LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813521/14380/24

від 21.04.2026 ·

Номер провадження: 22-ц/813/1018/26 Справа № 521/14380/24 Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кострицького В.В., суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 представник позивача Томашевський Роман Миколайович відповідач - Акціонерне товариства «Одесагаз» представник відповідача Веселов Олександр Вікторович розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Веселова Олександра Вікторовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз» на заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 05 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Громіка Д.Д., у приміщенні того ж суду, у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправними та скасування рішення комісії та акту-розрахунку,- установив: Короткий виклад обставин справи ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправними та скасування рішення комісії та акта-розрахунку. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що Актом про порушення №02581 від 12.11.2021, відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 допустила несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дій спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації). Згідно Акту експертизи ЗВТ та пломб №289 від 19.11.2021, складеного комісією АТ «Одесагаз», за висновками комісії: виявлено порушення цілісності заводського тавра на ЗВТ. Відбитки тавра встановленої пломби на ЗВТ не відповідають відбиткам тавра заводу-виробника. З лівої сторони на склі лічильного механізму наявні підколи. На суматорі наявні подряпини. Проте, позивач стверджує, що нею не було допущено несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що підтверджується висновком експерта №22-1660 від 19.05.2022 року, відповідно до якого: Цілісність досліджувальної пломби, яка на момент проведення експертизи встановлена в нижній частині кришки лічильного механізму лічильника газу Gallus G-4 №U00262595, не порушено. Слідів перепломбування не виявлено, тобто пломба після первинного встановлення не знімалася і повторно не встановлювалася. Характерних трасологічних слідів розбирання наданого лічильника газу Gallus G-4 №U00262595 шляхом демонтажу оглядового вікна не виявлено. Будь-яких характерних трасологічних слідів втручання в роботу лічильного механізму, у тому числі характерних для дій з метою зміни даних обліку природного газу, немає. З тексту самого висновку чітко вбачається, що виявлені пошкодження лічильника газу носять експлуатаційний характер не містять слідів втручання в діяльність лічильника. Таким чином, на думку позивача, висновки відповідача, які зазначені в Акті про порушення №02581 від 12.11.2021 та в Акті експертизи ЗВТ та пломб №289 від 19.11.2021 повністю спростовуються висновком експерта, оскільки виключають в діях ОСОБА_1 вину у втручанні в роботу лічильника газу та виключають наявність причинно-наслідкового зв`язку між виявленими пошкодженнями лічильника та діями ОСОБА_1 . У зв`язку з чим, позивач просить задовольнити її позов у овному обсязі. Короткий зміст рішення суду Заочне рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 05 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправними та скасування рішення комісії та акту-розрахунку задоволено. Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25 серпня 2025 року заяву про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 05 березня 2025 року залишено без задоволення. В обґрунтування свого заочного рішення суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами довела той факт, що вона не вчиняла порушення, яке встановлено комісією АТ «Одесагаз» та жодним чином не втручалась в роботу лічильника газу, що встановлено експертом у висновку №22-1660 від 19.05.2022. У зв`язку з цим, рішення комісії та Акт-розрахунок про донарахування штрафних санкцій за про порушення, яке не було вчинене позивачем є протиправними та підлягають скасуванню. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погодившись із вказаним рішенням 29 вересня 2025 року Веселов Олександр Вікторович, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 05 березня 2025 року і призначити справу до нового розгляду в загальному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ухвалене судом заочне рішення незаконним, таким що підлягає скасування повністю та ухваленням нового рішення про відмову у позові , так як рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи . 12 листопада 2021 року було складено Акт про порушення №02581, яким встановлено підозру на втручання в роботу лічильника газу шляхом пошкодження пломби заводу виробника. (а.с. 28-29) 19 листопада 2021 року складено Акт експертизи ЗВТ та пломб №289, яким виявлено порушення цілісності заводського тавра на ЗВТ, невідповідність відбитків тавра пломби відбиткам тавра заводу-виробника, а також наявність підколів на склі лічильного механізму та подряпин на суматорі. (а.с. 32-33) 25 листопада 2021 року Відокремлений підрозділ ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг»» за результатами метрологічного дослідження склав Довідку №024913 про непридатність лічильника газу ОСОБА_1 у зв`язку з похибкою Qmin = -6,1, що перевищує допустиму норму, яка рівна = (+3). Наведені результати метрологічного дослідження свідчать про викривлення обліку даних газу лічильником. (а.с. 116) Вказані документи представник позивача не додав до матеріалів свого позову. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Актом експертизи ЗВТ/пломб №289 від 19.11.2021 р. встановлено порушення ЗАВОДСЬКОЇ пломби, замість якої, була встановлена пломба кустарного виробництва. Експерт у висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз вказав про пломбу «яка на момент проведення експертизи встановлена в нижній частині кришки лічильного механізму лічильника газу Gallus G-4 №U00262595», але не спростовує факт, що ця пломба є не заводською. Більше того, питання про те, чи є досліджувана ним пломба заводською, експерту взагалі не ставилось. До того ж, аналіз використаної експертом літератури та матеріалів свідчить, що експерт не мав ні технічної документації на вказаний лічильник газу, ні фізичних зразків пломб заводу-виробника, а також аналогічного лічильника для порівняння. Таким чином, висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз не суперечить висновку Акту експертизи та не спростовує його висновки, так як фактично підтверджує, що пломба кустарного виробництва на ЗВТ після втручання в лічильник газу та опломбування кустарною пломбою більш не знімалась із ЗВТ. Позиція учасників справи Не погодившись з доводами апеляційної скарги, представник позивача адвокат Томашевський Роман Миколайович звернувся з відзивом на апеляційну скаргу та просить апеляційну скаргу Веселова Олександра Вікторовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз» залишити без задоволення, а заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 05 березня 2025 року залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначав, що оскаржуване судове рішення є обґрунтованим та законним. Явка сторін Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду. В судове засідання з`явились представник позивача та в режимі відеоконференції представник відповідача, та надали свої пояснення. Щодо клопотання про дослідження нових обставин та дослідження і оцінка доказів Представником відповідача подано разом з апеляційною скаргою клопотання про дослідження нових обставин та дослідження і оцінка доказів, проте колегією суддів у судовому засіданні було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне. Згідно із ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Згідно ч.ч.1,3,4,8 ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Представником відповідача не надано жодного доказу на підтвердження неможливості подання доказів суду першої інстанції під час розгляду справи, до ухвалення судового рішення. Згідно до вимог ч.3 ст.367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Оскільки відповідач не надав обґрунтованих доказів неможливості подання доказів до суду першої інстанції, то вони не можуть бути прийняті апеляційним судом, а тому у задоволенні клопотання скаржника про дослідження нових обставин та дослідження і оцінка доказів колегія суддів відмовляє. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України). Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є співвласником та основним наймачем квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 25.11.1997 року Управлінням ЖКГ міськвиконкому ОМР народних депутатів на підставі розпорядження №102390 від 25.11.1997 року. Право власності ОСОБА_1 було зареєстроване в ОМБТІ та РОН 02.12.1997 року за №1084 стор.30 кн.255пр, відповідно до штампа на звороті свідоцтва про право власності. Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , вона складається з трьох кімнат житловою площею 39,5 кв.м. загальною площею 50,9 кв.м. Як вбачається з виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 , наданої КП «ЖКС «Хмельницький», особовий рахунок відкритий на громадянку ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 є споживачем природного газу за вказаною адресою з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_2 та газовим лічильником типу Gallus G-4 №U00262595, що підтверджується паспортом на газовий лічильник та оскаржуваними рішенням комісії і актом-розрахунком . 12.11.2021 року АТ «Одесагаз», в особі слюсаря 4-го розряду №1483 ОСОБА_2 та слюсаря 4-го розряду №3398 ОСОБА_3 було здійснено контрольний огляд комерційного вузла обліку газу на базі лічильника газу типу Gallus G-4, заводський №U00262595 у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_2 , за наслідками якого було виявлено порушення, відображене в Акті про порушення № 02581 від 12.11.2021 р., а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). В цей же день, 12.11.2021 працівниками АТ «Одесагаз» був складений протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, відповідно до якого ЗВТ та/або пломба споживача була демонтована представником Оператора ГРМ (АТ «Одесагаз») слюсарем 4-го розряду №1483 ОСОБА_2 та був встановлений інший ЗВТ типу P.Fiorentinin G-4 заводський №5710576 та пломба R33871697. ОСОБА_1 було запрошено для проведення експертизи ЗВТ та/або пломби на 9.20 годин 19.11.2021 року 19.11.2021 комісією АТ «Одесагаз», за відсутності споживача ОСОБА_1 було проведено експертизу ЗВТ, за результатами якої був складений Акт експертизи ЗВТ та пломб №289 від 19.11.2021, в якому, за висновками комісії: виявлено порушення цілісності заводського тавра на ЗВТ. Відбитки тавра встановленої пломби на ЗВТ не відповідають відбиткам тавра заводу-виробника. З лівої сторони на склі лічильного механізму наявні підколи. На суматорі наявні подряпини. 25.01.2022 відповідачем, на підставі акта про порушення від 12.11.2021 №02581, був складений оскаржуваний Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з травня 2021 року по листопад 2021року №02581 від 25.01.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 донараховано за вищевказане порушення сума грошових коштів в розмірі 55 405,89 гривень. Рішенням комісії №2258аб/1 від 25.01.2022 було встановлено порушення ОСОБА_1 п.п.3 п.1 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Дане порушення виявлено при обстеженні представниками СК ПЛГ 12.11.2021 та зафіксоване в акті пор порушення №02581 від 12.11.2021. За дане порушення здійснено розрахунок за граничними об`ємами споживання природного газу населенням. Комісія вирішила: Акт про порушення задовільнити. Здійснити донарахування згідно акту-розрахунку у сумі 55 405,89 гривень. 19.05.2022 року, на підставі заяви ОСОБА_4 (чоловіка позивача та співвласника квартири), Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз був виготовлений висновок експерта №22-1660. На стор.2 висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України. Висновок експерта підготовлений для подачі до суду. Об`єктом дослідження експерта був лічильник газу типу Gallus G-4 №U00262595. На стор.4 висновку експерта зазначено, що на зовнішній поверхні корпусу лічильника наявні пило-грязьові нашарування сіро-коричневого кольору, пошкодження у вигляді подряпин та вм`ятин. Ознаки (форма, розміри та інше) слідообразуючих об`єктів, якими утворені дані пошкодження, не відобразилися. Дані пошкодження носять експлуатаційний характер і утворені при контакті (контактах) зовнішньої поверхні корпусу лічильника з об`єктом (об`єктами), твердість матеріалу якого (яких) перевищує характеристики міцності матеріалу корпусу лічильника. На стор.5 висновку експерта зазначено, що на лицьовій стороні виступу розташоване оглядове вікно прямокутної форми, виготовлене з прозорого полімерного матеріалу. На досліджуваній поверхні виступу з оглядовим вікном наявна поверхнева нескрізна подряпина у вигляді динамічного сліду ковзання. Найбільшими розмірами 3,00х45,00 мм. Також зазначено, що на контактні поверхні оглядового вікна та поверхонь виступу у граничний зоні в місцях з`єднання (контактування) з поверхнями оглядового вікна, виявлені поверхневі сліди ковзання (подряпини) різної форми, розмірів і спрямованості. Ознаки (форма, розміри та ін.) слідоутворюючих об`єктів, якими утворені дані пошкодження, не відобразилися. Дані пошкодження носять експлуатаційний характер і утворені при контакті (контактах) зовнішньої поверхні оглядового вікна з об`єктом (об`єктами), твердість матеріалу якого (яких) перевищує характеристики міцності його матеріалу. При цьому, будь-яких характерних слідів, які свідчать про демонтаж оглядового вікна не виявлено. Візуальним і мікроскопічним дослідженням контактних поверхонь пломби та поверхонь приливу у граничній зоні в місцях з`єднання (контактування) з поверхнями пломби встановлено, що по верхньому краю пломбувального отвору наявний слід деформації полімерного матеріалу напівкруглої форми. Виходячи з характеру та локалізації даного сліду, він утворений при взаємодії пломбувального пристрою (плашки пломбу вального пристрою) та матеріалу пломбувального отвору. Ймовірніше за все плашка пломбу вального пристрою була розміщена під деяким кутом до поверхні приливу та контактної поверхні пломби. Тому при обтисканні тіла пломби (опломбуванні) пломба в опломбувальному отворі зафіксувалася зі зміщенням. Досліджувана пломба в отворі зафіксована міцно, на її контактних поверхнях є відтиски плашок плобувального пристрою. Подальшим оглядом та вивченням (в тому числі і мікроскопічним в наведених вище умовах) було встановлено, що: - яких-небудь трасологічних слідів на внутрішніх поверхнях пломби (у т.ч. слідів розділення), які б свідчили про зняття і повторне встановлення, не виявлено; - на внутрішніх поверхнях пломбувального отвору кришки лічильного механізму в місцях з`єднання (контактування) з внутрішніми поверхнями пломби, характерних слідів дії сторонніми предметами (інструментами) у вигляді деформацій і динамічних слідів ковзання, не виявлено. (стор.6 висновку експерта) Також на сторінці 7 висновку експерта зазначено, що візуальним і мікроскопічним дослідженням лічильного механізму приладу обліку після зняття та розбирання встановлено, що всі деталі в наявності, слідів заміни вузлів і деталей лічильного механізму не виявлено. Будь-яких характерних трасологічних слідів втручання в роботу лічильного механізму, у тому числі характерних для дій з метою зміни даних обліку природного газу, немає. На підставі викладеного, експерт прийшов до висновків: - Цілісність досліджувальної пломби, яка на момент проведення експертизи встановлена в нижній частині кришки лічильного механізму лічильника газу Gallus G-4 №U00262595, не порушено. Слідів перепломбування не виявлено, тобто пломба після первинного встановлення не знімалася і повторно не встановлювалася. - Характерних трасологічних слідів розбирання наданого лічильника газу Gallus G-4 №U00262595 шляхом демонтажу оглядового вікна не виявлено. - Будь-яких характерних трасологічних слідів втручання в роботу лічильного механізму, у тому числі характерних для дій з метою зміни даних обліку природного газу, немає. Згідно Акту №22-1660 попереднього розрахунку вартості виконаного висновку експерта 22-1660, його вартість складає 5663,10 гривень, які були сплачені до виготовлення висновку, що підтверджується Актом попереднього розрахунку, Актом здачі-приймання висновку експерта та фіскальним чеком від 07.02.2022. В липні 2024 року від відповідача на адресу позивача надійшло повідомлення від 17.07.2024 про припинення/обмеження надання послуг з розподілу природного газу та рахунок на оплату 55 405,89 гривень. В даному повідомленні відповідач зазначив, що у зв`язку із заборгованістю за несанкціонований відбір природного газу, який зафіксований у відповідному Акті про порушення, відповідно до п.п.6 п.1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що з 29 липня 2024 буде припинено/обмежено надання послуги з розподілу природного газу. Аналогічне повідомлення та рахунок надійшли у серпні 2024 року, в якому зазначено, що з 26 серпня 2024 року буде припинено/обмежено надання послуги з розподілу природного газу. Задовольняючи позов, суд виходив з факту того, що позивач належними та допустимими доказами довела той факт, що вона не вчиняла порушення, яке встановлено комісією АТ «Одесагаз» та жодним чином не втручалась в роботу лічильника газу, що встановлено експертом у висновку №22-1660 від 19.05.2022. У зв`язку з цим, рішення комісії та Акт-розрахунок про донарахування штрафних санкцій за про порушення, яке не було вчинене позивачем є протиправними та підлягають скасуванню. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494, Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №

619. Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Пунктом 3 Правил постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила) передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГРМ норми даного розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованої діяльності оператора ГРМ, застосовується за наявності акта про порушення, складеного оператором ГРМ відповідно до вимог цієї частини. Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Згідно із пунктом 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або в роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку природного газу (далі ВОГ) або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого втрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно. Відповідно до пункту 8 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення оператором ГРМ пошкодження лічильника газу та/або його позаштатного режиму роботи, внаслідок чого втрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється, виходячи із 70 відсотків граничних об`ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням терміну на його усунення. Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Відповідно до пунктів 3, 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення. У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються. Відповідно до пунктів 8, 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. Відповідно до пункту 5 глави 10 Кодексу ГРМ, після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі; 3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ; 6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо. Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ. Відповідно до підпункту 1 пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Відповідно до пункту 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу. Як вбачається з акта експертизи від 19.11.2021 року №289, під час експертизи лічильника встановлено наявність порушення щодо цілісності заводського та повірочного тавра на ЗВТ (лічильник газу типу Gallus G-4, заводський №U00262595) З указаним актом позивач не погодилась. ОСОБА_4 14 квітня 2022 року звернувся із заявою до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) (вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса, 65026) для призначення трасологічної експертизи з лічильником газу. 19.05.2022 року, на підставі заяви ОСОБА_4 (чоловіка позивача та співвласника квартири), Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз був виготовлений висновок експерта №22-1660. На стор.2 висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст..384 КК України. Висновок експерта підготовлений для подачі до суду. Об`єктом дослідження експерта був лічильник газу типу Gallus G-4 №U00262595. На стор.4 висновку експерта зазначено, що на зовнішній поверхні корпусу лічильника наявні пило-грязьові нашарування сіро-коричневого кольору, пошкодження у вигляді подряпин та вм`ятин. Ознаки (форма, розміри та інше) слідообразуючих об`єктів, якими утворені дані пошкодження, не відобразилися. Дані пошкодження носять експлуатаційний характер і утворені при контакті (контактах) зовнішньої поверхні корпусу лічильника з об`єктом (об`єктами), твердість матеріалу якого (яких) перевищує характеристики міцності матеріалу корпусу лічильника. На стор.5 висновку експерта зазначено, що на лицьовій стороні виступу розташоване оглядове вікно прямокутної форми, виготовлене з прозорого полімерного матеріалу. На досліджуваній поверхні виступу з оглядовим вікном наявна поверхнева нескрізна подряпина у вигляді динамічного сліду ковзання. Найбільшими розмірами 3,00х45,00 мм. Також зазначено, що на контактні поверхні оглядового вікна та поверхонь виступу у граничний зоні в місцях з`єднання (контактування) з поверхнями оглядового вікна, виявлені поверхневі сліди ковзання (подряпини) різної форми, розмірів і спрямованості. Ознаки (форма, розміри та ін.) слідоутворюючих об`єктів, якими утворені дані пошкодження, не відобразилися. Дані пошкодження носять експлуатаційний характер і утворені при контакті (контактах) зовнішньої поверхні оглядового вікна з об`єктом (об`єктами), твердість матеріалу якого (яких) перевищує характеристики міцності його матеріалу. При цьому, будь яких характерних слідів, які свідчать про демонтаж оглядового вікна не виявлено. Візуальним і мікроскопічним дослідженням контактних поверхонь пломби та поверхонь приливу у граничній зоні в місцях з`єднання (контактування) з поверхнями пломби встановлено, що по верхньому краю пломбувального отвору наявний слід деформації полімерного матеріалу напівкруглої форми. Виходячи з характеру та локалізації даного сліду, він утворений при взаємодії пломбувального пристрою (плашки пломбу вального пристрою) та матеріалу пломбувального отвору. Ймовірніше за все плашка пломбу вального пристрою була розміщена під деяким кутом до поверхні приливу та контактної поверхні пломби. Тому при обтисканні тіла пломби (опломбуванні) пломба в опломбувальному отворі зафіксувалася зі зміщенням. Досліджувана пломба в отворі зафіксована міцно, на її контактних поверхнях є відтиски плашок плобувального пристрою. Подальшим оглядом та вивченням (в тому числі і мікроскопічним в наведених вище умовах) було встановлено, що: - яких-небудь трасологічних слідів на внутрішніх поверхнях пломби (у т.ч. слідів розділення), які б свідчили про зняття і повторне встановлення, не виявлено; - на внутрішніх поверхнях пломбувального отвору кришки лічильного механізму в місцях з`єднання (контактування) з внутрішніми поверхнями пломби, характерних слідів дії сторонніми предметами (інструментами) у вигляді деформацій і динамічних слідів ковзання, не виявлено (стор.6 висновку експерта). Також на сторінці 7 висновку експерта зазначено, що візуальним і мікроскопічним дослідженням лічильного механізму приладу обліку після зняття та розбирання встановлено, що всі деталі в наявності, слідів заміни вузлів і деталей лічильного механізму не виявлено. Будь-яких характерних трасо логічних слідів втручання в роботу лічильного механізму, у тому числі характерних для дій з метою зміни даних обліку природного газу, немає. Аналізуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з боку ОСОБА_1 не було несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що підтверджується висновком експерта №22-1660 від 19.05.2022 року, відповідно до якого: - Цілісність досліджувальної пломби, яка на момент проведення експертизи встановлена в нижній частині кришки лічильного механізму лічильника газу Gallus G-4 №U00262595, не порушено. Слідів перепломбування не виявлено, тобто пломба після первинного встановлення не знімалася і повторно не встановлювалася. - Характерних трасологічних слідів розбирання наданого лічильника газу Gallus G-4 №U00262595 шляхом демонтажу оглядового вікна не виявлено. - Будь-яких характерних трасологічних слідів втручання в роботу лічильного механізму, у тому числі характерних для дій з метою зміни даних обліку природного газу, немає. З тексту самого висновку вбачається, що виявлені пошкодження лічильника газу носять експлуатаційний характер не містять слідів втручання в діяльність лічильника. У зв`язку з викладеним, висновки відповідача, які зазначені в Акті про порушення №02581 від 12.11.2021 та в Акті експертизи ЗВТ та пломб №289 від 19.11.2021 спростовуються висновком експерта, оскільки виключають в діях ОСОБА_1 вину у втручанні в роботу лічильника газу та виключають наявність причинно-наслідкового зв`язку між виявленими пошкодженнями лічильника та діями ОСОБА_1 . При цьому, висновок експерта є більш вірогідним доказом, оскільки експерт є незацікавленою та об`єктивною особою, який обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, у той час як члени комісії не несуть жодної відповідальності за завідомо неправдиві відомості та є працівниками АТ «Одесагаз». У відповідності до ст.ст. 76-80 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. З досліджених письмових доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 не допускала несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, не вчиняла жодних дій, направлених на пошкодження лічильнику газу та не порушувала пломби лічильника, що підтверджується належним та допустимим доказом висновком експерта. Колегія суддів зважаючи на вищезазначене, не приймає до уваги доводи скаржника в частині того, що висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз не суперечить висновку Акту експертизи та не спростовує його висновки так як фактично підтверджує, що пломба кустарного виробництва на ЗВТ після втручання в лічильник газу та опломбування кустарною пломбою більш не знімалась із ЗВТ, адже з висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) чітко вбачається, що виявлені пошкодження лічильника газу носять експлуатаційний характер та не містять слідів втручання в діяльність лічильника. Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що засідання комісії з розгляду Акту про порушення №02581 від 12 листопада 2021 року, яке відбулось 25 січня 2022 року проведене з порушенням строку, визначеного п. 8 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, яким передбачено, що Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»). Доводи скаржника про те, що відокремленим підрозділом ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг»» за результатами метрологічного дослідження було складено довідку №024913 про непридатність лічильника газу ОСОБА_1 у зв`язку з похибкою Qmin = -6,1, що перевищує допустиму норму, яка рівна = (+3), відповідно наведені результати метрологічного дослідження свідчать про викривлення обліку даних газу лічильником, колегія суддів не приймає до уваги зважаючи на наступне. Матеріалами справи встановлено, що позов було подано ОСОБА_1 10 вересня 2024, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2024 відкрито провадження та призначено судове засідання. 31 жовтня 2024 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою сторін, тому його було відкладено на 15.01.2025 (т. 1 а.с.71). 14 січня 2025 від представника відповідача на адресу суду першої інстанції надійшла заява про відкладання розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному, колегія звертає увагу, що доказів на підтвердження даного факту до суду першої інстанції надано не було (т. 1 а.с. 76). Судом клопотання представника було задоволено та відкладено слухання справи на 05 березня 2025. Сторони про дату, час та місце слухання справи 05 березня 2025 о 10:50 були повідомленні належним чином через Електронний кабінет підсистеми Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (т. 1 а.с. 78-79), клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, що відповідно не перешкоджало ухваленню судом заочного рішення. Слід звернути увагу на те, що природа перегляду заочного рішення та його апеляційного оскарження досить різна. Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач вважає заочне рішення неправильним на підставі того, що суд не зміг оцінити пояснення та докази, які могли бути надані в разі особистої присутності в залі судового засідання та особистого захисту його прав. За цією ознакою право перегляду заочного рішення надано тому самому суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, а не вищестоящому. Природа апеляції інша. У апеляційній скарзі відповідач зазначає, в чому полягає незаконність або необґрунтованість рішення, які порушення норм матеріального чи процесуального права були допущені судом або які обставини справи були недосліджені тощо. Відповідно колегія суддів встановлено, що відповідач був повідомлений про розгляд судом першої інстанції позову ОСОБА_1 , справа перебувала в суді першої інстанції до моменту винесення заочного рішення шість місяців. Заочне рішення у даній справі було ухвалено 05 березня 2025 року. 14.03.2025 року копію заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси в електронному вигляді від 05 березня 2025 року було надіслано відповідачу в його електронний кабінет. Відповідно до довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ доставлено до електронного кабінету відповідача 14.03.2025 року о 14 годині 49 хвилин, яка міститься в матеріалах цивільної справи (а.с. 84). Із заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача вперше звернувся 18.06.2025 року про що свідчить штамп Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.06.2025 р. вх. № 40085, однак ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.06.2025 року дану заяву було залишено без розгляду. 26 червня 2025 року представник відповідача повторно звернувся із заявою про перегляд заочного рішення, про що свідчить штамп Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.06.2025р. вх. № 42317. Тобто, представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду з пропуском встановленого двадцятиденного строку, передбаченого ч.3 ст.284 ЦПК України. Посилання представника відповідача на те, що він дізнався про існування заочного рішення суду лише 15.06.2025 року судом першої інстанції не приймалось до уваги, оскільки ним не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання заочного рішення 14.03.2025 року. З наданих до суду матеріалів та пояснень представника відповідача не убачається будь-яких інших поважних причин, які б стали підставою для поновлення пропущеного відповідачем строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду. За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду слід відмовити. Заяву про перегляд заочного рішення суду було залишити без задоволення. Аналізуючи наявні матеріали справи колегія може стверджувати, що у відповідача було достатньо часу до моменту ухвалення заочного рішення подати відзив на позовну заяви та надати докази на спростування позиції позивача, проте відповідачем даних процесуальних дії здійснено не було. Крім того, сама по собі наявність похибки вимірювання не свідчить автоматично про факт викривлення обліку природного газу, якщо не доведено, що така похибка виникла внаслідок втручання споживача чи інших обставин, за які він несе відповідальність. Відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт несанкціонованого втручання у роботу лічильника або його пошкодження з вини споживача. Таким чином, з огляду на відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт викривлення обліку природного газу з вини споживача, доводи скаржника у цій частині є необґрунтованими та не можуть бути покладені в основу судового рішення. Враховуючи тривалі строки розгляду справи, а саме позов подано у вересня місяці 2024 року, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, суд першої інстанції на підставі наявних доказів ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. ОСОБА_1 належними та допустимими доказами довела той факт, що вона не вчиняла порушення, яке встановлено комісією АТ «Одесагаз» та жодним чином не втручалась в роботу лічильника газу, що встановлено експертом у висновку №22-1660 від 19.05.2022. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення комісії та Акт-розрахунок про донарахування штрафних санкцій за про порушення, яке не було вчинене позивачем є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог ст. 263 ЦПК України, ґрунтується на повному та всебічному дослідженні доказів, містить належну мотивацію щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення комісії та акту-розрахунку. Жодних нових обставин чи доказів, які б спростовували ці висновки, скаржником не наведено. Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального закону. З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - ухвалив: Апеляційну скаргу адвоката Веселова Олександра Вікторовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Одесагаз» - залишити без задоволення. Заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 05 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий суддя В.В. Кострицький Судді М.В. Назарова Ю.П. Лозко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»