Постанова 4851 № 520/15897/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2026 р. Справа № 520/15897/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 (суддя: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 30.10.2025) по справі № 520/15897/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області додатково до існуючого розміру пенсії нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 17.12.2024 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., згідно з Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведення перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/31269/24; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/31269/24 на підставі довідки № 22- 1456/4.2/4.2.4/8-24 від 31.10.2024 про розмір грошового забезпечення, виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуваннями індексації пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення y 2022 році», Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додаткові соціальний захист окремих категорій осіб» після проведеного перерахунку на виконання судового рішення. Крім того, вказав, що пенсійним органом протиправно зменшено відсоткове значення розміру пенсії позивача із 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, обмежено пенсію максимальним розміром. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 520/15897/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 17.12.2024 доплати до пенсії згідно з постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №

713. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити нарахування та виплатити ОСОБА_1 з 17.12.2024 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., передбачену постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.03.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 у розмірі 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1937,92 грн.. Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 520/15897/25 в частині відмови в задоволенні позову щодо частини позовних вимог про нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром та ухвалити постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заперечував висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача в частині обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , оскільки листом від 16.05.2025 № 2000-0203-8/75488 ГУ ПФУ в Харківській області підтвердило, що після перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №520/31269/24, підсумок пенсії встановлено відповідно до ст.43 Закону у межах максимального розміру та з урахуванням рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022. Таким чином, вищевикладені обставини підтверджують помилковість висновків суду першої інстанції та вказують наявність порушеного права позивача щодо обмеження пенсії максимальним розміром на момент звернення до суду. Відносно посилання суду першої інстанції на ту обставину, що нібито «розмір пенсії позивача з 01.03.2025 не є обмеженим максимальним розміром, що підтверджено перерахунком пенсії від 23.10.2025 станом на 01.03.2025», просив суд апеляційної інстанції врахувати, що вказаний перерахунок пенсії, наданий відповідачем, зроблено станом на 01.03.2025, тобто до моменту проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі №520/31269/24. З огляду на вказане, вважає, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром. По суті позовних вимог щодо обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, просив врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.01.2024 по справі №160/17347/22, від 21.04.2023 у справі №380/8024/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 14.11.2022 у справі №580/5957/21, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 520/31269/24, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести позивача з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки. Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо пенсійного забезпечення позивача. Відповідач листом від 16.05.2025 повідомив про те, що на виконання судового рішення позивачу здійснено перерахунок пенсії. Після перерахунку, пенсія позивача встановлена у межах максимального розміру, визначеного Законом. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» Головним управлінням з 01.07.2021 проведено перерахунок пенсії. У разі, коли пенсія переглядалась (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше, ніж на 2000 гривень. Оскільки після перерахунку за рішенням суду основний розмір пенсії збільшився більше, ніж на 2000 грн., для встановлення щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови КМУ № 713 підстав немає. Попри те, позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, суд першої інстанції входив з відсутності порушеного права позивача, оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 не є обмеженим максимальним розміром, що підтверджено перерахунком пенсії від 23.10.2025 станом на 01.03.2025. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що рішення суду першої інстанції підлягає перегляду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (в подальшому - Закон № 2262-ХІІ). Абзацом 3 преамбули Закону № 2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI (набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У той же час, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII, яку викладено в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом. При цьому, Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Одночасно, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, слід зазначити, що вони явно суперечать один одному. За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. За наведених обставин, колегія суддів доходить висновків, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення саме Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Також, незважаючи на сталу судову практику з цього питання, 12.10.2022 прийнято рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України). Зазначеним рішенням суду конституційної юрисдикції визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Зазначений шестимісячний строк сплив 12.04.2023. Так, колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №520/31269/24 (набрало законної сили 20.03.2025) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % грошового забезпечення та щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 22-1456/4.2/4.2.4/8-24 від 31.10.2024 про розмір його грошового забезпечення, в розмірі 90%, з 01.04.2019. Так, ГУ ПФУ в Харківській області в листі від 16.05.2025 № 2000-0203-8/75488 зазначено, що після перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №520/31269/24 підсумок пенсії встановлено відповідно до ст.43 Закону у межах максимального розміру. Отже, відповідачем не заперечується факт обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , на що судом першої інстанції не було звернуто уваги. За встановлених у справі обставин, враховуючи вищенаведені норми права та висновки суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним. Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21, від 25.05.2023 у справі №640/10017/19 та від 22.11.2023 у справі №320/1658/21. Суд апеляційної інстанції наголошує, що наданий відповідачем до матеріалів справи перерахунок пенсії ОСОБА_1 по пенсійній справі №10020010-МВС від 23.10.2025, взятий до уваги судом першої інстанції, жодним чином не вказує на відсутність обмеження максимальним розміром пенсії позивача, оскільки вказаний перерахунок зроблено станом на 01.03.2025, тобто до моменту проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі № 520/31269/24, яке набрало законної сили 20.03.2025. З огляду на вказане, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача в частині відмовлених позовних вимог. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про обмеження пенсії максимальним розміром, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 виплату пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №520/31269/24 на підставі довідки №22-1456/4.2/4.2.4/8-24 від 31.10.2024 про розмір грошового забезпечення, виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром. За правилами статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Враховуючи, що суд першої інстанції внаслідок неповного з`ясування обставин у справі дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині обмеження максимальним розміром пенсії, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 520/15897/25 підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 по справі № 520/15897/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування та виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром скасувати. Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) максимальним розміром після проведення перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №520/31269/24. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №520/31269/24 на підставі довідки №22-1456/4.2/4.2.4/8-24 від 31.10.2024 про розмір грошового забезпечення, виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко