Постанова 4852 № 160/18368/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18368/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р. розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (суддя Златін С.В.) у справі за позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: В провадженні суду знаходиться зазначена справа. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: від 26.03.2025 року № 000/174/32-00-07-06-19 на суму 5 195 957 грн. та штрафні санкції 612 883,50 грн.; від 26.03.2025 року № 000/173/32-00-07-06-19 на суму 1 434 696 грн. та штрафні санкції 358 674 грн; від 26.03.2025 року № 000/172/32-00-07-06-19 на суму зменшення від`ємного значення ПДВ у сумі 4 508 369 грн. Відповідачем подана апеляційна скарга, простить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що у разі недобросовісності контрагента покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, в силу вимог податкового законодавства, позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит та, що призводить до завищення відповідних сум, які, на думку платника податків, підлягають відшкодуванню. Зазначено, що суд ухвалив рішення виключно на основі наявних документів бухгалтерського обліку, наданих позивачем та без урахування фактичних обставин справи, які і свідчать про неможливість здійснення відображених в бухгалтерському обліку господарських операцій в повному обсязі. Наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Як встановлено судом першої інстанції, відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками ТОВ «Магістраль Україна», ТОВ «Поліпласт-ЗП», ТОВ «ЮІС 2020», ТОВ «ВКФ «Візаві Плюс», ТОВ «ПНЗ», ТОВ «Ріана-Альянс». На підставі перевірки складено акт від 31.01.2025 року № 51/32-00-07-13/14310112, у якому зафіксовані наступні порушення: п.44.1 ст.44, 134.1.1, 135.1, п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п.200.1, в) п. 200.4, 200.2 ст. 200 ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 5 195 957 грн. та завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 5 943 965 грн., а також завищення від`ємного значенння на суму 4 508 369 грн. Обгрунтування висновків акту перевірки: відносини позивача з контрагентами ТОВ «Магістраль Україна», ТОВ «Поліпласт-ЗП», ТОВ «ЮІС 2020», ТОВ «ВКФ «Візаві Плюс», ТОВ «ПНЗ», ТОВ «Ріана-Альянс» не спрямовані на настання реальних правових наслідків. Рух активів не відбувався; встановлено недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень, що може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фізичних дій, спрямованих на виконання зобов`язань; не встановлено походження товарів, які отримав за договорами позивач. На підставі акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення рішення: від 26.03.2025 року № 000/174/32-00-07-06-19 на суму 5 195 957 грн. та штрафні санкції 612 883,50 грн.; від 26.03.2025 року № 000/173/32-00-07-06-19 на суму 1 434 696 грн. та штрафні санкції 358 674 грн; від 26.03.2025 року № 000/172/32-00-07-06-19 на суму зменшення від`ємного значення ПДВ у сумі 4 508 369 грн. Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження; рішенням ДПС України від 10.06.2025 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін. Позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень не доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Відповідно до підпункту «а» пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 ПК України. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Відповідно до пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України). Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Оцінюючи господарські операції між позивачем та ТОВ «Магістраль Україна», ТОВ «Поліпласт-ЗП», ТОВ «ЮІС 2020», ТОВ «ВКФ «Візаві Плюс», ТОВ «ПНЗ», ТОВ «Ріана-Альянс» суд першої інстанції встановив наступне. Між позивачем та ТОВ «ВКФ «Візаві Плюс» було укладено Договір підряду від 12.11.2021 року № 576421, від 12.11.2021 року № 576521, від 20.05.2019 року № 555219 та від 15.03.2019 року № 528119 (договір вулучений, що підтверджується протоколом обшуку), у відповідності до умов яких ТОВ «ВКФ «Візаві Плюс» зобов`язався виконати підрядні роботи, а позивач зобов`язався його оплатити. Матеріали справи містять: акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, що міститься у матеріалах справи та вказані у акті перевірки. Роботи оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи. Судом було встановлено на підставі інформації з ЄДРПОУ, що ТОВ «ВКФ «Візаві Плюс» було зареєстроване як юридична особа, на момент здійснення з позивачем господарської діяльності та було платником ПДВ, що вказано в акті перевірки. Податкові накладні за вказаними операціями зареєстровані у ЄРПН; копії податкових накладних містяться у матеріалах справи та відображені у акті перевірки. ТОВ ВКФ «Візаві Плюс» має ліцензію на господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, копія якої міститься у матеріалах справи. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Магістраль Україна». Між сторонами укладено Договір купівлі-продажу від 10.02.2014 року № 317814, у відповідності до умов яких ТОВ «Магістраль Україна» зобов`язався поставити товар, а позивач зобов`язався його оплатити. Факт виконання договорів підтверджується наступними документами: видатковими накладними, що міститься у матеріалах справи та вказані у акті перевірки. Транспортування товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які містяться у матеріалах справи та зазначені у акті перевірки. Придбані товар оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи. ТОВ «Магістраль Україна» було зареєстроване як юридична особа, на момент здійснення з позивачем господарської діяльності та було платником ПДВ, що вказано в акті перевірки. Податкові накладні за вказаними операціями зареєстровані у ЄРПН; копії податкових накладних містяться у матеріалах справи та відображені у акті перевірки. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Павлоградських нафтопереробний завод». Між сторонами укладено Договір поставки від 03.05.2022 року № 322922 (договір вулучений, що підтверджується протоколом обшуку), у відповідності до умови ТОВ «Павлоградських нафтопереробний завод» зобов`язався поставити товар, а позивач зобов`язався його оплатити. Факт виконання договору підтверджується наступними документами: видатковими накладними, що міститься у матеріалах справи та вказані у акті перевірки. Транспортування товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які містяться у матеріалах справи та зазначені у акті перевірки. Придбані товар оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи. ТОВ «Павлоградських нафтопереробний завод2 було зареєстроване як юридична особа, на момент здійснення з позивачем господарської діяльності та було платником ПДВ, що вказано в акті перевірки. Податкові накладні за вказаними операціями зареєстровані у ЄРПН; копії податкових накладних містяться у матеріалах справи та відображені у акті перевірки. Позивач має на своїй території резервуари для зберігання пального, що підтверджується копіями інвентаризаційних карток, інвентаризаційними відомостями, що містяться у матеріалах справи. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Поліпласт-ЗП». Між сторонами укладено Договір підряду від 23.09.2019 року № 583019, від 09.10.2020 року № 557820, від 23.09.2020 року № 554920, від 10.09.2020 року № 551920, від 30.10.2020 року № 561920, від 18.10.2019 року № 593119, у відповідності до умов яких ТОВ «Поліпласт-ЗП» зобов`язався виконати для позивача будівельні роботи, а позивач зобов`язався його оплатити. Факт виконання договорів підтверджується наступними документами: актами виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, що міститься у матеріалах справи та вказані у акті перевірки. Роботи оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи. ТОВ «Поліпласт-ЗП» було зареєстроване як юридична особа, на момент здійснення з позивачем господарської діяльності та було платником ПДВ, що вказано в акті перевірки. Податкові накладні за вказаними операціями зареєстровані у ЄРПН; копії податкових накладних містяться у матеріалах справи та відображені у акті перевірки. ТОВ «Поліпласт-ЗП» має дозвіл на виконання роботі підвищеної небезпеки, який видано ГУ Держпраці у Запорізькій області. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Ріана-Альянс». Між сторонами укладено Договір купівлі-продажу від 15.11.2018 року № 392718, у відповідності до умови ТОВ «Ріана-Альянс» зобов`язався поставити товар, а позивач зобов`язався його оплатити. Факт виконання договору підтверджується наступними документами: видатковими накладними, що міститься у матеріалах справи та вказані у акті перевірки. Транспортування товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які містяться у матеріалах справи та зазначені у акті перевірки. Придбані товар оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи. ТОВ «Ріана-Альянс» було зареєстроване як юридична особа, на момент здійснення з позивачем господарської діяльності та було платником ПДВ, що вказано в акті перевірки. Податкові накладні за вказаними операціями зареєстровані у ЄРПН; копії податкових накладних містяться у матеріалах справи та відображені у акті перевірки. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ЮІС 2020». Між сторонами укладено Договір підряду від 20.04.2022 року № 530422, від 20.04.2022 року № 530322, від 11.02.2022 року № 512322, від 31.05.2021 року № 542421,від 01.09.2021 року № 561421,від 01.09.2021 року № 561321,від 01.09.2021 року № 561221,від 01.09.2021 року № 562821, у відповідності до умови ТОВ «ЮІС 2020» зобов`язався виконати для позивача будівельні роботи, а позивач зобов`язався його оплатити. Факт виконання договору підтверджується наступними документами: актами виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, що міститься у матеріалах справи та вказані у акті перевірки. Роботи оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи. ТОВ «ЮІС 2020» було зареєстроване як юридична особа, на момент здійснення з позивачем господарської діяльності та було платником ПДВ, що вказано в акті перевірки. Податкові накладні за вказаними операціями зареєстровані у ЄРПН; копії податкових накладних містяться у матеріалах справи та відображені у акті перевірки. Судом також було встановлено, що отриманий від вказаних постачальників товар (роботи) використані у власній господарській діяльності, а саме: підрядні роботи виконані на об`єктах нерухомого майна позивача, а товарно-матеріальні цінності використані у виробничому процесі позивача, що підтверджується інвентаризаційними описами матеріальних цінностей, актами приймання здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів основних засобів, свідоцтвами про право власності на об`єкти нерухомого майна, витягами з Державного реєстру речових прав, прибутковими ордерами, лімітними забірними картами, що містяться у матеріалах справи. Суд першої інстанції вірно встановив, що надані позивачем до перевірки та до суду документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції. Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість доводів відповідача про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій з позивачем. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі за позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 30 квітня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш