Ухвала КЦС ВС № 357/11779/24

У Х В А Л А 27 квітня 2026 року м. Київ справа № 357/11779/24 провадження № 61-4472ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарна Ірина Олександрівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Цвинтарна Ірина Олександрівна про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсними заповітів та ВСТАНОВИВ: У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити йому три місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У жовтні 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просила здійснити тлумачення заповіту, складеного 12 серпня 2017 року ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі № 1-1278; визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 3221655100:03:006:0013, площею 2,1695 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Володарської селищної ради. У вересні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на частину земельної ділянки площею 2,1695 га з кадастровим номером 3221655100:03:006:0013, яка розташована у межах Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області. У січні 2025 року ОСОБА_3 звернулася з позовом, у якому просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 17 липня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Озадовською О. М., зареєстрований в реєстрі № 1357; визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 12 серпня 2017 року, посвідчений державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Мельничук М. В., зареєстрований в реєстрі за №1-1278. 10 квітня 2025 року Володарський районний суд Київської області суд ухвалою об`єднав в одне провадження справу № 357/597/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, та об`єднану справу № 357/11779/24, присвоївши об`єднаній справі № 357/11779/24. 30 вересня 2025 року рішенням Володарського районного суду Київської області в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні позовів ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_1 задоволено. Здійснено тлумачення заповіту, складеного 12 серпня 2017 року ОСОБА_4 , посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Мельничук М. В., зареєстрованого у реєстрі за № 1-1278, зміст якого ухвалено розуміти так, що ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221655100:03:006:0013, площею 2,1695 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, яка є частиною земельної ділянки площею 4,339 га з кадастровим номером 3221655100:03:006:0009. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 3221655100:03:006:0013, площею 2,1695 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16 березня 2026 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Володарського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року в частині задоволеного зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 . Рішення Володарського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року в частині відмови у позовах ОСОБА_3 скасовано. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсними заповітів задоволено частково. Відмовлено у визнанні недійсним заповіту, складеного ОСОБА_4 17 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Озадовською О. М., зареєстрованого в реєстрі № 1357; Визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 , 12 серпня 2017 року, посвідчений державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Мельничук М. В., зареєстрований в реєстрі за № 1-1278. Відмовлено у вимогах позову ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину земельної ділянки площею 2,1695 га з кадастровим номером 3221655100:03:006:0013, яка розташована у межах Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, з підстав, викладених у постанові. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У квітні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Капустін В. В.подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про тлумачення заповіту ОСОБА_4 від 12 серпня 2017 року та в частині визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 від 12 серпня 2017 року; залишити в цій частині рішення суду першої інстанції в силі. Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд не врахував правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 467/356/19, від 23 грудня 2020 року в справі № 367/704/16-ц, від 23 лютого 2022 року в справі № 474/454/18, від 30 вересня 2022 року в справі № 165/3014/20, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. 14 квітня 2026 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Володарського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року; витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська