Постанова 4824 № 755/17979/25

Справа №755/17979/25 Суддя в суді першої інст. - Вовк О.І. Провадження № 33/824/2067/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2026 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Зала Д.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Зала Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою судді місцевого суду: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнановинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенона нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин. Так, 23 серпня 2025 року о 19 годині 26 хвилин по вул. Райдужна, 21-А у місті Києві, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди ОСОБА_1 на місці за допомогою приладу аналізатор «Драгер Алкотестер 6820 (4067)», результат 2.46%. В результаті таких дій ОСОБА_2 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з рішенням суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що матеріали справи не містять підтвердження факту керування ОСОБА_3 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні послався на пояснення свідка ОСОБА_4 , однак ці твердження не були перевірені в суді, оскільки він не з`явився в судове засідання, що унеможливило перевірку достовірності його пояснень. Таким чином, висновки суду ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи. Заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили про її задоволення, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені захисником, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432300 від 23 серпня 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 ; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції № 472353, 473919, 470252. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять підтвердження факту керування ОСОБА_3 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також, що пояснення свідка ОСОБА_4 не були перевірені в суді, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються доказами наявними в матеріалах справи. Згідно дослідженому в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що у вечірній час доби працівники поліції підійшли до транспортного засобу, який був припаркований та мав увімкнені фари. За кермом автомобіля перебував чоловік з оголеним торсом, лише в шортах та з сумкою через плече, мова його була не чітка. Працівник поліції попросив у водія пред`явити технічний паспорт на автомобіль, документ, що посвідчує особу та посвідчення водія. Особу встановлено. Під час спілкування працівником поліції з ОСОБА_3 , у останнього виявленні явні ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager», на що ОСОБА_2 погодився. ОСОБА_2 повідомив, що автомобілем не керував, однак, працівник поліції йому зазначив, що їм надійшло повідомлення про те, що водій даного автомобіля перебував у стані алкогольного сп`яніння та порушував правила дорожнього руху у дворі. В подальшому працівник поліції зателефонував особі, яка зателефонувала на лінію 102, який погодився приїхати. Водій ОСОБА_2 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager», результат становив 2,46 ‰. ОСОБА_2 засвідчив свій підпис на роздруківці з технічного приладу «Drager». На місце прибув очевидець, який телефонував на лінію 102 та надав письмові пояснення, які зачитано та зафіксовано на бодікамеру працівника поліції. Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що за кермом даного автомобіля був саме ОСОБА_2 , та який його ледве не збив. В подальшому відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який останньому зачитано, роз`яснено права та обов`язки та вручено копію протоколу. Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , 23 серпня 2025 року приблизно о 19:24 год., він керуючи своїм автомобілем біля станції метро Дарниця у місті Києві помітив на дорозі автомобіль марки «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 , темно зеленого кольору, за кермом якого був водій без футболки з голим торсом та сумкою через плече, поводив себе неадекватно. Даний автомобіль зупинився біля готелю «Братислава». Він сфотографував даний автомобіль, номерні знаки та зателефонував на лінію

102. Під`їхав до автомобіля та хотів забрати ключі від автомобіля, з метою зупинення його керування транспортним засобом, однак водій різко поїхав по вул. Мстиславича, та ледве його не збив автомобілем. Після чого він повторно зателефонував на лінію

102. В подальшому, через деякий час йому зателефонували працівники поліції, які повідомили, що даного водія знайшли. Він приїхав на місце та впізнав даного водія, який був також без футболки, з голим торсом, мав сумку через плече, одягнутий у шорти, та в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, матеріали справи містять акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 підтверджено результатом огляду, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 0258», який становив 2,46 ‰. Аналізуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , які зафіксовані на відеозапис з нагрудної камери працівників поліції та не потребують додаткової перевірки, які узгоджуються між собою, та іншими доказами явними в матеріалах справи, які є послідовними та логічними. Апеляційний суд вважає, що доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Зала Д.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига