Постанова 4852 № 280/2764/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/2764/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в адміністративній справі №280/2764/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: -визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління національної поліції в Запорізькій області зазначене у листі від 17 березня 2025 року № М-33/05/12-2025, щодо відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу при визначенні інвалідності пов`язаної з проходженням служби в поліції; -зобов`язати Головне Управління національної поліції в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі встановлення III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про національну поліцію». В обґрунтування позову зазначив, що при прийнятті рішення про відмову у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, та встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, відповідно до ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскільки інвалідність позивачу встановлено 03.02.2025, тобто до звільнення зі служби в поліції 14.02.2025, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відсутнє. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач проходив службу в органах Національної поліції України з травня 2007 року. Наказом начальника Головного управління національної поліції в Запорізькій області від 14 лютого 2025 року № 109 о/с «По особовому складу» з 14 лютого 2025 року майора поліції ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №6 Запорізького районного управління поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію»: за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Вислуга на день звільнення 17 років 08 місяців 22 дні. Згідно Свідоцтва про хворобу медичної (військово лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» № 1761/с від 22 листопада 2024 року, визначено, що у позивача наявне захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, у зв`язку із чим позивача визнано непридатним до служби в поліції. Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №244/25/491/В прийнято рішення №244/25/491/Р від 03.02.2025 про встановлення позивачу III групи інвалідності строково та зазначено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. Згідно зазначеного вище Витягу ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 50 відсотків. Надано позивачу рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю за №244/25/941/1. 03 лютого 2025 року позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що йому встановлено III групу інвалідності через захворювання пов`язане з проходженням служби в Національній поліції. Відповідач листом 17 березня 2025 року № М-33/05/12-2025 відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням останньому інвалідності під час проходження служби в поліції, а не протягом шести місяців після звільнення. Вважаючи дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, застосовується у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Питання призначення та виплати одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського врегульовано статтею 97 Закону № 580-VIII, відповідно до пункту 4 частини першої якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Згідно з частиною третьою статті 97 Закону № 580-VIII Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. За положеннями частини п`ятої статті 97 Закону № 580-VIII у випадках, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають відповідні поліцейські. Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначені статтею 101 Закону № 580-VIII, відповідно до частини першої якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. За приписами частини другої статті 101 Закону № 580-VIIІ одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили (частина друга. У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя. За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 №646, який набрав чинності з 11.06.2024 (далі - Порядок № 646). Разом з тим, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 646 від 04.06.2024, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 29.03.2024. Відповідно до Свідоцтва про хворобу медичної (військово лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» № 1761/с від 22 листопада 2024 року, визначено, що у позивача наявне захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, у зв`язку із чим позивача визнано непридатним до служби в поліції. Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №244/25/491/В прийнято рішення №244/25/491/Р від 03.02.2025 про встановлення позивачу III групи інвалідності строково та зазначено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. Згідно зазначеного вище Витягу ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 50 відсотків. Надано позивачу рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю за №244/25/941/1. Отже, до спірних правовідносин має застосовуватися саме Порядок № 646, а не Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 (далі - Порядок №4), як вказує, зокрема, у відзиві представник відповідача. Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби (пункт 10 Порядку № 646). Пунктом 12 Порядку № 646 визначено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи: 1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються: копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус; копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); 2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати). Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ. Відповідно до пункту 15 Порядку № 646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги. У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів. Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (пункт 27 Порядку № 646). За правилами пункту 7 частини другої статті 61 Закону №580-VІІІ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу, - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. У постановах від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №822/3788/17, 22 січня 2019 року у справі №2340/2663/18, від 15 квітня 2019 року у справі №823/1798/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №822/1083/18, від 05 лютого 2020 року у справі №810/836/18, від 23 квітня 2020 року у справі №822/999/18 та від 23 вересня 2021 року у справі №2240/3024/18 Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України Про Національну поліцію застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. При цьому положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII в частині встановлення шестимісячного строку не містять ознак дискримінації при реалізації поліцейським права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, оскільки встановлення шестимісячного строку, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв`язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції). Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у №12-р/2020 від 22.10.2020. Отже, встановлення на законодавчому рівні такої обов`язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров`я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено. З вищевикладеного вбачається, що пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII встановлено граничний шестимісячний термін для встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції. Цей термін спливає за закінченням шести місяців після звільнення поліцейського з поліції, тобто законодавцем закріплено саме граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення, проте на обмежено поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції. Законом № 580-VIII не встановлено заборони щодо можливості встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції. Також Закон № 580-VIII не містить приписів щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності під час проходження служби в поліції. Відтак, зазначена відповідачем підстава для відмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (встановлення інвалідності під час проходження служби (03 лютого 2025 року)) до моменту звільнення (14 лютого 2025 року), а не протягом шести місяців після звільнення), не може бути визнана обґрунтованою. З цього питання суд вказує, що вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги встановлено статтею 101 Закон № 580-VIII, в якому відсутня підстава, зазначена відповідачем. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з визначенням поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, а відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні та виплаті такої допомоги. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в адміністративній справі №280/2764/25 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в адміністративній справі №280/2764/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко