Постанова Київський апеляційний суд № 752/30430/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2026 року м. Київ Справа № 752/30430/25 Провадження: № 33/824/2097/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідомої Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Момотюк Анжеліки Ігорівни - ОСОБА_2 на постанову Голосіївськогорайонного суду м. Києва від 16 січня 2026 року, винесену під головуванням суддіВдовиченко О. О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1. ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року ОСОБА_2 визнановинуватим у вчиненніадміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладенона ньогоадміністративнестягнення у виді штрафу в розміріоднієїтисячінеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян, що становить 17000грн з позбавленням права керуваннятранспортнимизасобамина строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовийзбіру дохіддержави в сумі 665 грн. 60 коп. Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_2 - адвокат Момотюк В. І.подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначає, що працівниками патрульної поліції було здійснено безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Крім того, вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом.Також сторона захисту посилається на те, що відеозапис не є належним і допустимим доказом, оскільки не забезпечено безперервності відеофіксації. Окрім цього, захисник зазначає, що працівниками поліції не було названо жодної ознаки наркотичного сп`яніння, наявної у водія. В судовому засіданні захисникОСОБА_2 - адвокат Момотюк А. І. підтримала подану апеляційну скаргу та просила скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення захисника, дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року. Згідно до пункту 2 « Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої 09 листопада 2015 року спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 - Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 4 вказаної «Інструкції ….» визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_2 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком. Так, відповіднодо протоколу про адміністративнеправопорушеннясерії ЕПР1 №525953, 28.11.2025 близько 09:35:00, м. Київ, вул. Промислова, 1, заїзд на містПівденний, водій ОСОБА_2 керував ТЗ БМВ нз НОМЕР_1 з ознакаминаркотичногосп`яніння, а саме: тремтінняпальців рук, почервоніння очей, блідеобличчя, поведінка не відповідаєобстановці. Відпроходженняогляду на стан наркотичногосп`яніння в закладіохорониздоров`я КНП «КМНКЛ Соціотерація» в м. Києвівул. ЧорнихЗапорожців, 20, водійвідмовився, чим порушив п.2.5.ПДРУкраїни, за щопередбаченавідповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_2 жодних пояснень чи заперечень щодо змісту складеного протоколу не зазначив, лише проставив підпис, що ознайомлений. В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_2 на огляд як водія транспортного засобу до КМНОЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 листопада 2025 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: почервоніння очей, бліде обличчя,поведінка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук (а.с. 4) В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 28 листопада 2025 року щодо ОСОБА_2 (а.с. 8). На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції здійснюють спілкування з ОСОБА_2 на виїзді на Південний міст, де розташований блокпост.У ході перевірки документів та спілкування працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в активному розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 ). У відповідь ОСОБА_2 повідомив, що йому про це нічого не відомо, а також зазначив, що він перебуває на лікуванні у психіатричному закладі.Отриману інформацію працівники патрульної поліції передали своєму керівництву, після чого на місце події прибув інший екіпаж поліції. Працівники поліції повідомили, що керування транспортним засобом у хворобливому стані, зокрема, особою, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у психіатричному закладі, заборонено.У подальшому працівник поліції поцікавився у ОСОБА_2 , які саме лікарські засоби він приймає. Останній повідомив, що вживає препарат «Прегабалін». Після цього працівник поліції зазначив, що наявні підстави для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, та роз`яснив наслідки відмови від проходження такого огляду.Крім того, працівник поліції вказав на наявність у ОСОБА_2 зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей та блідість обличчя. ОСОБА_2 було повторно запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. У відповідь він пояснив, що зазначені лікарські засоби призначені йому лікарем з урахуванням стану здоров`я.Під час спілкування адвокат ОСОБА_2 повідомила працівників поліції про відмову її клієнта від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.У подальшому працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_2 було ознайомлено зі змістом протоколу, а також повідомлено про його відсторонення від керування транспортним засобом. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала й будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_2 вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не зазначив. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння почервоніння очей, білде обличчя, поведінка не відповдає обстановці, тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції 28 листопада 2025 року у ОСОБА_2 в розумінніп.п. 1,4 п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Вказане зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції. Наявні у справі докази об`єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що відмова ОСОБА_2 від проходження огляду була зумовлена об`єктивними обставинами (перебуванням на лікуванні, переживаннями з приводу неправомірного доставлення до ТЦК та СП, а також значним проміжком часу, що минув з моменту зупинки автомобіля), саме по собі не свідчить про відсутність у його діях складу правопорушення та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Зазначені доводи лише підтверджують факт відмови від проходження огляду, однак наведені причини такої відмови не спростовують та не свідчать про відсутність в діях водія порушення вимог п. 2.5 ПДР України, яким передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння або іншого хворобливого стану. Апеляційний суд не бере до уваги доводи скаржника, що були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , виходячи з наступного. Відповідно до Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженнясвободипересуваннягромадян, іноземців та осіб без громадянства, а такожрухутранспортнихзасобів в Україніабо в окремихїїмісцевостях, де введено воєнний стан від 29 груджня 2021 року п. 20 встановлено заходи з контролю в`їзду/виїзду, яківключають:1) на блокпостах: перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо); проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб. Як убачаєтьсяз матеріалів справи, ОСОБА_2 було зупинено на виїзді на Південний міст, де розташований блокпост, що дає підстави для перевірки документів. Крім того, відповідно адже відповідно до ч. 1. ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. Із загально доступної інформації відомо, щорухтранспортнихзасобів через Південнийміст з 00:00 години 22 червня 2022 року, крімтранспортнихзасобіввійськовогопризначення, екстрених та аварійних служб, громадського транспорту, транспортнихзасобівзіспеціальнимиперепустками та транзитного вантажного транспорту, заборонено.Вказані обставини підтверджуються протоколом засідання Ради оборони м. Києва №13 від 21 червня 2022 року. Враховуючивищевикладене, підставизупинки транспортного засобу, якимкерував ОСОБА_2 повністюузгоджуються з підставами для зупинки, передбаченими ст. 35 Закону України «Про Національнуполіцію». Посилання на те, що відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не є безперервним та не відображає всі обставини події, а тому є не належним та не допустимим доказом, є також безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до вимог, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функії фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов?язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов?язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу. Так; відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції було повністю досліджено судом апеляційної інстанції, а тому доводи скаржника щодо неналежності відеозапису як доказу у зв?язку з розривами у часі та не повним викладом обставин, апеляційний суд відхиляє, оскільки відеозапис повністю відображає подію, яка відповідає наявному протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, оцінюються критично, оскільки сам ОСОБА_2 не заперечував факту керування транспортним засобом. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції він постійно контактував зі своїм адвокатом, яка також не висловлювала жодних заперечень щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом. Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на законність постанови та не спростовують порушенняОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку. Всі інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи судом сприймаються критично, оскільки вони не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Момотюк А. І. слід залишити без задоволення. Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Момотюк Анжеліки Ігорівни - ОСОБА_2залишити без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т. О. Невідома