Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2508/25
від 21.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2508/25 Категорія:106030000 Головуючий в 1 інстанції: Дерев`янко Л.Л. Час і місце ухвалення: м. Миколаїв Дата складання повного тексту:31.10.2025р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Алексєєвій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) в Херсонській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області №74 о/с від 25 лютого 2025 року, за яким молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , було звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон №580-VIII) у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; - поновити молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області; - стягнути з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що наказом ГУНП в Херсонській області №74 о/с від 25 лютого 2025 року позивача було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону №580-VIII у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач звертав увагу, що наказ про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії ОСОБА_1 на ознайомлення наданий не був, висновок службового розслідування відносно дисциплінарного проступку позивача не оголошувався, що саме було підставою для відкриття дисциплінарного провадження йому відомо не було. Зазначав, що в нього були пом`якшуючи відповідальність обставини вчинення дисциплінарного правопорушення, оскільки, він особисто вважав, що має бути на навчанні та злагоджені підрозділів, а не виконувати розпорядження по безпосередньої участі в бойових діях, досвіду яких не мав, навіть не міг виконувати той наказ, який не був письмово доведений до його відома. Відтак, позивач вказав, що наказ про звільнення його з посади зі служби у поліції є необґрунтованим та незаконним. Відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що твердження позивача про те, що з текстом наказу "Про відрядження" він не ознайомився не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами службового розслідування. Відповідач стверджував, що матеріалами службового розслідування також підтверджується, що інформацію про мету службового відрядження також була доведена до особового складу, Відповідач наголошував, що посадовими інструкціями на позивача покладено ряд обов`язків, серед яких, безумовно виконувати накази прямих керівників , віддані (видані) в межах наданих їм повноважень і відповідно до закону. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Херсонській області - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - суд першої інстанції не з`ясував, чи мав бойовий досвід ОСОБА_1 в частині виконання покладених на нього завдань у складі снайперських груп, чи проходив він відповідне навчання, зі зброї яка була за ним закріплена (автомат АК-74, пістолет АПС), з чого можна зробити висновок, що ця зброя аж ніяк не може бути використана як снайперська; - ОСОБА_1 не має бойового досвіду, на злагоджені не був, бойові завдання до цього часу не виконував, бойові розпорядження станом на 23 січня 2025 року не доводились, вирішив поїхати до підрозділу в якому проходить службу в м. Херсону, тому що в Краматорську була тільки частина підрозділу; - Зрозумівши, що ніяких навчань в м. Краматорську не буде, про що повідомив співробітникам батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), зазначивши, що його ввели в оману стосовно навчання; - на думку позивача причиною порушення дисципліни, подій які до цього привели ОСОБА_1 - не своєчасне доведення йому наказу та введення його в оману стосовно навчання на території Донецької області, відсутність бойового досвіду, злагодження. У відзиві на апеляційну скаргу ГУНП в Херсонській області зазначило, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументів учасників справи тобто є законним та обґрунтованим. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. Позивач ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у Херсонській області відповідно до наказу №292 о\с від 01 липня 2024 року ГУНП у Херсонській області. Наказом №34 дск від 20 січня 2025 року ГУНП у Херсонській області наказано відрядити з метою виконання бойових (спеціальних) операцій з 21 січня 2025 року в підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення поліцейських, серед яких інспектора взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 24 січня 2025 року до керівника ГУНП в Херсонській області надійшов рапорт №125/32/01-2025 від начальника УГІ ГУНП щодо можливого порушення службової дисципліни окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області, а саме інформації від ГУНП в Донецькій області від 24 січня 2025 року про самовільне залишення місця служби інспектора взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який наказом ГУНП від 20 січня 2025 року №34дcк був відряджений до зведеного підрозділу ДПОП ОШБ Лють з метою виконання спеціальних завдань. В рапорті зазначено, що в подальшому, цього ж дня о 15:00 год останнього було виявлено в м. Миколаєві, при собі мав автомат АК-74 та пістолет АПС, які було передано керівництву БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області. 