Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/3505/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3505/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. (суддя Дегтярьова С.В) в адміністративній справі №340/3505/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №111250002959 від 07 травня 2025 р. про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30 квітня 2025 р. В обгрунтування позовних вимог вказала, що має право на пільгову пенсію за віком за Списком №2 відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, до внесення змін. Водночас, відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії із посиланням на пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із недосягненням пенсійного віку. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №111250002959 від 07 травня 2025 р. та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 квітня 2025 р. та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з дня подання заяви. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачці правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із недосягненням нею необхідного пенсійного віку 55 років, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування у даних правовідносинах пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в первинній редакції. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. ОСОБА_1 30 квітня 2025 р. звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та рішенням №111250002959 від 07 травня 2025 р. у призначенні пенсії їй відмовлено у зв`язку із недосягненням віку 55 років. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду. Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у правовідносинах відносно призначення позивачці пільгової пенсії за Списком №2, відповідачем протиправно застосовано пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", замість пункту "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в первинній редакції. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Законом України №213-VIII, що набрав чинності 01 квітня 2015 р. внесено зміни до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та викладено його в наступній редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII (набав чинності 11 жовтня 2017 р.) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах. Отже, наявна колізія між нормою пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції, що у правовідносинах відносно призначення позивачці пільгової пенсії за Списком №2, відповідачем протиправно застосовано пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", замість пункту "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в первинній редакції. В матеріалах справи наявна копія рішення відповідача №111250002959 від 07 травня 2025 р. з якого вбачається, що на момент звернення із заявою позивачка досягла віку 53 роки 02 місяці 04 дні та в неї наявний страховий стаж - 34 роки 10 місяців 19 днів, пільговий за Списком №2 - 19 років 07 місяців (а.с. 23). Тобто, враховуючи вимоги пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в первинній редакції, позивачка має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №111250002959 від 07 травня 2025 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та наявності підстав для його скасування, із визначенням йому обов`язку повторно розглянути заяву позивачки від 30 квітня 2025 р. та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня подання заяви. Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. в адміністративній справі №340/3505/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш суддя О.О. Круговий