Постанова Дніпровський апеляційний суд № 243/10323/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1008/26 Справа № 243/10323/25 Суддя у 1-й інстанції - Агеєва О. В. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., вирішуючи питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги захисника адвоката Приходька О.П., поданої в інтересах особи, яку притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 , в с т а н о в и л а: постановою судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягненняу виді штрафу в розмірі 17 000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судові витрати. Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник адвокат Приходько О.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 03 січня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд. Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду. Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Положеннями чинного КУпАП не передбачено залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин, однак таке питання може вирішуватися апеляційним судом лише за наявності відповідного клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує у своїх рішеннях, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Також, Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року). З матеріалів справи встановлено, що постановою судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, останнім днем строку на апеляційне оскарження постанови судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2025 року було 01 січня 2026 року. Разом з тим, апеляційну скаргу захисника адвоката Приходька О.П. подану в інтересах ОСОБА_1 сформовано в системі «Електронний суд» 03 січня 2026 року, тобто після закінчення десятиденного строку, встановленого ст. 294 КУпАП. При цьому, зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається, що захисником адвокатом Приходьком О.П. заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Отже, апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого ст. 294 КУпАП, а особа, яка її подала, не заявляє клопотання про поновлення цього строку, що відповідно до прямої вказівки закону є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. За таких обставин, з урахуванням того, що апеляційна скарга захисника адвоката Приходька О.П. подана після спливу визначеного законом строку на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення такого строку не заявлено, апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання про поновлення строку з власної ініціативи, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу захисника адвоката Приходька О.П., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА