Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/18246/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/18246/25 пров. № А/857/50841/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Носа С.П., суддів Шевчук С.М., Боршовського Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Окремого контрольно-пропускного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі №380/18246/25 за позовом ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- суддя у І інстанції Сподарик Н.І., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: 05 вересня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по листопад 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; - зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по листопад 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік, підйомної допомоги за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з грудня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2017 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з грудня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. В обґрунтування позову зазначив, що не включення до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій - індексації грошового забезпечення свідчить про порушення прав позивача на належне грошове забезпечення та звужує обсяг встановлених законом прав військовослужбовців. Оскільки, на думку позивача така бездіяльність відповідачів є протиправною і порушує його законні права та інтереси, просить позов задовольнити в повному обсязі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржили відповідачі у справі Окремий контрольно-пропускний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ). Військова частина НОМЕР_1 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення позову без розгляду, а у випадку визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржуване рішення прийнято із неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі, та невірним застосуванням норм права. Звертає увагу, що індексація, не входить до складу місячного грошового забезпечення та відповідно не враховується при розрахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, а є соціальною гарантією, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. Також скаржник наполягає на пропуску позивачем місячного строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами. Військова частина НОМЕР_2 у своїй апеляційній скарзі також просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові. На думку скаржника, з урахуванням наявних доказів, які містяться в матеріалах справи, судом першої інстанції не здійснено належним чином їх аналізу. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що позивачем не доведено аргументів та не надано доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга військової частини НОМЕР_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Згідно з інформацією відображеною в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2015-2025 роки, ОСОБА_1 під час проходження військової служби перебував на грошовому забезпеченні у період: - з грудня 2015 року по листопад 2016 року включно та з червня 2019 по листопад 2024 року включно в Окремому контрольно-пропускному пункті ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ); - з грудня 2016 року по лютий 2018 року включно в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ); - з березня 2018 року по червень 2019 включно - у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ); - з грудня 2024 року до часу звільнення з військової служби 03.07.2025 включно в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.07.2025 №969-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 03.07.2025. Із документів наявних в матеріалах справи вбачається, що при проходженні військової служби позивачу з порушенням встановленого порядку здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення. Листом від 11.07.2025 позивачу надіслано Розрахунок нарахованої та виплаченої/невиплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби в Окремому контрольно-пропускному пункті ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України, з якого слідує, що позивачу нараховано індексації грошового забезпечення за період служби, зокрема із грудня 2015 року по листопад 2016 року включно з урахуванням з грудня 2014 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (так званий базовий місяць). ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 08.07.2025 надіслала Довідку-розрахунок невиплаченої індексації ОСОБА_1 за період з грудня 2016 по лютий 2018 року, з якої слідує, що позивачу за періоди служби з грудня 2016 року по лютий 2018 року включно нараховано індексацію грошового забезпечення з урахуванням грудня 2014 року та грудня 2016 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). Військова частина НОМЕР_3 листом 08.07.2025 повідомила, що заборгованість з індексації за період проходження служби в Головному центрі з 01.03.2018 по дату виключення зі списків особового складу для подальшого проходження військової служби до ОКПП ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня. У відповідь на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ) листом від 08.07.2025 №09/17542-25-Вих повідомив, що позивачу нараховано відповідачами та у липні 2025 року виплачено в/ч НОМЕР_4 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період служби у військових частинах НОМЕР_5 та НОМЕР_3 , що підтверджується архівною відомістю особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2025 рік. 09.07.2025 Військовою частиною НОМЕР_4 виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 25 257,43 грн, що підтверджується випискою по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Із огляду на архівні відомості особистої картки грошового забезпечення за 2016 рік, під час проходження військової служби у Окремому контрольно-пропускному пункті ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), позивачу проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у липні 2016 року у розмірі 5243,50 грн. Крім цього, під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), позивачу проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у січні 2017 року у розмірі 5 252,13 грн та грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2017 року у розмірі 5 375,50 грн. Як видно з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 роки під час проходження військової служби у Окремому контрольно-пропускному пункті ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) у період з січня 2016 року по листопад 2016 року включно та під час проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) у період з грудня 2016 року по лютий 2018 року, позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій. З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди, проведена відповідачами виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі Закон № 2232-ХІІ) порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України Про Збройні Сили України, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей та іншими законами. Відповідно до статті 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон № 2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Статтею 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Статтею 4 Закону України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 Про індексацію грошових доходів населення встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році -103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка). Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Згідно з пунктом 4 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. За змістом пункту 5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. 01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців. Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 №425 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 р. за №537/15228 (далі - Інструкція №425). Так, підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Інструкції №425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі - Постанова №889) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (була чинною до 28 лютого 2018 року, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19. Як встановлено судом, індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, а тому остання не може вважатись одноразовою і повинна бути включена до обрахункової величини при визначенні розміру грошового забезпечення. Таким чином, відповідачі у період проходження позивачем у спірний період військової служби повинні були розраховувати грошову допомогу на оздоровлення та щомісячну додаткову грошову винагороду, з урахуванням індексації грошового забезпечення, яка мала постійний характер. За таких обставин суд першої інстанції підставно задовольнив позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди без урахування індексації грошового забезпечення, а також зобов`язав відповідача здійснити такий перерахунок та виплату належних сум. Щодо твердження скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом, апеляційний суд зазначає таке. З метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів статті 233 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП України), судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснила перегляд судового рішення у справі № 460/21394/23 (постанова від 21 березня 2025 року). У зазначеній постанові судова палата дійшла висновку, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону № 2352-ІХ, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ). Виходячи з наведеного, суд констатує, що судова палата сформувала єдиний підхід до нових змін в законодавстві, які обмежують термін звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, а саме: такі зміни не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належить працівнику за період до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд зауважує, що позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо ненарахування та невиплати у належному розмірі позивачеві грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року. Оскільки спірні правовідносини, що охоплюють період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виникли до 19 липня 2022 року, то вони регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом № 2352-IX, яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком. Разом з тим, задовольняючи позовну вимогу про виплату підйомної допомоги, суд першої інстанції не звернув уваги про пропуск позивачем строку звернення до суду з такою вимогою з огляду на таке. Одними з видів соціального забезпечення Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає грошове забезпечення військовослужбовців (стаття 9), продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців (стаття 9-1). Разом з тим, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, викладеною у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, згідно з якою до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. За висновком Великої Палати Верховного Суду у зазначеній справі до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. З аналізу наведеного апеляційний суд вважає, що підстав стверджувати про те, що підйомна допомога входить у структуру грошового забезпечення немає, оскільки така є самостійним видом допомоги, одноразовою виплатою, що виплачується за певних умов при переїзді військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт. Зазначена правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі №802/1854/17-а, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Верховний Суд зазначив, що передбачена статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" підйомна допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а є самостійним видом допомоги, яка виплачується за певних умов при переїзді військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт. З врахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду охоплюється спеціальною нормою - частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Як слідує з матеріалів справи, позивач проходив військову службу з грудня 2016 року по лютий 2018 року включно в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), до якої і заявлено вимоги щодо виплати підйомної допомоги у належному розмірі у 2017 році. Разом з тим, з таким позовом позивач звернувся до суду лише у вересні 2025 року. З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що у цій частині апеляційну скаргу слід задовольнити і відповідні вимоги позивача залишити без розгляду. Згідно із приписами пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до положень частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 240 цього Кодексу. Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з неповним з`ясуванням обставин у вказаній справі, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовної вимоги про виплату підйомної допомоги у належному розмірі у 2017 році, а тому в цій частині судове рішення необхідно скасувати та таку позовну вимогу ОСОБА_1 залишити без розгляду. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Окремого контрольно-пропускного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі №380/18246/25 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, та прийняти в цій частині постанову, якою позовну вимогу залишити без розгляду. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі №380/18246/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. П. Нос судді С. М. Шевчук Т. І. Боршовський