24 січня 2025 року наказом начальника ГУНП у Херсонській області №39 призначено службове розслідування з метою збирання, перевірки, оцінки матеріалів, своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Наказом начальника ГУНП у Херсонській області №66 від 06 лютого 2025 року строк службового розслідування продовжено до 22 лютого 2025 року. Опитані в ході проведення службового розслідування поліцейські показали наступне. Інспектор взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 , зазначив, що " 19 січня 2025 року йому повідомив його командир взводу №1 старший лейтенант поліції ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 з іншими поліцейськими необхідно їхати на навчання" терміном на 1 місяць, на що останній відмовився через сімейні обставини. Але ОСОБА_2 наполіг на необхідності такої участі, в результаті чого ОСОБА_1 погодився на проходження навчання однак куди саме необхідно було їхати ніхто не говорив. У подальшому, 22 січня 2025 року було повідомлено, що виїзд буде о 04:00 год. 23 січня 2025 року на службовому автомобілі. Виїхавши в службове відрядження спільно з працівниками БПОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та керівництвом зазначеного батальйону ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), всі разом прибули у визначене місце. О 05:20 год. 24 січня 2025 року вирішив самостійно їхати до м. Херсона у зв`язку із тим, що навчань не буде". Інспектор взводу №3 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП капітан поліції ОСОБА_9 , інспектор взводу №1 БПОП (стрілецький) ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , поліцейський взводу №1 БПОП (стрілецький) ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_11 , поліцейський взводу №1 БПОП (стрілецький) ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_12 зазначили, що 23 січня 2025 року вони спільно із молодшим лейтенантом ОСОБА_1 вирушили у службове відрядження, куди прибули ввечері. Командир БПОП (стрілецький) ГУНП підполковник поліції Причепа Руслан Юрійович серед іншого зазначив, що "Виїзд до Донецької області повинен був відбутися 21 січня 2025 року, але у зв`язку з тим, що службові транспортні засоби не були облаштовані та захищені належним чином, за погодження керівництва прийнято рішення перенести виїзд на кілька днів. Як зазначає підполковник поліції ОСОБА_7 , 23 січня 2025 року ним усно було доведено наказ про виїзд до вказаних поліцейських" Актом №169/29/01-2025 від 24 січня 2025 року підтверджується, що позивач був відсутній на території робочого місця та на території підрозділу, які розташовані на території міста Краматорськ без поважних причин 24 січня 2025 року з 09:00 до 18:00. В матеріалах службового розслідування є акт №189/32 перегляду відеоматеріалів, які надано БПОП (стрілецький) ГУНП з нагрудного портативного відеореєстратора, на якому зафіксовано процес ознайомлення поліцейського БПОП (стрілецький) ГУНП молодшого лейтенанта ОСОБА_1 з вимогами наказу ГУНП від 20 січня 2025 року №34дск. Так, 24 січня 2025 року у період часу з 17:34:50 -17:38:55 командиром роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_1 зачитано зміст та вимоги наказу ГУНП від 20 січня 2025 року №34дск. У подальшому молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 задано питання чи зрозумілий йому зміст доведеного наказу та чи буде він його виконувати, на що останній повідомив, що зміст наказу зрозумілий, однак виконувати його відмовляється. Причиною відмови ОСОБА_1 пояснив, що повинен був їхати на навчання. За висновками службового розслідування від 22 лютого 2025 року відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування визнати такими, що підтвердились частково, а саме щодо порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 . За грубе порушення службової дисципліни, вимог п.п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону №580-VIII, п.п.1, 2, 4, 5, 6, 13 ч.3 ст. 1, ч.ч.1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пп.1, 2 п.1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04 грудня 2017 року №987 (далі Положення №987), пп.1 п.1 розділу III Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області, затвердженого наказом в ГУНП в Херсонській області від №665 (далі Положення №665), п.1 наказу ГУНП в Херсонській області від 20 січня 2025 року №34дск, пп.1, 2, 8, 9 та 34 п.3 розділу II Посадових інструкцій (функціональних обов`язків), що виразилося у свідомому порушенні Присяги поліцейського, зраді інтересам служби та держави, невиконання наказу прямого керівника, неповідомлені безпосереднього керівника про причини, що перешкоджають виконанню наказу, невиконанні своїх службових обов`язків, самовільному залишені місця несення служби, відсутності на службі без поважних причин 24 січня 2025 року до інспектора взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0032661) застосували дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Висновки службового розслідування затверджено начальником ГУНП в Херсонській області 22 лютого 2025 року. Наказом №280 від 24 лютого 2025 року начальника ГУНП в Херсонській області наказано за грубе порушення службової дисципліни інспектора взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0032661) звільнити зі служби в поліції. Наказом №74 о/с від 25 лютого 2025 року начальника ГУНП у Херсонській області звільнено молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) згідно з п.6 ч.1 ст. 77 Закону №580-VIII у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з 25 лютого 20255 року. Не погодившись з зазначеним наказом, позивач оскаржив його до суду. Вирішуючи