Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/12943/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 р. Справа № 520/12943/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Семененко М.О., Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., повний текст складено 30.01.26 по справі № 520/12943/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №830 від 27.11.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024 з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії з 20.11.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії після проведення перерахунку пенсії з урахуванням періоду військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невнесення персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо ОСОБА_1 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №830 від 27.11.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024 з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії з 20.11.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії після проведення перерахунку пенсії з урахуванням періоду військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невнесення персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо ОСОБА_1 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску, ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком покладено на платника єдиного внеску - підприємство-страхувальника, а контролюючі функції на органи Пенсійного фонду України. Вказує, що у випадку не сплати страхових внесків, період роботи не зараховується до страхового стажу. Стверджує, що згідно даних пенсійної справи, позивач з 25.02.2022 по 25.09.2024 немає сплати страхових внесків. Тобто, немає даних, оскільки страхові внески за оскаржуваний період не сплачені та в управлінні немає повноважень і функцій щодо внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про страхову особу щодо сплати страхових внесків, оскільки відомості про страховий стаж застрахованої особи автоматично відображаються після сплати підприємством страхових внесків. ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 без змін. Зазначає, що до заяви про перерахунок пенсії від 20.11.2024 позивачем долучено довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 12.11.2024 №222/1/4/162/349/3292 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, видану Військовою частиною НОМЕР_1 , в якій зазначено, що у період служби позивача нараховано суми грошового забезпечення та сплачено страхові внески, які враховуються при обчисленні пенсії. Отже, страхувальником військовою частиною виплачувалось грошове забезпечення, з якого утримувались та сплачувались страхові внески. Зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надало доказів притягнення до відповідальності страхувальника - військової частини або його посадових осіб за несплату страхових внесків за період з 25.02.2022 по 25.09.2024 або інших доказів, які б підтверджували, що страхувальник не здійснив нарахування та сплату страхових внесків при виплаті позивачу грошового забезпечення за вказаний період. Також, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) електронну пенсійну справу. Вказує, що функції щодо розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Києві вичерпано. Звертає увагу, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №830 від 27.11.2024 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. Вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто документи позивача, який 20.11.2024 звернувся із заявою щодо перерахунку пенсії «Зміна надбавки». До заяви ОСОБА_1 надав довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 12.11.2024 №222/1/4/162/349/3292 для зарахування страхового стажу за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. Наголошує, що згідно з п.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Стверджує, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 відсутня сплата внесків за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. З урахуванням зазначеного, позивачу правомірно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 без змін. Зазначає, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення та здійснення такій особі пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невнесення персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024 та прийняв правомірне рішення щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві внести до Реєстру персоніфікованих відомостей. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційних скарг, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 18.07.2024 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 25.02.2022, у зв`язку з початком повномасштабного російського вторгнення, позивач добровільно вступив до лав Збройних Сил України. У період з 25.02.2022 по 25.09.2024 позивач проходив військову службу в Збройних Силах України на посадах співробітника Військової частини НОМЕР_2 , співробітника Військової частини НОМЕР_3 та був звільнений у відставку за підпунктом «а» (за віком) п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 25.09.2024, військовим квитком серії НОМЕР_4 . 24.07.2024, після досягнення пенсійного віку, позивач звернувся до відділу з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії та з 18.07.2024 позивачу призначена пенсія за віком. Як зазначає позивач, після призначення пенсії з 18.07.2024 по 25.09.2024 він перебував на військовій службі, оскільки процедура звільнення з військової служби є довготривалою. Після звільнення позивача Військова частина № НОМЕР_1 19.11.2024 надала йому довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 12.11.2024 №222/1/4/162/349/3292. 20.11.2024 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо перерахунку пенсії та надав довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 12.11.2024 №222/1/4/162/349/3292. За принципом екстериторіальності пенсійним органом, який розглядав заяву про перерахунок пенсії позивача, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Рішенням відділу перерахунків пенсії №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Запорізькій області від 27.11.2024 №830 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. У рішенні зазначено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 відсутня сплата внесків за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. Позивач звертає увагу, що після відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у перерахунку пенсії він одразу звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з проханням подати до територіального органу ПФУ звіт за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 13.06.2024 №17-1. На запит позивача, Військова частина НОМЕР_1 листом від 03.04.2025 №222/1/4/1828 повідомила, що підготувала та подала до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві персоніфіковані відомості про грошове забезпечення позивача, на яке нараховано і з якого сплачено страхові внески, у тому числі внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (лист від 04.03.2025 №222/1/4/1119). Позивач зазначає, що у зв`язку з невнесенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві пенсоніфікованих відомостей про грошове забезпечення позивача, на яке нараховано і з якого сплачено страхові внески, у тому числі внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, він 20.03.2025 через електронний пенсійний кабінет подав скаргу до Пенсійного фонду України, яка була зареєстрована за номером ВЕБ-28000-Ф-С-25-051824, однак, на момент подання позовної заяви Пенсійний фонд України жодної відповіді не надав. Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №830 від 27.11.2024 та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невнесення персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, позивач ініціював даний спір. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.11.2024 №830, яке підлягає скасуванню, а також протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невнесення персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням періоду військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024 з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії з 20.11.2024; Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу виплату пенсії після проведення перерахунку пенсії з урахуванням періоду військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум; Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-ІV. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по текст Закон №2232-XII). Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Пунктом 6 ст.2 Закону №2232-XII передбачені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Отже, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу. За обставинами справи, 25.02.2022, у зв`язку з початком повномасштабного російського вторгнення, позивач добровільно вступив до лав Збройних Сил України. У період з 25.02.2022 по 25.09.2024 позивач проходив військову службу в Збройних Силах України на посадах співробітника Військової частини НОМЕР_2 , співробітника Військової частини НОМЕР_3 та був звільнений у відставку за підпунктом «а» (за віком) п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 25.09.2024, військовим квитком серії НОМЕР_4 . Зі змісту спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.11.2024 №830 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу встановлено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 відсутня сплата внесків за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. Колегія суддів враховує, що за змістом ч.ч. 1, 2, 4, 10, 12 ст.20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до ч.16 ст.106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів. Отже, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача. Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи. При цьому, обов`язок перевірки сплати роботодавцем відповідних страхових внесків покладається на орган Пенсійного фонду України. Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії також не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи. Зазначена позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.12.2021 у справі №348/1249/17, від 11.10.2023 по справі №340/1454/21. Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або інших бухгалтерських документів. Колегія суддів звертає увагу, що до заяви про перерахунок пенсії від 20.11.2024 ним долучено довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 12.11.2024 №222/1/4/162/349/3292 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, видану Військовою частиною НОМЕР_1 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 у період служби нараховано суми грошового забезпечення та сплачено страхові внески, які враховуються при обчисленні пенсії. Вказано, що довідка видана на підставі розрахункових листів та роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 25.09.2024. Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та висновків Верховного Суду, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у перерахунку пенсії позивача з підстав відсутності сплати внесків за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, є неправомірною. За таких підстав, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення від 27.11.2024 №830 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки єдиною підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача було посилання на відсутність сплати внесків за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024 з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії з 20.11.2024. Також колегія суддів зазначає, що згідно з п.4.10 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про те, що виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи. Відтак, з огляду на приписи пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії після проведення перерахунку пенсії з урахуванням періоду військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум, є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на обліку в якому перебуває позивач, що правомірно враховано судом першої інстанції. Щодо задоволених вимог позову про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо ОСОБА_1 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.3 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення та здійснення такій особі пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. За обставинами справи, Військова частина НОМЕР_1 листом від 03.04.2025 №222/1/4/1828 повідомила, що підготувала та подала до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві персоніфіковані відомості про грошове забезпечення позивача, на яке нараховано і з якого сплачено страхові внески, у тому числі внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (лист від 04.03.2025 №222/1/4/1119). Позивач зазначає, що у зв`язку з невнесенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві пенсоніфікованих відомостей про грошове забезпечення позивача, на яке нараховано і з якого сплачено страхові внески, у тому числі внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, він 20.03.2025 через електронний пенсійний кабінет подав скаргу до Пенсійного фонду України, яка була зареєстрована за номером ВЕБ-28000-Ф-С-25-051824, однак, на момент подання позовної заяви Пенсійний фонд України жодної відповіді не надав. Обґрунтувань зазначеної вище бездіяльності щодо невнесення персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві не наведено. У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо ОСОБА_1 за період військової служби з 25.02.2022 по 25.09.2024. Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційних скарг, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 520/12943/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя М.О. Семененко Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло