LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд462/203/26

від 29.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 462/203/26 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д. О. Провадження № 33/811/508/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю адвоката Остапів Романа Юрійовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Остапіва Р.Ю. на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2026 року, встановив: постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2026 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративні стягнення: за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень; за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Згідно із ст. 36 КУпАП остаточно призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави. На зазначену постанову адвокат Остапів Р.Ю. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2026 року та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом однак жодного ДТП не вчиняв про що чітко вказав в своїх поясненнях. В матеріалах справи міститься пояснення потерпілої, яка вказала, що залишила авто більш ніж на три дні. Обставини ДТП їй невідомі. Протокол який вказує що ОСОБА_1 вчинив ДТП, з посиланням на свідків, даних про яких немає. Таким чином не міститься жодного доказу вчинення ДТП ОСОБА_1 . Наголошує, що ОСОБА_1 місце нібито вчиненого ДТП не залишав, дочекався працівників поліції, був присутнім у судовому засіданні. У ОСОБА_1 не було умислу на скоєння адміністративного правопорушення, а отже в його діях відсутня суб`єктивна сторона інкримінованих йому правопорушень. Заслухавши пояснення адвоката Остапіва Р.Ю. на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Згідно п. 10.9. ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 555753 від 31 грудня 2025 року, схемі ДТП, характером пошкоджень транспортного засобу, письмових поясненнях ОСОБА_2 , наданими у суді поясненнями ОСОБА_1 та протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 555764 від 31 грудня 2025 року. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана постанова суду є незаконною, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі. Крім цього, статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Таким чином, наявні в матеріалах справи протоколи про вчинення адміністративного правопорушення відповідають вимогам чинного законодавства, відтак доводи апелянта є безпідставними. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеня її вини та в межах санкції ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію її дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу адвоката Остапів Романа Юрійовича залишити без задоволення. Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»