Постанова 4823 № 734/126/26

Справа № 734/126/26 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А. Провадження № 33/4823/234/26 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Мамая А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 24 грудня 2025 року, об 11 год 50 хв, на 98 км автодороги М-01 «Київ - Чернігів - Нові Яриловичі», в с. Кіпті Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 307, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARPD 0265, проба позитивна - 0,36 проміле, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на порушення процедури огляду, оскільки поліцейський не роз`яснив йому право оспорити результат огляду на місці зупинки транспортного засобу і його право пройти повторний такий огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а також направлення на проходження огляду у медичному закладі не складалося і не вручалося йому. Вказує, що враховуючи абсолютну допустиму похибку Аlcotester DRAGER 6810 в діапазоні від 0 до 0,4 проміле, його результат огляду на стан сп`яніння міг скласти 0,318 проміле (0,36 проміле - 0,042 проміле), що знаходиться в межах міжнародної допустимої норми на рівні 0,50 проміле, або 0,50 г алкоголю на літр крові. ОСОБА_3 зазначає, що обслуговування спеціального технічного засобу не було проведено вчасно відповідно до інструкції з експлуатації приладу, тому є достатні сумніви в об`єктивності та достовірності його результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на інформацію, надану уповноваженими особами щодо газоаналізатора Драгер 6810 про те, що для цих приладів рекомендована заміна електрохімічних сенсорів через 5 років для підтримки максимальної ефективності роботи, але у цих приладів вказана заміна не здійснювалась з моменту їх ввезення на територію України, тому їх результат може бути нестабільним. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення захисника Мамая А.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №549412 від 24.12.2025, ОСОБА_1 , 24 грудня 2025 року, об 11 год 50 хв, на автодорозі М-01 «Київ Чернігів - Нові Яриловичі», 98 км, в с. Кіпті Чернігівського району, керував транспортним засобом Peugeot 307, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місцю зупинки за допомогою приладу Драгер ARPD 0265, проба позитивна - 0,36 проміле, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Викладені у даному протоколі факти ОСОБА_1 власноруч підтвердив своїм підписом та в графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», по суті порушення особисто написав «згоден» (а.с.8). Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Драгер 6810», результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,36 проміле, з яким останній погодився та поставив свій підпис (а.с.9). З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції на блок-посту був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та спілкуванні з водієм поліцейським виявлено в останнього запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», водій погодився; результат огляду - 0,36 проміле. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп`яніння та отриманого результату огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після цього, поліцейський роз`яснив права водію та склав протокол про адміністративне правопорушення та ознайомив останнього з його змістом. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Доводи апелянта з приводу того, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, не ґрунтуються на Законі, так як дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, вищенаведений пункт 6 розділу І даної Інструкції передбачає альтернативний порядок проведення огляду на стан сп`яніння, або на місці зупинки, або у закладі охорони здоров`я. Враховуючи, що водій погодився з результатами проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, про що свідчить його підпис у акті огляду, у поліцейського були відсутні підстави для проведення повторного тестування або доставлення останнього до закладу охорони здоров`я (а.с.5). Посилання ОСОБА_1 на те, що у нього при огляді його на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» результат склав 0,36 проміле, то з урахуванням границі допустимої похибки під час експлуатування приладу вважається, що він не був у стані алкогольного сп`яніння, є непереконливими, з огляду на таке. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735. Відповідно до п. 7 розділу ІІ цієї Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Вміст алкоголю вимірюється газоаналізаторами, які перераховують вміст алкоголю в повітрі у вміст алкоголю в крові за відповідним співвідношенням. Алкотестер - це прилад, який використовується, щоб визначити рівень алкоголю в крові у особи, тобто прилад, який допомагає визначити кількість концентрації алкоголю в крові людини шляхом аналізу повітря, яке видихає людина. Пунктом 5 статті 8 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у повітрі, що видихається, а тому невідповідностей норм національного та міжнародного законодавства, апеляційний суд не вбачає. У водія ОСОБА_1 результат продування приладу склав 0,36 проміле, що перевищує допустиму законодавчу норму, що з урахуванням усіх можливих похибок, поза розумним сумнівом доводить його перебування на момент проведення огляду у стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд не приймає до уваги посилання апелянта на те, що роздруківка з приладу «Драгер 6810» не може братись до уваги у зв`язку з тривалим використанням приладу, незаміну в ньому електрохімічних сенсорів та/або інших його частин, оскільки з роздруківки цього приладу вбачається, що він пройшов калібрування 14.08.2025, тобто, його перевірено на відповідність показань та він може використовуватись на території України, тому суд приймає до уваги результати тестування за допомогою такого приладу. Крім того, апеляційний суд зауважує, що на час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не ставив під сумнів законність використання приладу «Драгер» та не висував вимог щодо незгоди з результатами тестування. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний