Постанова 4854 № 420/11682/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/11682/25 Суддя першої інстанції - Свида Л.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Дегтярьової С.В., суддів Крусяна А.В., Яковлєва О.В., розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі №420/11682/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив: - визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року включно; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року позовні вимоги задоволені. До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій апелянт звернув увагу на те, що позивач почав працювати в поліції з 07 листопада 2015 року, а тому нарахувати позивачу індексацію за період, який він не проходив службу (з 01.11.2015) не є можливим. Крім того, апелянт зазначив, що за увесь спірний період з 07 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року включно, величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 року перевищувала встановлений законом поріг у 103%. З огляду на вказані обставини, вважає, що дії ГУНП в Одеській області щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації є законними та обґрунтованими, не порушують прав та інтересів позивача. За таких підстав, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 02 березня 2026 року недоліки усунуто. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року відкрите апеляційне провадження. 13 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 13 квітня 2026 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов. Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Суд першої інстанції вказав, що у період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. В позовній заяві позивач зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 18 жовтня 2025 року №1688 о/с, він звільнений зі служби в поліції відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». При звільненні позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року, що не заперечується сторонами. Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року. Листом від 11 квітня 2025 року Головне управління Національної поліції в Одеській області відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за спірний період у зв`язку із відсутністю для цього правових підстав. Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року включно, позивач звернувся до суду із цим позовом. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII). Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до частини першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону (частина п`ята статті 94 Закону №580-VIII). Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-ХІІ). Як визначено у статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. За приписами частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Частиною шостою статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Приписами частини другої статті 5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно з статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078). Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Відповідно до пункту 2 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності 24.10.2017, внесено зміну до пункту 2 Порядку №1078, та доповнено абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (пункт 6 Порядку №1078). Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення. Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. З 07.11.2015 - дня набрання чинності Законом № 580-VIII - застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (пункт 8 якої), якою вперше затверджено схеми посадових окладів поліцейських. Зазначена постанова є чинною і на сьогодні. Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки розміри посадових окладів поліцейських протягом спірного періоду не змінювались, тому базовим місяцем для визначення індексації є листопад 2015 року. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, індексація грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно позивачу не нараховувалася та не виплачувалася. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність такої бездіяльності відповідача, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу порівняно з Порядком №1078, а отже, підлягає пріоритетному застосуванню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №160/35/20, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України обґрунтовано врахована судом першої інстанції під час розгляду цієї справи. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач зарахований до органу Національної поліції України з 07 листопада 2015 року. Отже, до вказаної дати правовідносини проходження служби в поліції у позивача відсутні, а відтак відсутні й підстави для нарахування та виплати грошового забезпечення, складовою якого є індексація. Таким чином, вимоги позивача в частині зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію за період з 01 листопада 2015 року по 06 листопада 2015 року є безпідставними. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, що є підставою для зміни рішення суду шляхом виключення із визначеного періоду нарахування індексації часу з 01 листопада 2015 року по 06 листопада 2015 року. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає зміні та доповненню з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити частково, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року змінити та доповнити з урахуванням мотивувальної частини постанови, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином: "Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовити". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя доповідач С.В. Дегтярьова Судді А.В. Крусян О.В. Яковлєв