Постанова 4821 № 709/1594/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/289/26Головуючий по 1 інстанції Справа № 709/1594/25 Категорія: 304090000 Левченко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Новіков О.М., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»; відповідач ОСОБА_1 ; особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі також ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 01 вересня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 778188625, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 11 600,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора JDVW-3843. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладались додаткові угоди, у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу. 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01. 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 08/07/25, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 778188625 від 01 вересня 2023 року не виконала та у останньої утворилася заборгованість у розмірі 59798,93 грн, яка складається із: 11599,80 грн - заборгованість по тілу кредиту; 48199,13 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 59 798,93 грн та понесені судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. Однак, у відповіді на відзив позивач заявив клопотання про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 48468,71 грн, з яких 11599,80 грн - тіло кредиту, 36 868,91 грн проценти за користування кредитом. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 778188625 від 01 вересня 2023 року в розмірі 48 468,71 грн, з яких: 11 599,80 грн - заборгованість по тілу кредиту; 36 868,91 грн - заборгованість по відсоткам, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього стягнуто 53 891,11 грн. Не погодившись з рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2025 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не надано доказів оплати за договорами факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, а лише надано акт звірки взаєморозрахунків, що не є первинним банківським документом та не підтверджує факту здійснення оплати за договором факторингу. Первинний та нові кредитори не повідомляли відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні та не надали докази переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Тобто, надані позивачем письмові докази не підтверджують права вимоги позивача до відповідача. Скаржниця зазначила, що вона кредитний договір та інші документи не укладала та не підписувала. Доказів ознайомлення з правилами надання коштів у позику матеріали справи не містять, а тому не можуть вважатися складовою частиною договору, не можуть визначати його істотні умови. Таким чином за відсутності досягнення згоди між сторонами щодо істотних умов кредитного договору, такий договір вважається неукладеним. Матеріали справи не містять докази отримання відповідачем грошових коштів (кредиту) за кредитним договором. Крім того, не підлягають до задоволення і вимоги щодо стягнення 2,98% в день від суми залишку кредиту, оскільки відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також заявлено клопотання про витребування у позивача для дослідження під час апеляційного розгляду справи оригіналів доказів, зокрема: договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 з усіма додатками в повному обсязі та без витягів, договір факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 з усіма додатками в повному обсязі та без витягів, договір факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 з усіма додатками в повному обсязі та без витягів. Клопотання мотивоване відсутністю окремих відомостей у договорах факторингу, наявністю витягів замість реєстрів, розбіжністю у написанні анкетних даних, а також нечитабельністю окремих документів. Розглядаючи вказане клопотання, колегія суддів зазначає, що у суді першої інстанції відповідачем вже заявлялося клопотання про витребування оригіналів договорів факторингу з усіма додатками, у задоволенні якого було відмовлено з підстав недоведеності необхідності витребування саме оригіналів таких документів та відсутності обґрунтованих сумнівів у відповідності поданих копій їх оригіналам. Разом з тим, при поданні аналогічного клопотання в апеляційній інстанції скаржницею не наведено нових обставин, які не були предметом дослідження суду першої інстанції, та не надано належного обґрунтування, яке б свідчило про помилковість висновків суду першої інстанції або необхідність витребування саме оригіналів відповідних доказів. Доводи клопотання підлягають оцінці судом при вирішенні спору по суті. Сам по собі факт подання до суду копій договорів факторингу, засвідчених у встановленому законом порядку, не є безумовною підставою для витребування їх оригіналів. Крім того, скаржницею не обґрунтовано, які саме обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути встановлені судом без дослідження їх оригіналів. За таких обставин підстави для задоволення клопотання про витребування оригіналів документів відсутні. 31.12.2025 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «ФК «ЕЙС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона позивача вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України). Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі становить 48 468,71 грн та не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке. Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 01 вересня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 778188625 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с. 13 - 17). Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора JDVW-3843. Відповідно до умов п. 2.1 Договору кредитної лінії № 778188625 від 01.09.2023, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту в сумі 11 600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Згідно з п. 3.1 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. Відповідно до п. 3.2. сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Пунктом 3.3. передбачено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2818,80 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. Відповідно до п.п. 7.1-7.3 договору на момент укладання договору сторони дійшли згоди, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 01.10.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше, ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: п. 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; п. 7.2.2 дострокового припинення Договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 01.10.2028. Згідно п. 8.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено. Пунктами 8.3.1-8.4 передбачено, що за період від дати видачі Кредиту до 01.10.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 295,65 (двісті дев`яносто п`ять цілих шістдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,81 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 01.10.2023 проценти нараховуються за ставкою 741,03 (сімсот сорок одна цілих три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,03 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Відповідно до п. 11.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання. Відповідно до платіжного доручення від 01 вересня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці ОСОБА_1 кошти згідно з договором № 778188625 у сумі 11600,00 грн (а.с. 26). 25 вересня 2025 року судом першої інстанції отримано інформацію на запит від АТ «УКРСИББАНК», згідно з якою, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 до рахунку НОМЕР_2 та додано виписку по вказаному рахунку за операціями з платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 01.09.2023 по 06.09.2023, згідно з якою відповідачці зараховано кошти у сумі 11600,00 грн. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого (пункт 2.1) клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 33-38). У подальшому до договору факторингу укладались додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Відповідно до реєстру прав вимоги № 261 від 05.12.2023, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 778188625 від 01.09.2023 на загальну суму 30762,65 грн (а.с. 40). 10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого, у п. 2.1, визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 43-45). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до договору факторингу від 10.10.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 778188625 від 01.09.2023 на загальну суму 59798,93 грн (а.с. 46). 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги (а.с. 49-51). Позивачем наданий витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 08/07/25 від 08.07.2025, відповідно до якого право вимоги до відповідача за кредитним договором № 778188625 від 01.09.2023 на загальну суму 59798,93 грн перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с. 52-53). З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача за Кредитним договором № 778188625 від 01.09.2023 складала 59 798,93 грн з яких: 11 599,80 грн заборгованість за кредитом; 48 199,13 грн заборгованість по несплаченим відсоткам. Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі наведених вище фактичних обставин щодо стягнення кредитної заборгованості, регламентуються такими правовими нормами. Частина третьої статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що договір кредитної лінії № 778188625 від 01.09.2023 підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання спірного правочину, про що правомірно зазначено судом першої інстанції. Факт отримання 01.09.2023 відповідачкою кредитних коштів в сумі 11 600,00 грн підтверджується довідкою АТ «УКРСИББАНК» № 31-4-01/07-3382-БТ від 22.09.2025, належних доказів на спростування вказаної інформації відповідачкою суду не надано. Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, колегія суддів зазначає, що надані копії договорів факторингу, додаткових угод до договорів факторингу, актів прийому-передачі реєстру боржників, витягів з реєстру боржників, платіжних інструкцій про сплату грошових коштів за відступлення права вимоги, актів звірки взаємних розрахунків в сукупності свідчать про фактичне виконання сторонами (за договорами факторингів) умов договорів та відсутність між ними спору щодо обсягу та характеру взаємних зобов`язань. Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС» підтвердило свій процесуальний статус позивача щодо права вимоги за договором кредитної лінії № 778188625 від 01.09.2023. Крім того, вказані вище договори факторингу та додаткові угоди до них, внаслідок укладення яких позивач набув права вимоги до відповідача у справі, є чинними та перед судом заінтересованими особами питання про визнання їх недійсним не порушувалося. Посилання скаржниці на те, що її не було повідомлено про відступлення права вимоги, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не впливає на дійсність такого відступлення, так як, відповідно до вимог цивільного законодавства, згода боржника на заміну кредитора не вимагається. Таке повідомлення має значення виключно для визначення належності виконання зобов`язання боржником первісному або новому кредитору. Однак, доказів виконання зобов`язання первісному кредитору після відступлення права вимоги скаржницею не надано. Щодо визначеного розміру заборгованості за кредитним договором. Як вбачається з умов договору кредитної лінії № 778188625 від 01.09.2023, строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником кредитних коштів. Сторони погодили, що встановлений 30-денний строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Позичальником кредитні кошти в сумі 11600,00 грн отримано 01.09.2023, відтак, з вказаної дати розпочався 30-денний строк дисконтного періоду. У зв`язку з повною оплатою 01.10.2023 фактично нарахованих процентів за кредитним договором, позичальнику ОСОБА_1 було продовжено строк дисконтного періоду ще на 30 днів. У подальшому ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами не сплачувалися, у зв`язку з чим, кредитодавець здійснював нарахування відсотків за базовою процентною ставкою і, відповідно до п.п. 7.2.2 договір кредитної лінії № 778188625 від 01.09.2023 було достроково припинено 10.10.2024. Таким чином, матеріалами справи підтверджено нарахування відповідачці ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 48 468,71 грн (з урахування заяви про зменшення позовних вимог) за договором кредитної лінії № 778188625 від 01.09.2023. Натомість, позичальником умови кредитного договору не були виконанні в повній мірі в частині зобов`язання щодо повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитом. Щодо наведеного відповідачкою контррозрахунку заборгованості та доводів про нікчемність умов договору, які встановлюють денну процентну ставку. 22 листопада 2023 року прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування». Зокрема, ст. 8 Закону України № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Водночас, п. 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); з 21.08.2024 1%. Тобто, колегія суддів звертає увагу, що вказаний перехідний період (240 днів) щодо зменшення максимального розміру денної процентної ставки застосовується і як до договорів про споживчий кредит, укладених до набрання чинності Законом 3498-ІХ (до 24.12.2023), якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом, так і до договорів про споживчий кредит, які укладені після 24.12.2023, але до 21.08.2024. Таким чином, враховуючи, що договір кредитної лінії № 778188625 укладений 01.09.2023, відтак, дія пункту 5 розділу I Закону України № 3498-ІХ поширюється на кредитні правовідносини за вказаним кредитним договором. При цьому, не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та «процентна ставка в день». Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою, визначеною у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях. Тобто, умови договору кредиту, а саме загальні витрати за споживчим кредитом, загальний розмір кредиту, строк кредитування повинні бути розраховані в договорі таким чином, щоб денна процентна ставка не перевищувала 2,5 %, 1,5 %, 1 % залежно від періоду, визначеного п. 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 3498-ІХ. Якщо умови договору визначені таким чином, що за розрахунком денної процентної ставки остання перевищує визначену законом межу за відповідний період, то стягнення будь-яких витрат за споживчим кредитом є неможливим, оскільки умови договору кредиту, які визначають такі витрати, у тому числі, процентну ставку в день, є нікчемними. Так, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Так, якщо враховувати суму кредиту в розмірі 11600,00 грн на 30 календарних днів зі сплатою процентів за ставкою 295,65 % річних (0,81 % в день), то денна процентна ставка становить: (2818,80 / 14418,80) / 30 * 100 = 0,65 %. Якщо враховувати суму кредиту в розмірі 11600,00 грн на 1857 календарних днів зі сплатою процентів за максимальною ставкою 1087,70 % річних (2,98 % в день), то денна процентна ставка становить: (641927,76 / 653527,76) / 1857 * 100 = 0,05 %. Отже, денна процентна ставка за договором кредитної лінії № 778188625 від 01.09.2023 не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений законом, а відтак умови вказаного договору відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування». З урахуванням викладеного вище, аргументи скаржника, у даній справі, свого підтвердження при апеляційному перегляді не знайшли. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, не виявлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів висновує, що рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2025 року є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування скаржником не доведено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України. Судді Ю.В. Сіренко Т.Л. Фетісова О.М. Новіков