроблений податковим органом виключно на підставі аналізу господарської діяльності Підприємства за грудень 2023 року, однак описуючи порушення, допущене позивачем у грудні 2023 року, відповідач приходить до висновку про безпідставність віднесення до витрат придбання пального за період 2022-2023 років та 1 квартал 2024 року, жодним чином не аргументуючи свої висновки. Суд першої інстанції звернув увагу, що податковий орган залишив поза увагою обставини господарської діяльності позивача: ТОВ «Агро-Галич-ІФ» є сільгоспвиробником, має у користуванні більше одної тисячі гектарів землі, у 2023 році проведені роботи з корчування дерев, зачистки території, дискування грунту, культивації ґрунту та інші у різних населених пунктах Галицької, Маріямпільської, Калуської територіальних громадах Івано-Франківської області, тобто позивач проводив роботи, які, з урахуванням виду діяльності підприємства, здійснюються поза межами посівних робіт та збирання врожаю, тобто у холодну пору року. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач порушив загальні засади проведення документальної перевірки та її оформлення, що мало наслідком допущення порушень норм Порядку №

727. Суд першої інстанції виснував, що ППР від 11.11.2024 № 48619/13-01-07-11 № 48600/13-01-07-11 прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак є такими, що підлягають скасуванню. Разом з цим, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позову в частині скасування ППР від 11.11.2024 № 48719/13-01-07-11, яким збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб у розмірі 611 843,95 грн, з яких 449 059,79 грн за податковими зобов`язаннями та за штрафними санкціями 112 264,94 грн, оскільки ні у позовній заяві та додаткових поясненнях, ні при розгляді справи у судовому засіданні позивач не надав суду жодних обґрунтувань протиправності вказаного ППР. Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 в частині задоволення позовних вимог та відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що завірені копії документів, як це передбачено п.85.4 ст.85 ПК України щодо транспортування товарів, сертифікатів якості від ПП» Капітель-Львів», актів списання до перевірки не представлено, про що складено Акт про ненадання документів від 24.09.2024 №1265/13-01-07-11/41838260. Скаржник вказує, що під час проведення перевірки встановлено, що на підприємстві відсутні документи, на підставі яких можливо ідентифікувати об`єкти основних засобів (власних чи орендованих транспортних засобів, тощо), на які проведено списання запасних частин без розшифровки їхніх технічних характеристик (коду запасних частин, каталожний номер) за 4 квартал 2023 року всього на суму без ПДВ 3 105 779 грн. Скаржник зазначає також, що із списаних запасних частин неможливо з`ясувати їх походження, сертифікати відповідності відсутні, призначення їх до різних модифікацій транспортних засобів. Скаржник також зауважив, що ТзОВ «Агро-Галич-ІФ» списана велика кількість запчастин до техніки, які не могли бути використані у господарській діяльності підприємства, у зв`язку з відсутністю на балансі підприємства чи в оренді даного виду та модифікацій транспортних засобів. Скаржник вказує, що на підприємстві відсутній окремий облік вищенаведених замінених запасних частин та інших матеріалів, документи, що підтверджують їх утилізацію чи можливе їхнє оприбуткування в якості брухту для подальшого продажу чи здачі спеціалізованим підприємствам (в залежності чи містять запасні частини та інші матеріали чорні або кольорові, метали чи їх сплави, чи можливо віднесені до небезпечних відходів). Скаржник зауважує, що висновки контролюючого органу базуються на тому, що позивачем не надано під час проведення перевірки документи, які підтверджують використання списаних запасних частин у господарській діяльності та відповідно можуть формувати витрати підприємства. Скаржник також зазначає, що обґрунтування причин списання пального, підтвердження документів на його використання у господарській діяльності, підприємством до перевірки не надано, про що складено акт про ненадання документів від 24.09.2024 №1265/13-01-07-11/41838260. Скаржник зауважує, що попри відміну офіційно затверджених первинних документів на списання пального, платники податків зобов`язані вести облік такого списання. Скаржник також звертає увагу, що основним критерієм правильності списання паливо-мастильних матеріалів є можливість, на підставі наявних документів, зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та безпосередньо пов`язані з провадженням господарської діяльності. Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з порушенням норм процесуального законодавства та, суперечить фактичним обставинам справи, оскільки суд неправильно оцінив докази, надані позивачем для підтвердження реальності списання запасних частин та паливо-мастильних матеріалів. В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, просив таку задовольнити, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення суду першої інстанції в силі як законне та обгрунтоване. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» як юридична особа зареєстроване 28.12.2017 за № 11061020000001479. Код ЄДРПОУ 41838260. Місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172, основний вид діяльності за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. Інші види: 10.11. Виробництво м`яса; 10.31 Перероблення та консервування картоплі; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості та інші. На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 04.09.2024 №4705-ПП та направлень від 17.09.2024 № 10129, 10130, № 10131, № 10132, № 10133 головними державними інспекторами Головного управління ДПС у Львівській області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Агро-Галич-ІФ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.12.2017 до 31.03.2024, за результатами якої складений Акт перевірки від 14.10.2024 № 43257/13-01-07-11/41838260 (далі - Акт перевірки № 43257). Перевіркою встановлені порушення, зокрема: - п. 44.1 ст. 44. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Агро-Галич-ІФ» податку на прибуток на загальну суму 5 403 005 грн, у тому числі за 1 квартал 2022 року на суму 108 693 грн, 2 квартал 2022 року на суму 196 460 грн, 3 квартал 2022 року на суму 425 054 грн, 4 квартал 2022 року на суму 536 908 грн, 1 квартал 2023 року на суму 79 300 грн, 2 квартал 2023 року на суму 38 260 грн, 3 квартал 2023 року на суму 9544 грн, 4 квартал 2023 року на суму 2531 576 грн, 1 квартал 2024 року на суму 1 477 212 грн; - п. 198.5 «г» ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Агро-Галич-ІФ» податку на додану вартість на загальну суму 5 023 132 грн, у тому числі за: квітень 2022 року 19 117 грн, травень 2022 року 28 962 грн, червень 2022 року 23 155 грн, липень 2022 року 144 840 грн, серпень 2022 року 73 229 грн, вересень 2022 року 29 552 грн, жовтень 2022 року 85 933 грн, листопад 2022 року 47 479 грн, грудень 2022 року 77 236 грн, січень 2023 року 4 932 грн, лютий 2023 року 11 808 грн, квітень 2023 року 12 021 грн, липень 2023 року 15 219 грн, серпень 2023 року - 9 650 грн, вересень 2023 року 10 283 грн, листопад 2023 року 442 753 грн, грудень 2023 року 2 370 109 грн, січень 2024 року 8 339 грн, лютий 2024 року - 444 266 грн, березень 2024 року 1 164 249 грн; - пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, ч. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, ТОВ «Агро-Галич-ІФ» не перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 449 059,79 грн за період з квітня 2022 по березень 2024 року та несвоєчасно перерахувало податок на доходи фізичних осіб у сумі 182 557,30 грн, у тому числі за 2022- 2023 роки. На підставі Акта перевірки контролюючий орган 11.11.2024 прийняв, зокрема, податкові повідомлення-рішення: № 48600/13-01-07-11, № 48619/13-01-07-11, № 48719/13-01-24-10. Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 11.11.2024 № 48600/13-01-07-11, № 48619/13-01-07-11 та № 48719/13-01-07-11, ТОВ «Агро-Галич-ІФ» звернувся з позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції враховує таке. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Щодо аргументів апеляційної скарги щодо податкових повідомлень-рішень від 11.11.2024 №48600/13-01-07-11 та №48619/13-01-07-11, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Так, в акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 2050 звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показників за період з 28.12.2017 по 31.03.2024 у загальній сумі 162 544 000 грн. встановлено їх завищення всього в сумі 30 016 696 в т.ч за 1 квартал 2022 року на суму 603 849 грн., 2квартал 2022 року на суму 1 091 444 грн., 3 квартал 2022 року на суму 2 361 411 грн., 4 квартал 2022року на суму 2982821 грн., 1 квартал 2023 року на суму 440 558 грн., 2 квартал 2023року на суму 212 553 грн., 3 квартал 2023 року на суму 53 020 грн., 4 квартал 2023 року на суму 14064309 грн., 1 квартал 2024року на суму 8206731 грн. В ході проведення перевірки відповідно до представлених документів податковим органом встановлено, що підприємством списано на загальновиробничі витрати запасні частини (Бухгалтерський рахунок 207), які віднесені до загальновиробничих витрат(Бухгалтерський рахунок 91) з відображенням наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 91 Кт 207 - списано на загальновиробничі витрати запасні частини на суму 3 105 779 грн. Оформлення документів на придбання запасних частин, вартість яких списана на загальновиробничі витрати, відбувалось від ПП «Капітель-Львів» (ЄДРПОУ- 40071585). В акті перевірки вказано, що ТОВ «Агро-Галич-ІФ» віднесено до складу витрат списані запасні частини на суму 3 105 779 грн. за 4 квартал 2023 року. Документів щодо транспортування товарів, сертифікатів якості від ПП «Капітель-Львів» (ЄДРПОУ-40071585) до перевірки не представлено. В ході проведення перевірки контролюючим органом також встановлено, що на підприємстві відсутні документи, на підставі яких можливо ідентифікувати об`єкти основних засобів (власних чи орендованих транспортних засобів, тощо), на які проведено списання запасних частин без розшифровки їхніх технічних характеристик(коду запасних частин, каталожний номер) за 4 квартал 2023 року всього на суму без ПДВ 3 105 779 гривень. Як зазначено в акту перевірки, зі списаних запасних частин неможливо з`ясувати їх походження, сертифікати відповідності, призначення їх до різних модифікацій транспортних засобів (в тому числі на спецтехніку отриманою в лізинг чи сублізинг). Наприклад, встановлено одночасне списання запасних частин з однаковою назвою на різні модифікації основних засобів які мають різні роки випуску, технічні характеристики, фірми виробника, габарити, тощо. Крім того, вказано, що підприємством списана велика кількість запчастин до техніки, які не могли бути використані у господарській діяльності підприємства, у зв`язку з відсутністю на балансі підприємства чи в оренді даного виду та модифікацій транспортних засобів. Впродовж короткого періоду експлуатації (до 1 місяця) відбувається повторне списання запчастин без вказання обґрунтованих причин ремонту. Також, в акті перевірки зазначено, що на підприємстві відсутній окремий облік вищенаведених замінених запасних частин та інших матеріалів, документи що підтверджують їх утилізацію чи можливе їхнє оприбуткування в якості брухту для подальшого продажу чи здачі спеціалізованим підприємствам (в залежності чи містять запасні частини та інші матеріали чорні або кольорові метали чи їх сплави, чи можливо віднесені до небезпечних відходів). Вказано, що обґрунтування причин їх списання, підтвердження документів на придбання, ТТН, сертифікатів відповідності на запасні частини (в тому числі для з`ясування приналежності їх до різних модифікацій основних засобів), для встановлення їх використання у господарській діяльності підприємством до перевірки не надано, про що складено акт про ненадання документів від 24.09.2024 №1265/13-01-07-11/41838260. В ході проведення перевірки контролюючим органом також встановлено, що на підприємстві відсутні документи, на підставі яких можливо ідентифікувати об`єкти основних засобів (власних чи орендованих транспортних засобів, тощо) чи конкретних полів на які проведено списання пального за період 2022 рік -1 квартал 2024 року суму без ПДВ 26 910 917 грн та, відповідно, неможливо встановити зв`язок даних операцій з господарською діяльністю підприємства. В частково представлених документах (шляхових листах та лімітно-забірних картках) відсутня інформація щодо осіб, які отримували пальне та в подальшому його використовували та конкретні поля на які списувались ПММ. Крім того при аналізі деяких місяців контролюючим органом встановлено списання пального, яке неможливо використати за короткий проміжок часу наявними основними засобами, зокрема, за період грудень 2023 року (з врахуванням періоду для проведення с/г робіт та погодних умов) списано на основне виробництво та загальновиробничі витрати пального всього на суму 8 744 767 грн кількістю 201 742 літрів. Тобто за зимовий місяць - грудень 2023 року списано на одиницю техніки 12 609 літрів враховуючи задіяння в процесі кожної одиниці. Обґрунтування причин списання пального, підтвердження документів на використання у господарській діяльності підприємством до перевірки не надано, про що складено акт про ненадання документів від 24.09.2024 №1265/13-01-07-11/41838260. У зв`язку з вищенаведеним контролюючий орган зробив висновок, що ТзОВ «Агро-Галич-ІФ» допустило порушення таких норм податкового законодавства: п.44.1 ст. 44. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та п.6 П(С)БО 16 «Витрати», внаслідок чого стало заниження показника у рядку 2050 звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на загальну суму 30 016 696 в т.ч за 1 квартал 2022 року на суму 603 849 грн., 2 квартал 2022 року на суму 1 091 444 грн., 3 квартал 2022 року на суму 2 361 411 грн., 4 квартал 2022 року на суму 2 982 821 грн., 1 квартал 2023 року на суму 440 558 грн., 2 квартал 2023 року на суму 212 553 грн., 3 квартал 2023 року на суму 53 020 грн., 4 квартал 2023 року на суму 14 064 309 грн., 1 квартал 2024 року на суму 8 206 731 гривень. Згідно із пунктом 3.1.1.2 Акта перевірки № 43257 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 28.12.2017 по 31.03.2024 встановлено його заниження всього на суму 5 403 005 грн, в т.ч. за 1 квартал 2022 року на суму 108 693 грн, 2 квартал 2022 року на суму 196460 грн, 3 квартал 2022 року на суму 425054 грн, 4 квартал 2022 року на суму 536908 грн, 1 квартал 2023 року на суму 79300 грн, 2 квартал 2023року на суму 38260 грн, З квартал 2023 року на суму 9544 грн, 4 квартал 2023 року на суму 2 531 576 грн, 1 квартал 2024 року на суму 1 477 212 грн (внаслідок порушень описаних у п.п. 3.1.1.1 даного акту). Відповідно до п. 3.1.2 Акта перевірки № 43257 «Податок на додану вартість» перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 28.12.2017 по 31.03.2024 встановлено їх заниження на загальну суму 5 047 623 грн, у тому числі за: січень 2022 року - 2 495 грн, лютий 2022 року - 56 587 грн, березень 2022 року - 21 591 грн, квітень 2022 року - 24 284 грн, травень 2022 року - 28 962 грн, червень 2022 року - 23 155 грн, липень 2022 року - 60 118 грн, серпень 2022 року - 73 809 грн, вересень 2022 року - 31 372 грн, жовтень 2022 року - 84 546 грн, листопад 2022 року - 50 204 грн, грудень 2022 року - 74 047 грн, січень 2023 року 4932 грн, лютий 2023 року 11808 грн, березень 2023 року 14099 грн, квітень 2023 року 9503 грн, травень 2023 року 2187 грн, червень 2023 року 9112 грн, липень 2023 року 267 грн, серпень 2023 року 6550 грн, вересень 2023 року 3787 грн, листопад 2023 року 442753 грн, грудень 2023 року 2 370 109 грн, січень 2024 року 8339 грн, лютий 2024 року 444266 грн, березень 2024 року 1188741 грн. Водночас Товариство такі висновки спростовує тим, що в ході проведення перевірки, ТОВ «Агро-Галич-ІФ» для підтвердження факту поставки запасних частин до автотранспортних засобів та інших автомобільних складових представило Договір поставки товару №04/23 від 04 січня 2023 року, укладеного з ПП «Капітель-Львів». За умовами згаданого договору ПП «Капітель-Львів» взяло на себе зобов`язання із поставки для ТОВ «Агро-Галич-ІФ» запасних частин до автотранспортних засобів партіями. Відповідні поставки відбувалися періодично, що підтверджується видатковими накладними на товар, які були оформлені на кожну партію товару та пред`явлені інспекторам на час проведення перевірки. Також Товариство зазначає, що потреба у споживанні таких великих обсягів пального підтверджується тим, що у користуванні ТОВ «Агро-Галич-ІФ» є велика кількість земельних сільськогосподарського призначення на території Івано-Франківської області (Калуська, Галицька, Маріямпільска. Тисменицька територіальні громади). У користуванні ТОВ «Агро-Галич-ІФ» також знаходиться сільськогосподарська техніка. При прийнятті рішення судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу. Пунктом 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Пунктом 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.99 (далі П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань (пункт 5 П(С)БО 16). Згідно з пунктом 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. В свою чергу, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (пункт 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.l999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153). Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. Пунктом 198.5 «г» статті 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Контролюючий орган вказує, що враховуючи, що при придбанні непридатних до використання ТМЦ було сформовано податковий кредит, то на підставі п.198.5 «г» ст. 198 Податкового кодексу потрібно нараховувати податкові зобов`язання у податковому періоді в якому списані ТМЦ. Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Слід зауважити, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV). Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами. Відповідно до визначення терміну «первинний документ», яке наведене в статті 1 Закону № 996-ХІV - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення. У силу вимог статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. З матеріалів справ судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов Договору поставки товару № 04/23 від ПП «Капітель-Львів» поставило ТОВ «Агро-Галич-ІФ» товар: запчастини до автотранспортних засобів та масло моторне, що підтверджується видатковими накладними. Перевезення поставленого ПП «Капітель-Львів» товару Покупцю - ТОВ «Агро-Галич-ІФ» з міста Львова до пункту приймання товару за адресою: Івано-Франківська область, м. Галич, майдан Різдва, буд. 11, офіс 28 підтверджується товарно-транспортними накладними. Матеріали справи містять Лімітно-забірні картки на отримання ТОВ «Агро-Галич-ІФ» у період з серпня 2021 року по жовтень 2023 року запчастин для сівалки зернотукової Фаворит С3Ф-5.400-06, розкидача мінеральних добрив РМД-3000, Транспортного пристрою сівалки зернотукової Фаврорит ПТЗ, маніпулятор гідравляного стаціонарного МГС-1000, трактора колісний JOHN DEERE 8360R 2008 року, комбайна зернозбиральний John Deere S690I (заводський №: H0S690E725240), 2008 року та для інших ТЗ. На сторінці 13 Акта перевірки № 43257 відповідач зазначив, що відповідно до акта списання від 13.11.2023 та 24.11.2023 списано на ремонт сівалки вакуумної точного висіву SP 8R 800 2021 р.в.: 2 шт. лобового скла; 3 шт. радіатора двигуна; 24 гальмівних дисків; 22 шт. фільтрів масла, тощо. ТОВ «Агро-Галич-ІФ» списані запасні частини на суму 101 426,12 грн на ремонт трактора NEW HOLLAND Т6050 та згідно з Акту списання товарів від 24.11.2023 №135 списані запасні частини на суму 52 475,77 грн на ремонт трактора NEW HOLLAND Т6050. Отже, Акти списання від 13.11.2023 та від 24.11 2023 підтверджують списання позивачем запасних частин на ремонт трактора NEW HOLLAND Т6050. В Акті перевірки № 43257 контролюючий орган зазначив, що списання запасних частин відбулося на такі транспортні засоби: трактор NEW HOLLAND Т6050 79824 АА р.в.2019, Борона-плуг дискова БПД-4,2, Протруювач насіння шнековий ПНШ-3-01 (П), Обприскувач 800-літровий, Трактор NEW HOLLAND Т6050 зав № 20839 р.в. 2020, Розкидач мінеральних добрив РМД-1000 «Урожай», Противага 1т, Сівалка вакуумна точного висіву SP 8R 800 р.в. 2021, Культиватор Lemken Smaragd 9/600, Культиватор Korund 8/900 К MAR, Бункер накопичувач перевантажувальний ПНБ-30 зав. № 100930 р.в. 2020, Візок МААНС-16.04.001 одноосний для транспортування жниварки серійний номер

390. Однак, як це слушно зауважив суд першої інстанції, окрім наведеного на сторінці 13 Акта перевірки № 43257 прикладу списання запасних частин на ремонт сівалки вакуумної точного висіву SP 8R 800 2021 р.в. на загальну суму 153 901,89 грн, вказаний Акт не містить опису жодних інших обставин щодо списання запасних частин на інші транспортні засоби упродовж періоду 2022-2023 років, у той час, як відповідач під час перевірки встановив, що списання запасних частин здійснювалося і на інші транспортні засоби, які, як зазначено та сторінці 14 Акту перевірки № 43257, знаходяться у власності чи користуванні Підприємства. Також, слушними є висновки суду першої інстанції про те, що Акт перевірки № 43257 не містить опису обставин та висновків контролюючого органу з посиланням на первинні документи, з приводу того, що списані запасні частини не могли бути використані у господарській діяльності у зв`язку з відсутністю на балансі Підприємства чи в оренді певних модифікацій транспортних засобів. Окрім того, 22.12.2022 ТОВ «Мокап» (Постачальник) та ТОВ «Агро-Галич-ІФ» (Покупець) уклади Договір № 5/22 поставки партіями з використанням паливних карток, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товари, а Покупець зобов`язується приймати у власність товари та оплачувати їх. Передача товарів Покупцю здійснюється з використанням паливних карток. Постачальник самостійно залучає необхідну кількість користувачів ТО. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Так, у період 31.01.2022 до 30.03.2024 ТОВ «Агро-Галич-ІФ» здійснювало списання пального на виконання сільськогосподарських робіт (корчування дерев, зачистка території, дискування ґрунту, культивація ґрунту, внесення насіння і міндобрив, внесення ЗЗР, внесення міндобрив на ріпак, посів сої, оприскування сої, посів зернових, посів соняшнику обмолот пшениці, обмолот ріпака, перевезення ріпака, сої, пшениці та інше) у різних населених пунктах Галицької, Маріямпільської та інших територіальних громад Івано-Франківської області, про що складені Акти списання товарів. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наданими Товариством документами підтверджено факт придбання паливо-мастильних матеріалів, а також їх використання у процесі здійснення господарської діяльності: наявність сільськогосподарської техніки, земельних ділянок, на яких здійснюється засівання сільськогосподарської продукції щорічно. Також, ТОВ «Агро-Галич-ІФ» пред`явило контролюючому органу Договір поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки, видаткові накладні на кожну партію поставки, товаротранспортні накладні, а також акти їх списання. Таким чином, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені первинні документи підтверджують реальність господарських операцій, у тому числі із використання придбаних товарів у процесі здійснення господарської діяльності. Водночас, для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів. При цьому використання придбаних товарів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За приписами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно від у справах №120/15979/21-а, № 140/6978/20, №816/2270/16, № 804/7753/16, №818/3838/15. У постановах від 23.05.2023 у справі № 640/8449/20, від 24 січня 2023 року у справі № 560/7669/21 Верховний Суд також зазначив про те, що правове регулювання, запроваджене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. Під час перевірки правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов`язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, - обставини, які мали місце у періоді виявлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. Водночас обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, що прямо випливає із положень статті 77 КАС України. При прийнятті рішення судом апеляційної інстанції також враховано, що відповідно до статей 77-79, 81-86 Податкового кодексу України, наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, (далі - Порядок № 727), в редакції, чинній на час проведення перевірки. Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІ Порядку № 727 акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів. Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків). За правилами пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 727 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається так, зокрема: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків. Кожен факт порушення податкового законодавства, в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування, повинен бути викладений з посиланням на первинні документи, бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Як правильно вказав суд першої інстанції, податковий орган при здійсненні перевірки застосував суцільний метод дослідження документів, при якому не дослідження певної частини первинних документів вказує на вибірковість дослідження, та спотворює результати (висновки) такого дослідження, що, у свою чергу, унеможливлю повне дослідження спірних операцій під час вирішення цього спору. Отже, детальне відображення в акті змісту виявлених порушень з боку платника податків є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення такого платника до фінансової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.08.2024 у справі № 824/995/19-а, від 15.02.2023 у справі № 420/2114/22 та від 11.11.2021 у справі № 420/1878/19, від 16 грудня 2025 року у справі № 380/4205/24. На противагу наведеним правовим нормам Акт перевірки №43257 не містить опису порушень, які відображені у висновку цього Акта, із урахуванням усіх періодів і сум встановлених занижень. Висновок про завищення витрат за господарськими операціями із придбання запасних частин і подальшого використання їх у господарській діяльності податковий орган зробив лише описавши на сторінці 13 Акту перевірки № 43257 приклад списання на 2 шт. лобового скла; 3 шт. радіатора двигуна; 24 гальмівних дисків; 22 шт. фільтрів масла на ремонт сівалки на загальну суму 153 901,89 грн. Інших доказів такого порушення не містить ні Акт перевірки № 43257, ні додатки до нього. Висновок ж щодо завищення витрат на придбання пального, яке списане позивачем у період за період 2022-2023 років та 1 квартал 2024 року, зроблений податковим органом виключно на підставі аналізу господарської діяльності Товариства за грудень 20203 року, що на переконання суду апеляційної інстанції не може вважатись допустимим щодо оцінки спірних правовідносин. Також, поза увагою контролюючого органу залишились особливості господарської діяльності позивача, адже ТОВ «Агро-Галич-ІФ» яке є сільгоспвиробником та має у користуванні більше одної тисячі гектарів землі, у 2023 році провело роботи з корчування дерев, зачистки території, дискування ґрунту, культивації ґрунту та інші у різних населених пунктах, тобто позивач проводив роботи, які, з урахуванням виду діяльності підприємства, здійснюються поза межами посівних робіт та збирання врожаю, тобто у холодну пору року, отже роботи, які необхідні як супутні при реалізації господарської діяльності Товариства та досягнення економічного ефекту такої діяльності. Водночас, акт перевірки № 43257 не містить розмежування періодів безпідставного списання запчастин та пального а також обґрунтувань, чому саме податковий орган не враховує всю суму витрат. Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача про неправомірність формування в бухгалтерському обліку витрат на списання запчастин та пального, які обґрунтовані непов`язаністю цих витрат із господарською діяльністю Товариства є такими, що не відповідають фактичним обставинам з огляду на те, що рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, підтверджують спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, що відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджується належним чином оформленими документами первинного та податкового обліку, а тому податкові повідомлення-рішення від 11.11.2024 № 48619/13-01-07-11, № 48600/13-01-07-11, як це правильно констатував суд першої інстанції є протиправними та підлягають скасуванню. Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в позовних вимогах, в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваній частині рішення викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на законність рішення суду першої інстанції не впливають. Керуючись статтями 241, 243, 229, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі №380/722/25- без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 04.05.2026