справу, суд першої інстанції зазначив, що з огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції дійшов висновку, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним покаранням за вчинений дисциплінарний проступок. Відповідач дотримався порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення в період дії воєнного стану, передбаченого розділами III, Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України. Таким чином, приймаючи оскаржуваний наказ щодо позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування спірного наказу та поновлення позивача на службі в поліції, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарному статуту Національної поліції України, Положенню про підрозділи поліції особливого призначення №987, Положенню про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області №665. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII. Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Як установлено ч.1 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 ст. 19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 1, п.7 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту, про невиконання вимог яких з боку позивача зазначено у спірному наказі, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Згідно зі ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За змістом ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: - зауваження; - догана; - сувора догана; - попередження про неповну службову відповідність; - пониження у спеціальному званні на один ступінь; - звільнення з посади; - звільнення із служби в поліції. Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. З аналізу вищенаведених правових норм колегія суддів зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Саме в ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення. Із цією метою висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена у визначеному порядку. З матеріалів справи вбачається, що прийняттю оскаржуваного наказу про звільнення передувало проведення службового розслідування, за висновками якого позивач вчинив дисциплінарний проступок. Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що вчинені позивачем дії полягають у свідомому порушенні присяги поліцейського, зраді інтересам служби та держави, невиконання наказу прямого керівника, неповідомлені безпосереднього керівника про причини, що перешкоджають виконанню наказу, невиконанні своїх службових обов`язків, самовільному залишені місця несення служби, відсутності на службі без поважних причин 24 січня 2025 року. Матеріалами справи підтверджується, що позивач не заперечує той факт, що 23 січня 2025 року він прибув разом з іншими поліцейськими у службове відрядження до міста Краматорська Донецької області. Також, з пояснень позивача, які містяться в матеріалах службового розслідування, встановлено, що о 05:20 ранку 24 січня 2025 року позивач вирішив самостійно повернутись до міста Херсон. Про виїзд він повідомив заступника командира БПОП смс-повідомленням о 08:09, тобто вже перебуваючи на шляху до міста Херсона. Прибувши до міста Миколаєва, позивач зателефонував своєму командиру та повідомив, що прибув, на що останній повідомив, що прибудуть працівники, у тому числі командир роти №1 БПОП, та наказав здати наявну зброю та боєприпаси. Позивач пояснює свою поведінку тим, що прибувши до міста Краматорськ він зрозумів, що під час відрядження він буде не навчатися, а виконувати бойові (спеціальні) завдання. Позивач відмовився від виконання наказу ГУНП щодо відрядження у зв`язку з тим, що має мало досвіду для виконання бойових завдань, так як на злагодженні не був. Також, позивач зауважив, що має захворювання шлунку (виразка) та приймає ліки. Зазначена позиція ОСОБА_1 викладена в поясненнях, долучених до матеріалів службового розслідування. На підставі наведеного, колегія суддів констатує, що невиконання наказу №34дск від 20 січня 2025, самовільне залишення місця служби, відсутність на службі 24 січня 2025 року підтверджується не лише наявними в матеріалах службового розслідування поясненнями поліцейськими, а і поясненнями самого позивача. Варто зазначити, що позивачем не надано доказів звернення до безпосереднього керівника з письмовим рапортом щодо перешкод у виконанні наказу, із обґрунтуванням причин та повідомленням про вжиття заходів для подолання таких перешкод. Також, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивач за станом здоров`я не міг виконувати наказ і перебувати у відрядженні. Відтак, колегія суддів зазначає, що невиконання позивачем наказу від 20 січня 2025 року №34дск без обґрунтування належних на те підстав є ухиленням від виконання своїх посадових та військових обов`язків, а тому така бездіяльність з боку позивача є дисциплінарним проступком в розумінні Дисциплінарного Статуту. На підставі наведеного та з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, доведеності його вчинення, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, колегія підтримує висновок суду першої інстанції, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним покаранням за вчинений дисциплінарний проступок. Підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржуваний наказ відносно позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування спірного наказу та поновлення позивача на службі в поліції, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.