Постанова 4813 № 496/2481/25

Номер провадження: 33/813/967/26 Номер справи місцевого суду: 496/2481/25 Головуючий у першій інстанції Шаньшина М. В. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги захисника Кійка Олексія Володимировича, який діє в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду, 22.03.2026 захисник Кійко О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через суд першої інстанції та одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження. Перевіривши матеріали справи, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. За ст. 7 КУпАП передбачає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Частиною 2 статті 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Судом встановлено, що захисник Кійко О.В. в інтересах ОСОБА_1 звертався до суду з апеляційною скаргою на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2025 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 31-55). Постановою Одеського апеляційного суду від 20.10.2025 клопотання задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження постанови, апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову залишено без змін. (а.с. 90-94) Вказана постанова суду набрала законної сили та оскарженню не підлягає. Отже, клопотання захисника Кійка О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 19.05.2025 та апеляційна скарга вже були предметом розгляду апеляційним судом. У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№73990/01, 7364/02, 15185/02, 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Крім того, слід зазначити, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що захисник посилається на нововиявлені обставини, а саме у зв`язку із скасуванням постанови серії ЕНА № 3635176 від 10.12.2024, яка була покладена в основу кваліфікації правопорушення як повторного. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N3236/03) у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Оскільки є така, що набрала законної сили постанова апеляційного суду, а діючим КУпАП не внормовано перегляд апеляційним судом своїх постанов, іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено, тому відсутні законодавчі підстави для ревізії судових рішень, що набрали законної сили, в апеляційному порядку. Апеляційний суд зазначає, що доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За наведених обставин, апеляційна скарга захисника Кійка О.В. на постанову суду першої інстанції не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Кійка Олексія Володимировича, який діє в інтересах особи, що особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2025 року повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова