Постанова Львівський апеляційний суд № 449/55/26

Справа № 449/55/26 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О. Провадження № 33/811/551/26 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Клострейх Олени Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Борсуківської Катерини Олександрівни на постанову судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року, встановив: цією постановою у задоволенні клопотань адвоката Борсуківська К.О. про визнання відеоматеріалів з технічного засобу недопустими доказами та про повернення матеріалів адміністративної справи для належного оформлення відмовлено. Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та з оплатним вилученням транспортного засобу - Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 665,60 грн. Відповідно до постанови, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 542114 від 16.12.2025 року, слідує, що цього ж дня о 10 год 12 хв ОСОБА_1 в с. Лани Львівського району Львівської області, керував автомобілем Ніссан, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки і в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України. На вказану постанову захисник адвокат Борсуківська К.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Зауважує, що зазначене працівниками поліції місце складання адміністративного протоколу не відповідає фактичним обставинам справи. Звертає увагу на те, що фабула протоколу не містить посилання на наявність в діях водія повторності. Зазначає, що автомобіль дійсно належить ОСОБА_1 , проте фактично автомобіль перебуває у користуванні його батьків пенсійного віку, який їм потрібен для повноцінного пересування, відвідування лікарні та забезпечення інших побутових потреб, а тому вважає, що суд першої інстанції залишив це поза увагою і необґрунтовано застосував оплатне вилучення транспортного засобу. Вказує, що докази, які містяться в матеріалах справи в своїй сукупності не дають підстав вважати, що вина ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, доведена. У судове засідання апеляційної інстанції захисник адвокат Борсуківська К.О., будучи належним чином повідомленою про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явилася. Натомість захисник адвокат Клострейх О.В. та особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не заперечили про розгляд апеляційної скарги у відсутності адвоката Борсуківської К.О. Заслухавши виступ захисника адвоката Клострейх О.В., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до положень статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 542114 від 16.12.2025(а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.12.2025(а.с.5); долученими працівниками поліції відеозаписами з нагрудних камер з участю водія ОСОБА_1 (а.с.3); рапортом працівника поліції (а.с.9); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); та іншими матеріалами адміністративної справи у їх сукупності. Як встановлено судом, постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 02.04.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке мало місце 06.02.2025 року та накладено на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Крім того, вина особи також стверджується відеозаписом працівників поліції, з якого слідує, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівником поліції виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Вподальшому, працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події та у медичному закладі, проте останній відмовився від такого огляду. Така поведінка ОСОБА_1 була вірно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння, що спростовує доводи апеляційної скарги. Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Даний відеозапис узгоджується з іншими доказами в справі, вказаними вище. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя, відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості. Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постановає незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 542114 від 16.12.2025 складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Твердження апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32). Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Борсуківської Катерини Олександрівни залишити без задоволення, а постанову судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 09 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук