Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/26292/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/26292/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 33/817/102/26 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2026 р. м.Тернопіль Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. за участі: - особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Шкільняка Б.М. потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_2 , адвокат Завацький В.М. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Шкільняка Б.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року, в с т а н о в и в: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Як визнав суд, 26 жовтня 2025 року о 21-40 год. в м. Тернополі на перехресті вулиць Бандери-Клінічна водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимоги п.п. 2.3 (б), 10.1, 16.6 ПДР України, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не переконався у безпечності маневру, виконуючи маневр повороту ліворуч в межах регульованого перехрестя, не надав дорогу автомобілю марки «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення. Від удару транспортний засіб відкинуло поза межі проїзної частини дороги. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби та засоби фіксації дорожнього руху отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Шкільняк Б.М. вважає, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року є необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою, однобічністю проведеного судового розгляду, суперечністю висновків суду, неналежним аргументуванням прийнятого рішення, яке ухвалене на припущеннях, з порушенням права ОСОБА_1 на справедливий судовий захист, принципу верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд під час прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 прийшов до помилкового переконання, про наявність в його діях порушення вимог п.2.3 (б), п10.1, п.16.6 ПДР України Вважає, що доводи суду на обґрунтування винуватості є безпідставними та суперечливими, так, як ОСОБА_1 , так і інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції вказували, що ОСОБА_2 перед в`їздом на перехрестя рухався з увімкненим правим покажчиком повороту, а тому вказівки суду про те, що дані обставини не підтверджуються ні протоколом огляду документа від 29.10.2025 року та відеозаписом є необґрунтованими. Звертає увагу на висновки експерта за результатами проведення судових фототехнічних експертиз № CE-19/120-25/14741-?? від 28.11.2025 р. та № СE-19/120-25/14742-ФП від 28.11.2025 р., якими встановлено, що автомобіль Subaru перетнув (передньою частиною кузова) горизонтальну дорожню розмітку 1.12 ПДР України «стоп-лінію» на жовтий сигнал світлофора, при цьому рухався зі швидкістю в діапазоні 65...71 км/год. Враховую вищенаведені висновки експертів, твердження ОСОБА_2 про те, що він рухався з дозволеною швидкістю та жовтий сигнал світлофора загорівся вже перед самим світлофором є неправдивими. Стверджує, що поза увагою суду залишилась та обставина, що режим роботи світлофорів на регульованому перехресті вул. Клінічної та пр. С. Бандери асинхронний. Відповідно до циклограми, під час увімкнення жовтого (а перед тим -зеленого миготливого) сигналу для автомобіля Subaru в напрямку вул. Руської, у зустрічному напрямку для автомобіля Ford продовжував горіти зелений сигнал. На думку захисника, в цій ситуації слід застосовувати п. 16.8 ПДР України, а не п.16.6 ПДР України (оскільки даний пункт ПДР України міг би застосовуватись за умови руху автомобіля Subaru на дозволений (зелений) сигнал світлофора), оскільки Subaru виїхав на заборонений сигнал світлофора, що беззаперечно доведено наявними в матеріалах справи відеозаписами та висновками експертів. Відтак у водія автомобіля Ford не виникало обов`язку дати дорогу автомобілю Subaru, оскільки він не повинен виходити з можливості порушення ПДР даним водієм, автомобіль Subaru в принципі не повинен був знаходитись на перехресті, а мав зупинитись перед стоп-лінією. Критичну оцінку суду щодо висновку експерта №СЕ-19/120-26/381-ІТ від 22.01.2026 року з тих мотивів, що експерт не оцінював пункти 2.3 (6), 10.1., 16.6 ПДР України, які вказані в протоколі, вважає невмотивованою, виходячи з наступного. Так, експерт не давав оцінки протоколу про адміністративне правопорушення та інкримінованим ОСОБА_1 пунктам ПДР України, оскільки він як особа, що володіє спеціальними знаннями та кваліфікацією в галузі судової автотехніки провів судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод" та дав відповіді на поставлені адвокатом запитання Експерт у дослідній частині та висновках спершу чітко вказав, що водій автомобіля Ford у даній дорожньо-транспортній ситуації, повинен був діяти згідно вимог п.12.3, 16.8 ПДР, а також прийшов до однозначного переконання, що у діях водія автомобілів Ford Focus, р.н. НОМЕР_1 , не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які б перебували в причинному зв`язку з подією ДТП. Інкримінування ОСОБА_1 працівниками поліції в протоколі порушення вимог п.п. 2.3 (6), 10.1., 16.6 ПДР України не є свідченням правильності та об`єктивності оцінки ними дорожньо-транспортної ситуації та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , а тому такі доводи суду є неправильними. Також вказує, що висновок суду про те, що ОСОБА_1 не міг бачити або знати про ввімкнення заборонного сигналу світлофора для ОСОБА_2 , є безпідставним. ОСОБА_1 неодноразово проїжджав це перехрестя, знав про асинхронність роботи світлофорів та перед поворотом бачив у дзеркалі заднього виду дублюючий світлофор для автомобіля Subaru. Ці обставини підтверджуються відеозаписом і схемою розміщення світлофорів. Крім того, відповідно до п. 1.4 ПДР України, він розраховував на дотримання іншими водіями правил дорожнього руху. За таких обставин, на думку сторони захисту, ДТП трапилась внаслідок односторонніх дій водія автомобіля Subaru, який здійснив рух на заборонений сигнал світлофора, перевищуючи при цьому допустиму швидкість руху, тому з метою правильного вирішення даної справи та з`ясування наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 порушення ПДР, має бути встановлений причинний зв`язок між діями кожного водія або бездіяльністю та наслідками, а також можливість його своїми односторонніми діями уникнути зіткнення. Вважає, що матеріалами справи повністю доводиться невинуватість ОСОБА_1 в порушенні вимог ПДР України, який здійснив всі необхідні та достатні дії для забезпечення безпеки дорожнього руху, не зобов`язаний був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху України іншим водієм, не передбачав, не зобов`язаний був і не мав можливості передбачити, що водій автомобіля Subaru грубо порушить вимоги ПДР України, а поставлення йому в вину порушення ПДР України є необґрунтованим та безпідставним. Окрім того, вважає що суд призначивши найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений ст.124 КУпАП, належним чином не обґрунтував прийняте рішення, не врахував особу порушника, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин. Зокрема, вказує, що поза увагою суду залишилось те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні сина з інвалідністю ІІ групи з дитинства та матір похилого віку. Крім того, його дружина на даний час важко хворіє, не має посвідчення водія, тому саме він забезпечує її перевезення до медичних закладів та на роботу. Також не враховано, що на даний час в Україні діє правовий режим воєнного стану і тому позбавлення права керування ОСОБА_1 в разі виникнення небезпеки для нього та його сім`ї унеможливить оперативне покинення ними небезпечної території. Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за 124 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шкільняка Б.М., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з викладених у ній мотивів, просять скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 р. та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а у випадку, якщо суд прийде до переконання про його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пом`якшити призначене йому стягнення; потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Завацького В.М., які рішення місцевого суду вважають законним та обґрунтованим і тому просять залишити його без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги; розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримався. Обґрунтовуючи свій висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3(б), 10.1, 16.6 ПДР України і його дії поряд з діями водія ОСОБА_2 , перебувають в прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди, а відтак матеріалами справи доведено наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Проте, аналіз наявних у справі доказів, що були предметом дослідження апеляційного суду, свідчить про передчасність та необґрунтованість висновку місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Пунктом 2.3 (б) Правил дорожнього руху України встановлено, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Пункт 16.6 Правил дорожнього руху України зобов`язує водія нерейкововго транспортного засобу дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку або повертають ліворуч. Аналізуючи наведені приписи ПДР України, порушення яких інкриміновано водію ОСОБА_1 , в сукупності з дослідженими матеріалами про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки такі спростовуються матеріалами справи. Виходячи із системного аналізу та змісту ст. 279, 280 КУпАП, якими регламентовано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд розглядає таку справу в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 710666, який був предметом розгляду суду першої інстанції, 26.10.2025 року о 21 год.40 хв. в м. Тернополі на перехресті вулиць Бандери-Клінічна водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимоги п.