Постанова КАС ВС № 320/40278/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м. Київ справа №320/40278/24 касаційне провадження № К/990/34926/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бившевої Л.І., суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (далі - Управління) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 (головуючий суддя - Черпак Ю.К., судді - Кобаль М.І., Штульман І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» (далі - Товариство) до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В: У серпні 2024 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 № 00418350702. На обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте контролюючим органом з порушенням норм Податкового кодексу України, зокрема, у зв`язку з неправильною правовою кваліфікацією виявленого порушення. Зі змісту акту перевірки та самого повідомлення-рішення вбачається, що Товариство допустило помилки у заповненні обов`язкових реквізитів податкових накладних (опис номенклатури, кількість, одиниці виміру тощо), які були своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку з цим, застосування контролюючим органом штрафної санкції на підставі пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, яка стосується несвоєчасної реєстрації податкових накладних, є неправомірним. В свою чергу, за змістом пункту 120-1.3 Податкового кодексу України помилки у реквізитах податкових накладних можуть бути підставою для застосування фіксованої санкції у розмірі 170 грн та лише у разі, якщо порушення виявлене під час перевірки, проведеної за заявою покупця. Така ситуація у даній справі відсутня. Податкові накладні були сформовані на підставі реальних господарських операцій, відповідно до вимог податкового законодавства своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включені до декларацій з податку на додану вартість, а податок у повному обсязі сплачений до державного бюджету. Державному бюджету збитки не завдано, а покупці не заявляли про порушення своїх прав. Окрім того, позивач звертав увагу на наявність технічних особливостей бухгалтерського обліку, які унеможливлювали одночасне зазначення повної номенклатури у податковій накладній при великій кількості щоденних транзакцій у роздрібній торгівлі, що в подальшому призвело до формального недотримання окремих реквізитів податкових накладних, проте не вплинуло на сплату податку. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2025 у задоволенні позову відмовив повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в порушення вимог пункту 201.1 статті 201, пункту 192.1 статті 192 ПК України, пункту 19 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» № 1307, Товариством було складено зведені податкові накладні за щоденним підсумком господарських операцій з порушенням порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних. При цьому, позивачем не складались та не реєструвались розрахунки коригувань до податкових накладних з виправленням допущених помилок. Також, суд зазначив, що доводи Товариства про те, що вказані дії були зумовлені технічною обмеженістю програми, яка ним використовується для ведення бухгалтерського обліку, не спростовує встановлених контролюючим органом обставин стосовно того, що позивач у спірних правовідносинах діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, що, в свою чергу, впливає на сутність податкових відносин та може бути підставою для нарахування відповідної штрафної санкції. З огляду на те, що у спірних правовідносинах умисел платника податку на порушення вимог податкового законодавства підтверджується обізнаністю останнього щодо необхідності правильного заповнення податкових накладних, суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав для застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до положень статті 120-1 ПК України, оскільки відповідно до положень цієї статті штрафні санкції застосовуються за фактом виявлення порушення податкового законодавства, що були виявлені, в тому числі, шляхом проведення планової документальної виїзної перевірки, зокрема, за допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.06.2025 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 № 00418350702. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що усі податкові накладні, щодо яких контролюючим органом зафіксовано порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений строк, що визнається відповідачем та не ставилось під сумнів судом. Тобто, фактично спір виник не щодо несвоєчасної реєстрації, а стосовно технічних або формальних недоліків в заповненні реквізитів податкових накладних. Незважаючи на це, податковим органом виявлені помилки кваліфіковано як підставу для застосування санкції відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України - накладення штрафу у розмірі 5 % від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не більше 3 400 гривень за кожне порушення. Тобто, правова кваліфікація виявленого порушення не відповідає змісту пункту 120-1.2 ПК України, оскільки в усіх випадках реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була здійснена своєчасно. Отже, застосування цього пункту Податкового кодексу України є необґрунтованим, адже жодних ознак несвоєчасної або відсутньої реєстрації податкових накладних контролюючим органом встановлено не було. Втім, суть виявленого порушення полягала виключно у неналежному заповненні обов`язкових реквізитів податкових накладних, зокрема, у графах «номенклатура», «одиниця виміру», «кількість», «ціна без ПДВ», що, формально за певних умов підпадає під дію пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України, згідно з яким допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки. При цьому, вказана норма передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки, а наступити така відповідальність може лише за умови, що перевірка здійснюється за заявою покупця, тоді як уданому випадку перевірка проводилась у рамках планового заходу контролю. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування контролюючим органом некоректної правової норми для реагування на виявлене порушення, що не було враховано судом першої інстанції під час вирішення справи. Управління оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду, який ухвалою від 10.09.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права визначених пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України щодо порушень позивачем у частині заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України). В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що у разі якщо обов`язкові реквізити податкової накладної, а саме підпункт «е» та «є» пункту 201.1 статті 201 ПК України, не розкриваються зміст господарської операції, що об`єктивно унеможливлюють ідентифікацію господарської операції та встановлення зв`язку господарської операції з господарською діяльністю платника податків, необхідно застосовувати санкції передбачені абзацом четвертим пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, оскільки: по-перше, неможливо підтвердити зв`язок господарських операцій з господарською діяльністю платника податків; по-друге, неможливо встановити щодо яких господарських операцій було складено податкові накладні; по-третє, до таких податкових накладних відсутні розрахунки коригування, що змінюють конкретизують зміст господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю платника податків. Таким чином, оскільки встановити зміст господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача об`єктивно неможливо, тому стверджувати про те, що податкові накладні були зареєстровані вчасно не вбачається можливим, оскільки неможливо прослідкувати щодо яких операцій було складено відповідні накладні. У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, з огляду на те, що усі податкові накладні були складені і своєчасно зареєстровані Товариством у Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто відсутній факт нереєстрації податкових накладних у Реєстрі, що не заперечувалось контролюючим органом, а зважаючи на те, що господарські операції позивача не підпадають під умови, перелічені в абзаці 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, то і відсутні законні підстави для притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України. Також, на переконання Товариства, невідповідність у податковому повідомленні-рішенні правової норми, на підставі якої відповідачем застосовано штрафні санкції та визначено їх розмір із вказаним у такому ж рішенні порушенням податкового законодавства, істотно впливає на правомірність такого рішення, оскільки є суттєвим недоліком, що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у статті 58 Податкового кодексу України та у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.04.2026 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 29.04.2026. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2023 року та іншого законодавства за відповідний період згідно із затвердженим планом (переліку питань) документальної перевірки, результати якої оформлені актом № 30327/26-15-07-02-05-03/33104763 від 11.04.2024, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги пунктів 201.1, 201.8, 201.10 статті 201, пункту 192.1 статті 192, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині складення зведених податкових накладних з порушенням порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних за період з 01.01.2019 по 30.09.2023, в частині нереєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за липень 2019 року, за грудень 2019 року, та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року та листопад 2023 року). Зокрема, у акті перевірки було вказано, що у складених Товариством зведених податкових накладних за щоденними підсумками операцій, проведених із кінцевими споживачами - неплатниками податку на додану вартість, були допущені порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема у частині опису товарів (номенклатури), кількості, одиниці виміру. 29.04.2024 Товариство подало заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого Управління прийняло рішення від 13.05.2024 № 8429/1/26-15-07-02-05-09, яким частково змінено висновки акта перевірки. На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 № 00418350702, яким відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України до Товариства застосовано штраф у розмірі 4367448,75 грн. за порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів зведених податкових накладних, складених за період з 01.01.2019 по 30.09.2023 на загальну суму податку на додану вартість 31839122,40 грн. Згідно з розрахунком податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій, складеним за результатами планової виїзної перевірки Товариства та доданим до податкового повідомлення-рішення від 20.05.2024 №00418350702, сума штрафних (фінансових) санкцій була визначена із розрахунку 5 % обсягу постачання, але не більше 3400,00 грн. за кожну податкову накладну. За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення було залишене без змін. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я, по-батькові фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично діє від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер. Згідно з пунктом 201.4. статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, шо надійшла на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг продавця, як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника) Відповідно до пункту19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1307), у разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки, визначений пунктом 11 Порядку № 1307. У разі складання зведених податкових накладних покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» такої податкової накладної робиться позначка «х» та зазначається тип причини. При цьому, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний « 100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) номер паспорта» не заповнюється. У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається весь опис (номенклатура) поставлених протягом дня товарів/послуг. Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, зведена податкова накладна в роздрібній торгівлі заповнюється та реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних за щоденними підсумками розрахункових операцій за загальними правилами. За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до абзаців 1, 5, 9, 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної встановлена у статті 120-1 ПК України. Згідно з абзацом 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень. Таким чином, на платника податків - продавця товарів/послуг покладено обов`язок по реєстрації податкової накладної, якій має бути здійснений протягом чітко визначеного строку, за порушення якого законодавець передбачив можливість застосування фінансових санкцій. Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246). Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, усі податкові накладні, щодо яких контролюючим органом зафіксовано порушення Товариством порядку заповнення обов`язкових реквізитів, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений строк, що визнається відповідачем та не ставилось під сумнів судами попередніх інстанцій. Тобто, фактично спір виник не щодо несвоєчасної реєстрації, а стосовно технічних або формальних недоліків в заповненні реквізитів податкових накладних. Незважаючи на це, контролюючим органом виявлені помилки кваліфіковано як підставу для застосування санкції відповідно до абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України - накладення штрафу у розмірі 5 % від суми податку на додану вартість, зазначеної у податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не більше 3 400 гривень за кожне порушення. Тобто, правова кваліфікація виявленого порушення не відповідає змісту пункту 120-1.2 ПК України, оскільки в усіх випадках реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була здійснена своєчасно. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що застосування абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України у даному випадку є необґрунтованим, адже жодних ознак несвоєчасної або відсутньої реєстрації податкових накладних контролюючим органом встановлено не було. Так, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що у разі, якщо обов`язкові реквізити податкової накладної, а саме підпункт «е» та «є» пункту 201.1 статті 201 ПК України, не розкриваються зміст господарської операції, що об`єктивно унеможливлюють ідентифікацію господарської операції та встановлення зв`язку господарської операції з господарською діяльністю платника податків, необхідно застосовувати санкції, передбачені абзацом 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, оскільки: по-перше, неможливо підтвердити зв`язок господарських операцій з господарською діяльністю платника податків; по-друге, неможливо встановити щодо яких господарських операцій було складено податкові накладні; по-третє, до таких податкових накладних відсутні розрахунки коригування, що змінюють конкретизують зміст господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю платника податків. Верховний Суд вважає такі доводи Управління безпідставними, оскільки у випадку, коли надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, контролюючий орган наділений правом неприйняття таких податкових накладних або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Разом з цим, контролюючий орган не скористався передбаченим законодавством механізмом щодо перевірки податкових накладних та, відповідно, своїм правом щодо неприйняття таких податкових накладних або зупинення їх реєстрації. Утім, невиконання Управлінням покладених на нього обов`язків не може змінювати умов притягнення платника до відповідальності відповідно абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України. В свою чергу, суд апеляційної інстанції правильно відзначив, що суть виявленого Управлінням порушення полягала виключно у неналежному заповненні обов`язкових реквізитів податкових накладних, зокрема, у графах «номенклатура», «одиниця виміру», «кількість», «ціна без ПДВ», що, формально за певних умов підпадає під дію пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України, згідно з яким допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки. При цьому, вказана норма передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки, а наступити така відповідальність може лише за умови, що перевірка здійснюється за заявою покупця, тоді як уданому випадку перевірка проводилась у рамках планового заходу контролю. Таким чином, доводи Управління, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк