Постанова 4824 № 490/7047/21

Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 1 травня 2026 року місто Київ справа № 490/7047/21 провадження № 22-ц/824/470/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року, ухвалене у складі судді Юзькової О.Л.,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування, інфляційних збитків та 3 % річних. В обґрунтування позову посилалась на те, що 08.08.2020 о 17 год. 39 хв. у м. Миколаїв по вул. Космонавтів, в районі регульованого світлофором перехрестя з вул. Електронної відбулась дорожньо-транспортна пригода (наїзд на пішоходів) за участю автомобіля «ГАЗ 2752» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та пішоходів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в результаті ДТП отримали тілесні ушкодження. 09.08.2020 від отриманих тілесних ушкоджень померла ОСОБА_3 , яка являється матір`ю позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого 08.08.2008 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, Миколаївської області. За даним фактом було порушене кримінальне провадження, яке було внесено до ЄРДР за № 12020150040002390 від 08.08.2020 за ч.2 ст.286 КК України. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння кримінального правопорушення була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4340045, виданим ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Позивач у вересні 2020 року звернулася до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами, проте в порушення вимог закону страхове відшкодування не виплачено. Вважає, що бездіяльність відповідача є неправомірною, а його дії направлені на ухилення від прийняття рішення по страховій події та виплати страхового відшкодування. Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов та стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 260 000 грн., пеню, інфляційних збитків, 3 % річних та судові витрати. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування, інфляційних збитків та 3 % річних задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 170 028 грн. згідно ст. 27.2. Закону України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, 56 676 грн. у відшкодування моральної шкоди згідно вимог п.27.4 ст. 27 Закону України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а всього - 226 704 грн., пеню в розмірі 16 185,28 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 6 557,28 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 355,98грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 600 грн. Стягнуто з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в дохід держави судовий збір у розмірі 118, 08 грн. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування пов`язаного зі смертю потерпілого в розмірі 170028 грн. пені, трьох відсотків річних та інфляційні втрати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування судом обставин справи. Вважає, що позивач, будучи повнолітньою донькою потерпілої не довела, що проживала однією сім`єю із загиблою ОСОБА_3 , що є обов`язковою умовою отримання відшкодування згідно ст. 27.2 Закону. На день смерті своєї матері позивач не була пенсіонером або непрацездатною особою, чи такою що перебуває на утриманні загиблої матері. Також відсутні підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки станом на дату подання позову вирок щодо ОСОБА_2 , цивільно - правова відповідальність якої була застрахована відповідачем не прийнято. Крім того, відповідач не приймав рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування, відповідно відповідач не порушував жодних прав позивача. Правом на подання відзиву позивачка не скористалася. В судове засідання не з`явились сторони, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету представника відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» адвоката Пилипця А.Ю., що підтверджується звітом про доставку судової повістки до його електронного кабінету, та позивач ОСОБА_1 шляхом направлення судової повістки на її поштову адресу, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти згідно трекінгу відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою». З урахуванням встановлених обставин щодо повідомлення учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, колегія суддів, зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність. Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданого 08.08.2008 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, Миколаївської області. 08.08.2020 о 17 год. 39 хв. у м. Миколаїв по вул. Космонавтів, в районі регульованого світлофором перехрестя з вул. Електронної відбулась дорожньо-транспортна пригода (наїзд на пішоходів) за участю автомобіля «ГАЗ 2752» д.н.з. НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_2 та пішоходів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в результаті ДТП отримали тілесні ушкодження. 09.08.2020 від отриманих тілесних ушкоджень померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданого 11.08.2020 Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), копія якого наявна в матеріалах справи. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №2229 від 11.08.2020 та довідкою про причини смерті № 2229 від 11.08.2020 встановлена причина смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 яка настала внаслідок травматичного шоку, чисельних переломів кісток скелету, тупа поранення травми тіла (копія лікарського свідоцтва та довідки наявні в матеріалах справи). Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за даним фактом було порушене кримінальне провадження, яке було внесено до ЄРДР за 12020150040002390 від 08.08.2020 відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України. (копія витягу наявна в матеріалах справи). Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.02.2021 в справі №489/60/21 призначено обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 до судового розгляду. Станом на день розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування, інфляційних збитків та 3 % річних, остаточного рішення в справі №489/60/21 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України не ухвалено. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу «ГАЗ 2752» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АР/4340045. У вересні 2020 року позивач звернулася до відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою, яка була зареєстрована та присвоєно трекінг №1660600527944 в системі «Укрпошта» про виплату страхового відшкодування шкоди, завданої здоров`ю та життю, яка була заподіяна в результаті ДТП та смерті ОСОБА_5 . Одночасно з поданням заяви, позивачкою було подано усі необхідні документи. Як зазначає позивач, яка звернулася у вересні 2020 року до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, зазначена заява повернулася на адресу позивача з відміткою за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією довідки з «Укрпошта», яка міститься в матеріалах прави. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості відповідно до положень ст. 27.2. та п.27.4 ст. 27 Закону України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Судом не встановлено, що ДТП сталася внаслідок умислу потерпілої ОСОБА_3 або непереборної сили. Рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування пов`язаного зі смертю потерпілого в розмірі 170028 грн. пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а тому переглядається апеляційним судом тільки в оскаржуваній частині. З висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині повністю не може погодитись колегія суддів, виходячи з наступного. За загальним правилом шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом (ч. 3 ст. 1166 ЦК України). Як установлено судом, внаслідок ДТП, яка мала місце 08.08.2020 о 17 год. 39 хв. у м. Миколаїв по вул. Космонавтів, в районі регульованого світлофором перехрестя з вул. Електронної за участю автомобіля «ГАЗ 2752» д.н.з. НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_2 . 09.08.2020 від отриманих тілесних ушкоджень пішохід ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 . Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №2229 від 11.08.2020 та довідкою про причини смерті № 2229 від 11.08.2020 встановлена причина смерті - внаслідок травматичного шоку, чисельних переломів кісток скелету, тупе поранення травми тіла (копія лікарського свідоцтва та довідки наявні в матеріалах справи). Позивач є дочкою померлої ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 . Цивільно правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП як водія транспортного засобу «ГАЗ 2752» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АР/4340045. Ці обставини сторонами не оспорюються та апелянтом не заперечуються Згідно із ст. 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Положеннями ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого (п.23.1 ст.23 Закону). Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, визначено у ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказаною нормою встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є її прямим наслідком. Згідно положень ч. 1 ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивач не є особою, яка визначена цивільним законодавством, зокрема у ст. 1200 ЦК України, як така, що має право на відшкодування. Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги в цій частині та вважає їх обґрунтованими, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 входить до категорії осіб, імперативно визначених законом, які мають право на отримання страхового відшкодування. Відповідно рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 170028 грн. підлягає скасуванню з відмовою в цій частині у задоволенні позову. Позивачем не оскаржується рішення суду в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, що становить суму 56 676 грн. Отже, ним визнається обов`язок з відшкодування позивачці моральної шкоди у цьому розмірі. Щодо стягнутих з відповідача пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для їх стягнення з відповідача, однак такі суми підлягають обрахуванню, виходячи із суми моральної шкоди у розмірі 56 676 грн. Такий обов`язок закріплений також у п. 1 ч. 2 ст. 1166 ЦК України - моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Згідно ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. З врахуванням вказаних приписів, як установив суд першої інстанції, граничний термін для здійснення належних позивачці страхових виплат відповідачем сплив 06.11.2020. Згідно з вимогами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Приписами ст. 992 ЦК України визначено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Відповідно до п.36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати- в цій справі моральної шкоди) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Оскільки відповідач, прострочив грошове зобов`язання, а тому повинен сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних та пеню за період з 06 листопада 2020 року по 08 вересня 2021 року. А отже, стягненню підлягає пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 7633,76 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 1429,38 грн., інфляційні втрати у розмірі 4873,26 грн. З урахуванням наведеного рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягає зміні, а суми, стягнуті судом першої інстанції, підлягають зменшенню: пеня з 16185,28 грн. до 7633,76 грн., 3% річних з 6557,28 грн. до 1429,38 грн., інфляційні втрати з 22355,98 грн. до 4873,26 грн. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування підлягає скасуванню і в цій частині ОСОБА_6 належить відмовити, тому зменшенню підлягає визначена судом першої інстанції загальна сума стягнення (без пені, 3% річних та інфляційних втрат) з 226704 грн. до 56676 грн. ( до розміру моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції). Відповідно до п. «б» ч.4 ст.382 ЦПК України, якою передбачено, що у випадку скасування або зміни судового рішення, апеляційний суд має провести новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Таким чином, сума судового збору становить 705,89 грн. (позов задоволено на 25,97%), яка підлягає стягненню з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в дохід держави за розгляд справи в суді першої інстанції, враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за Законом, судовий збір при поданні позову до суду першої інстанції нею не сплачувався. Оскільки апеляційна скарга ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задоволена часткова на 81,51%, а позивач звільнена від сплати судового збору, тому сума судового збору сплачена відповідачем, за подання апеляційної скарги в розмірі 3178,89 грн. підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України . Керуючись ст. ст. 141, 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування у розмірі 170028 грн. та суми судового збору скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в цій частині позовних вимог. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року в частині стягнення загальної суми страхового відшкодування і моральної шкоди, пені, 3% річних, інфляційних втрат змінити. Зменшити стягнуту з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 пеню з 16185,28 грн. до 7633,76 грн., 3% річних з 6557,28 грн. до 1429,38 грн., інфляційні втрати з 22355,98 грн. до 4873,26 грн. Зменшити загальну стягнуту суму страхового відшкодування та моральної шкоди з 226704 грн. до 56676 грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь держави суму судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 705,89 грн. Компенсувати Приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3178,89 грн. за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус