Ухвала КЦС ВС № 338/676/25

УХВАЛА 23 квітня 2026 року м. Київ справа № 338/676/25 провадження № 61-3984ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, В С Т А Н О В И В: У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Богородчанської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 21 від 21 листопада 2018 року. Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2025 року, яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 січня 2026 року, відмовлено в задоволенні позову. 25 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Захаріїв Б. Д. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 січня 2026 року, з пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року касаційну скаргу представника заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, надання нової редакції касаційної скарги, у якій уточнити відомості щодо осіб, які беруть участь у справі (відповідача) та надати копію касаційної скарги або докази направлення її учаснику справи та уточнення відомостей щодо вартості земельних ділянок. Представника заявника попереджено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо зазначення підстав поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення або якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо форми та змісту касаційної скарги, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику. На виконання вимог вказаної ухвали представник заявника надав копію договору оренди земельних ділянок від 12 листопада 2018 року, відповідно до якого встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4, 114 га кадастровий номер 2620482801:01:003:0193 становить 7 825, 95 грн та земельної ділянки площею 1,2886 га кадастровий номер 2620482801:01:003:0192 становить 2 452, 82 грн. Крім цього, представник заявника надав суду уточнену редакцію касаційної скарги. Також представник заявника подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якому вказує, що повний текст постанови він отримав 29 січня 2026 року о 18:17, що підтверджується копією супровідного листа із суду та роздруківкою з електронного кабінету. Крім цього, представник заявника вказує, що у період з 04 лютого 2026 року по 24 березня 2026 року він перебував на лікуванні в Princess Margaret Cancer Centre та з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати касаційну скаргу у встановлений процесуальним законом строк, що підтверджується фотокопіями документів, які викладені іноземною мовою. На підставі викладеного, представник заявника просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити вказаний строк. Наведені причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції Верховний Суд вважає неповажними з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України). Частиною першою статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Підстави пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строкпоновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин належать обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 22 січня 2026 року складено 28 січня 2026 року та забезпечено надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 30 січня 2026 року. Останній день строку на касаційне оскарження припадав на 27 лютого 2026 року. Як вбачається з матеріалів касаційного провадження та оскаржуваної постанови апеляційного суду, апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 подавав адвокат Захаріїв Б. Д. Верховний Суд зазначає, що з 18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України, а саме наявність у адвоката електронного кабінету є обов`язковою умовою. Як вбачається з картки руху документу в підсистемі «Електронний Суд», Івано-Франківський апеляційний суд направив до електронного суду постанову від 22 січня 2026 року, яка доставлена 29 січня 2026 року об 09: 35 год, а тому у Верховного Суду є всі підстави вважати, що строк оскарження вказаної постанови розпочався 30 січня 2026 року та закінчився 02 березня 2026 року. Разом з тим, представник заявника звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою 25 березня 2026 року, тобто не в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, (протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення). Крім цього, представник заявника надав до суду копію супровідного листа апеляційного суду, відповідно до якого встановлено, що повний текст постанови від 22 січня 2026 року був направлений судом в електронний кабінет не лише адвоката Захаріїва Б. Д., а й заявника ОСОБА_1 , який отримав його 29 січня 2026 року об 09:35 год, що підтверджується карткою руху документа. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою відповідатиме усім вимогам процесуального закону. Праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс Є. А. проти Іспанії»). У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається, вказувати підстави. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata». При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Представник заявника не вказав обставин, які є об`єктивно непереборними, незалежними від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для подання касаційної скарги з дотриманням строку на касаційне оскарження судових рішень. Посилання представника заявника на те, що з 04 лютого 2026 року до 24 березня 2026 року він знаходився на лікуванні в Princess Margaret Cancer Centre та з об`єктивних причин не мав змоги вчасно подати скаргу в межах встановленого строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України є необґрунтованим, оскільки з наданих фотокопій документів Верховний Суд не може встановити вказаних обставин, оскільки зазначені документи викладені іноземною мовою та не мають офіційного перекладу. Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (позивача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для позивача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків. Їх проявом стало звернення з касаційною скаргою з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення від дати отримання копії судового рішення представником позивача. Крім цього, слід зазначити, що для суду наявність представника позивача у судовому процесі має ті самі процесуальні наслідки, що й участь безпосередньо позивача. Слід пам`ятати, що позивач може брати участь одночасно з представником, зокрема й отримувати судові рішення та інші процесуальні документи, проте, вкотре наголосимо: участь представника дає суду достатні підстави комунікувати з ним у визначений процесуальним законом спосіб, що, відтак, впливає на реалізацію прав та обов`язків особи, інтереси якої цей представник (адвокат) репрезентує. Крім цього, як вже вказано вище, апеляційний суд також направляв повний текст постанови від 22 січня 2026 року до електронного кабінету саме заявника ОСОБА_1 , який він отримав 29 січня 2026 року. Разом з тим, заявник не продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження судових рішень, не вжив усіх можливих та залежних від нього заходів задля подання касаційної скарги вчасно. ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»). У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави - учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання свої обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Згідно із пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Оцінивши наведені представником заявника у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки причини пропуску представником заявника цього строку є неповажними, та відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Захаріїва Б. Д. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко О. М. Ситнік І. М. Фаловська