Постанова 4803 № 175/6970/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4672/26 Справа № 175/6970/25 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Свистунової О.В., суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., за участю секретаря Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , В С Т А Н О В И Л А: У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить транспортний засіб - загальний легковий універсал «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 06 лютого 2025 року о 12:45 год. біля будинку №46 по вулиці Центральна у місті Підгородньому Дніпровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_2 своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, спричинивши матеріальну шкоду та механічні пошкодження вищевказаного транспортного засобу. Експерт автотоварознавець ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 склав висновок експерта № 7668 від 3 березня 2025 року, яким визначено: вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW Х5» - 1 168 305,09 грн. Відповідно до наявної інформації, страхова компанія відповідача - ПрАТ "СК "Євроінс Україна", виплати компенсації ще не здійснила. Оскільки заподіяні позивачу протиправними діями відповідача матеріальні збитки до теперішнього часу не відшкодовані, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів розмір матеріального збитку в розмірі 1 168 305,09 грн. та судові витрати. Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) страхове відшкодування у розмірі 160 000, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 1 008 305, 09 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 155, 45 грн., по оплаті послуг судового експерта у розмірі 494, 50 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 472, 50 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 527,60 грн, по оплаті послуг судового експерта у розмірі 4 505, 50 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 527,50 грн. В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. У відзиві позивачка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді. Колегія суддів звертає увагу, що апелянт був належним чином сповіщений судом, що підтверджується довідкою про отримання документів в Електронному суді. Так, безпосередньо Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» та його представником Пилипець А.Ю. було отримано 24.02.2026 року та 25.02.2026 року ухвали суду апеляційної інстанції: від 23 лютого 2026 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення до розгляду та судові виклики (а.с.196). Також матеріалами справи підтверджено надсилання позивачкою на електронну адресу апелянта відзиву на апеляційну скаргу. Однак, до суду апеляційної інстанції представник апелянта, повідомлений належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, не зявився, причини своєї неявки суду не повідомив. 28.04.2026 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням для відкладення розгляду справи та надання додаткового строку на подання відзиву, оскільки ОСОБА_2 звернувся за правовою допомогою 28.04.2026 року. 29.04.2026 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 про перенесення судового засідання у зв`язку перебуванням представника на стаціонарному лікуванні. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Так, стороною позивача було надано до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві позивачкою та її представником було викладено у письмовому вигляді своє відношення до апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції та подано докази на обгрунтування своїх заперечень.У відзиві позивачка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив подано з дотриманням вимог ст. 359,360 ЦПК України. Крім того, як убачається з матеріалів справи, відповідачу - ОСОБА_2 , було направлено засобами поштового звязку ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 23 лютого 2026 року, яка ним була отримана, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення отриманого ним -12.03.2026 року. Ухвалою суду було розяснено право на подання з моменту отримання ухвали протягом пятнадцяти днів подати відзив у письмовій формі на апеляційну скаргу, що передбачено ст. 359 ЦПК України. Крім того, відповідач був завчасно належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, що підтверджено також матеріалами справи. У встановлений законом строк відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу, судом також було розяснено вимоги ст. 360 ЦПК України, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Крім того, у відповідності до вимог частини восьмої статті 178 цього Кодексу встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Однак, подане представником ОСОБА_2 - адвокатом Єпіком С.О. клопотання про відкладення розгляду справи не обґрунтовує поважність причин пропуску строку на подачу відзиву його довірителем. А укладення договору про надання правової допомоги лише 28 квітня 2026 року не свідчить про поважність причин пропуску строку встановленого судом. Крім того, адвокат був ознайомлений з матеріалами справи 28.04 2026 року, що не перешкоджало щодо його явки в судове засідання, однак, а ні відповідач ОСОБА_2 , а ні його представник - адвокат Єпік С.О. в судове засідання призначене на 29 квітня 2026 року до суду апеляційної інстанції не зявились, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, причини своєї неявки суду не повідомили. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність нез`явившихся сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не зявились, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить транспортний засіб - загальний легковий універсал «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 06.11.2024 року. Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 у справі № 175/4944/25 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як вбачається з постанови суду від 06 лютого 2025 року о 12:45 год. біля будинку №46 по вулиці Центральна у місті Підгородньому Дніпровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом автомобілем «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_5 , виконуючи поворот ліворуч поза перехрестям, не надав дорогу та допустив зіткнення із слідувавшим прямо у зустрічному з ним напрямку автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 після чого автомобіль «BMW» державний номерний знак НОМЕР_1 продовжив некерований рух та скоїв наїзд на припарковані автомобілі: «Subaru» державний номерний знак НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_8 та «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_9 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Полісу серії ЕР №220721579, транспортний засіб «ВАЗ21103» державний номерний знак НОМЕР_5 забезпечений у ПрАТ «СК «Євроінс Україна». Згідно умов Полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн. Враховуючи, що цивільна відповідальність водія Забезпеченого транспортного засобу, винуватця ДТП, була застрахована в ПРАТ "СК " Євроінс Україна " згідно Полісу серії ЕР №220721579, водій пошкодженого в ДТП ТЗ «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до ПРАТ "СК " Євроінс Україна " із повідомленням про ДТП 10.02.2025 року. Згідно до висновку експерта №7668 від 3 березня 2025 року за заявою ОСОБА_1 складено висновок, яким визначено: вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «BMW Х5», пошкодженого у наслідок від ДТП , становить: 553 882, 02 грн., вартість відновлювального ремонту, автомобіля «BMW Х5» пошкодженого у наслідок від ДТП становить: 1 168 305,09 грн. Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець. Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Згідно до частини першої статті 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (частина перша статті 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Положеннями частини першої статті 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані, з окрема з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи. Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних, зокрема з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті. Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (частина друга статті 27 Закону України). Частиною четвертою статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Як встановлено судом, на момент дорожньо-транспортної пригоди 06 лютого 2025 року транспортний засіб «ВАЗ21103» державний номерний знак НОМЕР_5 , був застрахований в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі Полісу серії ЕР №220721579. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 31 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди водій, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: 1) дотримуватися передбачених Правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; 2) вжити заходів з метою запобігання чи зменшення шкоди у подальшому; 3) повідомити іншим особам, причетним до дорожньо-транспортної пригоди, свої прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), місце проживання, назву та місцезнаходження страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував, та надати відомості про чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; 4) не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомити про дорожньо-транспортну пригоду страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), а також надати відомості про місцезнаходження такого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу, у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України такі працівники зобов`язані встановити та зафіксувати необхідні відомості щодо чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди і сприяти проведенню представниками страховиків (МТСБУ) огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, що стали її учасниками. Водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов`язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ). Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що позивачка не надала транспортний засіб на огляд, а тому страховик був позбавлений можливості визначити розмір шкоди, зважаючи на наступне. Встановлено, що після повідомлення про ДТП позивачка 11.02.2025 року направила на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» письмове запрошення щодо проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» (накладна №5200100023749 від 11.02.2025 року (а.с.156). Крім того, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у своєму листі від 01.08.2025 року за вих. № 11947, зазначило, що 10.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до останніх засобами електронного зв`язку із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП (а.с.159). Страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом . Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика (МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється. Таким чином, вбачається, що позивач звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» без порушення строків на звернення із відповідною заявою, передбачених ст. 31 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проте відповідного рішення страховик не надав та огляд протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду не провів, а тому позивач звернувся до експерта, у зв`язку з чим складено висновок експерта №7668 від 03 березня 2025 року за заявою ОСОБА_1 . Згідно ст. 27 Закону, Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати. Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини. Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу. Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку. Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті. Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною. Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру. За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ). У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою. Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону. Так, згідно матеріалів справи, після настання дорожньо-транспортної пригоди, позивач звернувся до страхувальника-відповідача із запитом про виплату страхового відшкодування про отримання страхової виплати через пошкодження належного йому автотранспортного засобу. Проте, на підставі вказаної заяви страховиком не було виплачено страхового відшкодування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на встановлені обставини з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо незгоди з розміром заподіяної шкоди, оскільки відповідно до умов страхового полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн. Водночас, встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW X5» унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, перевищує зазначений ліміт більше, ніж у 7 разів, що виключає можливість стягнення більшої суми в межах страхового покриття. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що ухвала постановлена з неповним з`ясуванням судом обставин справи, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення заявником норм права. Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. В іншій частині судове рішення не оскаржувалося, а тому не переглядалося судом апеляційної інстанції. Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 30 квітня 2026 року. Головуючий О.В. Свистунова Судді: М.М. Пищида І.Ю. Ткаченко