п. 2.3 (б), 10.1, 16.6 ПДР України, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не переконався у безпечності маневру, виконуючи маневр повороту ліворуч в межах регульованого перехрестя, не надав дорогу автомобілю марки «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення. Від удару транспортний засіб відкинуло поза межі проїзної частини дороги. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби та засоби фіксації дорожнього руху отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Отже, суд в межах цього протоколу повинен встановити - чи допущено ОСОБА_1 порушення саме цих пунктів Правил дорожнього руху та чи знаходяться ці порушення у причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. Окрім того, апеляційний суд зауважує, що у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення такого наслідку. Як слідує з показань в суді першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 , він рухався автомобілем «Ford Focus» по вул. С.Бандери, маючи намір здійснити маневр повороту на вулицю Клінічну. Перед регульованим світлофором перехрестям він зупинився на зелений сигнал світлофору у своїй смузі руху, з якої дозволено поворот ліворуч і чекав, щоб пропустити зустрічний потік автомобілів. Коли частина автомобілів проїхала, він помітив, що зустрічному потоку автомобілів горить жовтий сигнал світлофору, який забороняє їм рух і тому почав виконувати маневр повороту ліворуч. В цей час автомобіль «Subaru Legacy» продовжив рух через перехрестя на жовтий сигнал світлофора і внаслідок цього відбулося зіткнення транспортних засобів. Аналогічні показання ОСОБА_1 надав під час допиту як свідка 27.10.2025 р. в рамках кримінального провадження № 12025211040001759, відомості про яке за фактом вказаної ДТП внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.10.2026 р. (а.п.34-37) Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах досудового розслідування № 12025211040001759 від 27.10.2025 р. наявна циклограма світлофорного регулювання на перехресті вулиць Степана Бандери - Клінічна в м. Тернополі, долучена до матеріалів провадження, якою підтверджуються асинхронність роботи світлофорів на вказаній ділянці дороги. І це підтверджує той факт, що водій ОСОБА_1 завершував маневр повороту ліворуч на вулицю Клінічну на зелений сигнал світлофора, в той час, як для зустрічного потоку автомобілів, в якому рухався водій ОСОБА_2 , уже працював жовтий забороняючий рух сигнал світлофора. (а. п.77) Показання ОСОБА_1 щодо обставин виникнення ДТП узгоджуються з висновком експерта від 22.01.2026 р. № СЕ-19/120-26/381-ІТ, відповідно до якого за результатом проведених експертних досліджень експерт встановив, що: - у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля «Ford Focus» повинен був діяти згідно з технічними вимогами пунктів 12.3, 16.8 Правил дорожнього руху, а водій автомобіля «Subaru Legacy» ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з технічними вимогами горизонтальної розмітки 1.12 (розділ 34 Дорожня розмітка) та пунктів 8.7.3 (г), 8.10,12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху; - у діях водія автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей технічним вимогам пунктів 12.3, 16.8 Правил дорожнього руху; - у діях водія автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди; - у діях водія автомобіля «Subaru Legacy» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічним вимогам горизонтальної розмітки 1.12 (розділ 34 Дорожня розмітка) та пунктів 8.7.3 (г), 8.10,12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. (а.п.83-94) Допитаний судом апеляційної інстанції експерт ОСОБА_3 , який попереджений судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, в судовому засіданні підтвердив результати проведеного ним експертного дослідження, детально розповів методологію проведеного дослідження та засвідчив, що він здійснював оцінку дій водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи з вимог ПДР України, згідно з якими вони повинні були діяти у вказаній дорожній ситуації. При цьому, експерт пояснив, що в діях водія автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_1 не вбачалося невідповідності вимогам ПДР України, які б перебували у причинному зв`язку з настанням ДТП, оскільки згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, він міг розпочати, виконуючи маневр повороту ліворуч. Натомість, з огляду на те, що за умови виконання горизонтальної розмітки 1.12 (розділ 34 Дорожня розмітка) та п.8.7.3 (г), 8.10 ПДР України водій автомобіля «Subaru Legacy» ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, то невідповідності зазначеним вимогам у його діях з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, апеляційним судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , виконуючи маневр повороту ліворуч з вулиці Степана Бандери на вулицю Клінічну в м. Тернополі, здійснив виїзд на регульоване перехрестя на зелений сигнал світлофора, після чого пропустив зустрічний потік транспортних засобів і, дотримуючись вимог п.16.8 ПДР України, закінчував маневр повороту ліворуч на зелений сигнал світлофора, в той час як водій ОСОБА_2 , рухаючись зі швидкістю в діапазоні 65...71 км/год., перед дорожньою розміткою 1.12 ПДР України не зупинився та здійснив виїзд на регульоване перехрестя на жовтий для нього сигнал світлофора, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів «Ford Focus» та «Subaru Legacy». Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до п.1.4 ПДР Згідно з п. 1.4 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху (водій, пішохід, пасажир) має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Разом з тим, відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27.01.2026 р., яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 30.03.2026 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП за те, що 26.10.2025 р. о 21 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом «Subaru Legacy», номерний знак НОМЕР_2 , в м. Тернополі на перехресті вулиць Бандери-Клінічна водій, в порушення вимог п.п.2.3 (б), 12.1, 8.7.3 (г) ПДР України не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, рухався в діапазоні швидкості 65-71 км/год., здійснив рух на жовтий забороняючий сигнал світлофора, в результаті чого відбулося зіткнення із транспортним засобом «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Виходячи зі змісту вказаних судових рішень, в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 рухався як з порушенням швидкісного режиму, так і на забороняючий сигнал світлофора. Оскільки водій автомобіля «Subaru Legacy» ОСОБА_2 рішенням суду визнаний винним в порушенні вимог п. 8.7.3 (г) ПДР України, то апеляційний суд вважає, що за таких обставин вказівка місцевого суду про порушення водієм автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_1 вимог п.16.6 ПДР України є безпідставною. Відповідно до п.16.6 ПДР України, повертаючи ліворуч або розвертаючись на зелений сигнал основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Тобто, за змістом вказаної правової норми, вона могла бути застосована по відношенню до водія, який повертає ліворуч, якщо водій транспортного засобу, що рухається в зустрічному напрямку (в даному випадку водій ОСОБА_2 ) здійснює такий рух без порушення ПДР України. Проте, в даному випадку водій ОСОБА_4 , не вибравши безпечну швидкість руху, виїхав на перехрестя на забороняючий рух сигнал світлофора, що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з настанням ДТП. Окрім того, суд також враховує, що згідно висновку автотехнічної експертизи, у вказаній вище дорожній обстановці водій ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами пунктів 12.3, 16.8 ПДР України, чого він дотримався. За таких обставин, на переконання суду, відсутні підстави кваліфікувати дії водія ОСОБА_1 як порушення вимог п.16.6 ПДР України. Таким чином, зважаючи на обставин, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням досліджених судом доказів, враховуючи факти обставин ДТП, встановлені іншим судовим рішенням, апеляційний суд приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення інкримінованих йому Правил дорожнього руху України, регламентованих пунктами 2.3 (б), 10.1, 16.6, оскільки причинно-наслідковий зв`язок з настанням дорожньо-транспортної пригоди пов`язаний з недотриманням правил дорожнього руху іншим учасником ДТП - водієм ОСОБА_2 . Наведені вище обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, який в порушення вимог ст.251, 252 КУпАП поверхнево оцінив докази по справі, внаслідок чого дійшов хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення. Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. За таких обставин, вважаю, що постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати та, в порядку ч.8 ст.294 КУпАП, прийняти нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.124КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На підставі наведеного, керуючись. ст.ст. 247, 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Шкільняка Б.М. задовольнити. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя